Справа №2-689/09.
14 травня 2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Стоілової Т.В.,
при секретарі Коваленко О.Г.,
за участю представника позивачів ОСОБА_1,
представника третьої особи ТОВ "Красноармійський агробуд" - ОСОБА_2,
представника органу опіки та піклування ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, виселення її та зняття з реєстраційного обліку,-
14 січня 2009 року позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням, виселення її та зняття з реєстраційного обліку.
В обґрунтування позову зазначили, що відповідачка по справі ОСОБА_5 - це колишня невістка першого позивача та дружина другого позивача, з якою він перебував в шлюбі з 5.08.2000 року по жовтень 2004 року , Від цього шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір'ю. На цей час шлюб розірваний і сімейно-шлюбні відносини сторони не підтримують.
20.01.2005 року відповідачка виїхала із спірної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності позивачам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та третій особі ОСОБА_7, згідно Свідоцтва про право власності на житло №7047 від 28.07.1999 року та стала проживати з іншим чоловіком, за іншою адресою.
Оскільки між сторонами виник спір з приводу користування цією квартирою, ОСОБА_6 в 2005 році зверталась до суду з заявою про вселення її в квартиру, вони ж в свою чергу подавали заяву про виселення її з квартири та зняття з реєстрації.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 13 червня 2005 року ОСОБА_6 було відмовлено в задоволенні її вимог, а зустрічний позов про виселення її з квартири і зняття з реєстрації було задоволено.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2005 року рішення суду першої інстанції було скасоване та постановлене нове рішення, згідно якого ОСОБА_6 була вселена в спірну квартиру.
12.06.2008 року, згідно акту державного виконавця та виконуючи рішення апеляційного суду, ОСОБА_6 була вселена в спірну квартиру.
Позивачі вважають, що це вселення носили формальний характер, що відповідачка не мала наміру проживати в квартирі і вселилась тільки для того щоб їм помститись. Після вселення вона жодного дня не проживала в квартирі, що підтверджується актами від 15.09. 2008 року та від 13.12.2008 року, має іншу родину та проживає в іншому приміщенні. З часу, коли вона була вселена в квартиру вже пройшло майже сім місяців, а тому позивачі просять суд визнати відповідачку такою, що втратила право користування спірною квартирою, виселити її з квартири та зобов'язати знятись з реєстрації.
В судовому засіданні позивачі та їх представник ОСОБА_1 повністю підтримали свій позов і доповнили, що пропонували відповідачці підписати договір найму житла, але вона відмовилась.
Відповідачка ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала, вважає, що причиною залишення нею квартири в січні 2005 року - є неприязні відносини з позивачами, постійні сварки, та обставина, що позивачі винести її речі до сусідки, змінили замок в квартирі і не впускали її в квартиру , що встановлено рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2005 року, що набрало чинності 14.11.2007 року.
На виконання цього рішення,12.06.2008 року державний виконавець Борковська В.М. вселила її в спірну квартиру, але при цьому ключі від квартири їй ніхто не дав, місце в квартирі їй не було виділене, колишня свекруха сказала, що вона з дитиною буде сидіти на порозі і не буде користуватись ні ванною кімнатою, ні кухнею. Наступного дня їй запропонували підписати договір найму житла, але сума квартирної плати в договорі зазначена значно більша, ніж в регіоні, до того ж умови проживання в квартирі нереальні, в квартиру вона мала приходити тільки в їх присутність і не користуватись ніякими електричними пристроями. Від підписання такого договору вона відмовилась, на цей час наймає квартиру і проживає там з дитиною. Вважає, що причина її не проживання в квартирі є поважною та просить суд відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи ТОВ "Красноармійський агробуд" ОСОБА_2, що діє за дорученням, підтримала позовні вимоги.
Представник органу опіки і піклування Красноармійської міської ради ОСОБА_8 вважає позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необґрунтованим, оскільки відповідач не проживає в спірній квартирі з поважної причини, в зв'язку з неприязними відносинами, що склались між сторонами. Крім того, вселення відповідачки мало формальний характер , їй не були надані ключі від квартири, не зазначене місце для проживання її та дитини. Просить в позові відмовити, оскільки будуть порушені права дитини відповідачки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка не має іншого житла, крім квартири свого батька.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Із матеріалів справи вбачається, що власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, є позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та третя особа без самостійних вимог ОСОБА_7, згідно Свідоцтва про право власності на житло № 7047 від 28.07.1999 року (а.с.13).
Із акту та довідки (а.с.19,209) вбачається, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_7 та колишня дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_6, яка фактично не проживає в квартирі з 21.01.2005 року. Факт не проживання в квартирі відповідачки підтвердила також свідок ОСОБА_9
Разом з тим, рішенням Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2005 року, що набрало чинності 14 листопада 2007 року, причина не проживання відповідачки ОСОБА_6 в спірній квартирі визнана поважною та постановлено ОСОБА_6 вселити в спірну квартиру.(а.с.11, 12).
Із пояснень сторін, акту державного виконавця вбачається. що 12.06.2008 року відповідачка ОСОБА_6 була вселена в спірну квартиру і Постановою від 13.06.2008 року виконавче провадження по справі закрите ( а.с.16. 17).
Але, як пояснила відповідачка і це підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_12 вселення носило формальний характер, ключі від квартири відповідачці ніхто не надав, місце в квартирі їй не було виділене, відносини між сторонами залишились неприязні.
Враховуючи вищевикладене, а саме ту обставину , що відповідачка є колишнім членом сім"ї позивачів, її неповнолітня донька ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, що після розірвання шлюбу батьків стала проживати з матір'ю, є онучкою першого і донькою другого позивача, в спірній квартирі відповідачка не проживає вимушено у зв'язку з неприязними відносинами, що склались між сторонами, тобто з поважної причини, ключів від квартири у неї немає, суд вважає, що є всі законні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог. При цьому судом враховується та обставина, що актом державного виконавця від 12.06.2008 року було перервано строк не проживання відповідачки в спірній квартирі і з часу вселення до часу звернення позивачів до суду(14.01.2009 року) сплинув час значно менший ніж передбачено ст.405 ЦК України для визнання її такою, що втратила право користування житлом.
Суд вважає, що доводи позивачів про те, що відповідач без поважної причини не проживає в квартирі і її слід визнати такою, що втратила право користування жилою квартирою № 13 будинку 108 по вул.Комінтерна в м.Красноармійську спростовуються як сторонами, так і матеріалами справи. Причиною, як вбачається з матеріалів справи, є неприязні відносини, що склались між сторонами, що на думку суду є поважною причиною не проживання в квартирі. Тому в задоволенні позову слід відмовити, як необґрунтованого.
Керуючись ст.150, 156, 162 Житлового Кодексу України ст.405 ЦК України, ст.ст.10,11,212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, , суд -
Відмовити ОСОБА_4, ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6 про визнання її такою, що втратила право користування квартирою та виселення та зняття з реєстрації відповідачки без надання нового приміщення
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя.