Справа № 1319/4875/2012
20 вересня 2012 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова в особі судді Тімченко О.В., розглянувши скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -
07.05.2012 р. позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить: визнати дії відповідача неправомірними щодо ненарахування і виплати у належному розмірі йому підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в розмірі встановленому ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”за 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 роки; зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати за 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 роки. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись щомісячна надбавка до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак така протягом 2007-2011 р.р. в згаданому розмірі не виплачувалась.
Ухвалами судді від 08.05.2012 р. позовну заяву в частині вимог за період з 2007 р. по 07.11.2011 р. включно залишено без розгляду та відкрито скорочене провадження в частині вимог з 08.11.2011 р.
Відповідач подав суду письмове заперечення на позов, в якому просить в позові відмовити за безпідставністю.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважаю їх достатніми для прийняття рішення.
Позивач ОСОБА_1 народився 12.12.1940 р. та згідно зі ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”є дитиною війни, про що має відмітку в пенсійному посвідченні, та перебуває на обліку у відповідача - управлінні Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова.
Згідно зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком (в редакції станом на 2011 р. з врахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 р.). Мінімальний розмір пенсії за віком визначається відповідно до ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а саме такий встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Із письмових заперечень відповідача вбачається, що підвищення позивачу як дитині війни протягом 2011 р. у вищезгаданому розмірі не виплачувалося.
Так, пунктом 7 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”від 14.06.2011 р. (Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”доповнено пунктом 4), який набрав законної сили 19.06.2011 р., встановлено, що у 2011 р. ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 р. З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям делеговано Кабінету Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. №20-рп/2011 у справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VІІ “Прикінцеві положення”Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” вищезазначені норми визнані такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
На виконання згаданих вимог закону Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 р. прийнято постанову №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності 23.07.2011 р.
Зокрема, п.6 даної постанови встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 грн.
Відтак, наявні два закони -Закон України “Про соціальний захист дітей війни”та Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, які мають однакову юридичну силу, але по різному встановлювали розмір виплат дітям війни.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 р. у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.
За змістом ч.3 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Отже за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”прийнятий пізніше, є чинним та не визнавався неконституційним, а тому його норми мають пріоритет над нормами Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Аналогічна позиція викладена в інформаційних листах ВАСУ від 22.07.2011 р. та від 06.09.2011 р., в яких зокрема роз'яснено, що до набрання чинності нормативно-правового акта КМУ, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положення Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, тобто в даному випадку до 22.07.2011 р., застосуванню підлягають положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. З 23.07.2011 р. правомірність дій субґєктів владних повноважень в даній категорії справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”та постанови КМУ від 06.07.2011 р. №745.
Таким чином, у 2011 р. позивач має право на отримання підвищенні до пенсії як дитина війни в розмірі, визначеному ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, до 22.07.2011 р. включно.
Відтак, враховуючи, що позовні вимоги до 07.11.2011 р. залишені без розгляду, то у вимогах з 08.11.2011 р. /період позовних вимог/ по 31.12.2011 р. включно /просить провести перерахунок за весь 2011р./ слід відмовити за безпідставністю.
На підставі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, п.4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. №20-рп/2011, постанови КМУ від 06.07.2011 р. №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”та керуючись ст.ст.2, 6, 9, 11, 17, 18, 70, 71, 86, 99, 128, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -
в позові ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій -відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя О.В.Тімченко
Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.