Справа № 2о - 26/09
09 квітня 2009 року місто Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області в складі
головуючого судді Христофорова Б.О.,
при секретарі Євсеєвої Ю.М.,
за участю заявниці ОСОБА_1,
представника зацікавленої особи ОСОБА_2
розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Кіровське цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області, про встановлення факту втрати джерела засобів до існування, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою встановити факт втрати джерела засобів до існування. В обґрунтування своїх вимог заявниця вказала, що 13 жовтня 1997 року помер її чоловік ОСОБА_3, з яким вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 26 березня 1960 року і спільно проживала до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1. На день смерті чоловіка, вона на його утриманні не знаходилась, оскільки працювала машиністом підйомних машин поверхні в шахтному управлінні «Комсомольскоє». З 03 січня 1990 року вона отримує пенсію за віком, розмір якої на даний час складає 890 гривень 74 копійки. 26 листопада 2008 року заявниця звільнилась за власним бажанням в зв'язку з переходом на пенсію за віком. На теперішній час, заявниця через похилий вік та поганий стан здоров'я ніде не працює, підприємницькою діяльністю не займається, страхових виплат не отримує. Пенсія, яку вона на теперішній час отримує, не забезпечує їй належний рівень для існування, тому встановлення факту втрати джерела засобів до існування їй необхідно для переходу на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яка для неї була б значно вищою - 50% від передбачуваної пенсії чоловіка.
У судовому засіданні заявниця свої вимоги підтримала.
Представник Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області по суті вимог заявниці заперечувала, вказавши що, ОСОБА_4, який помер 13 жовтня 1997 року на час смерті отримував пенсію за віком в розмірі 176 гривень, а заявниця на той час, отримувала пенсію в розмірі 66 гривень 48 копійок та середньомісячну зарплатню у розмірі 202 гривні 92 копійок.
Відповідно до ст. 256 ч.2 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено інший порядок їх встановлення.
Суд, розглянувши надані заявницею докази, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що з 26 березня 1960 року заявниця перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 (а.с.13), який помер 13 жовтня 1997 року в місті Кіровське (а.с.8). На день смерті ОСОБА_4, вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11). Після смерті чоловіка, заявниця в зареєстрованому шлюбі не перебувала, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану за № 00000316303 від 01 квітня 2009 року.
На день смерті чоловіка заявниця працювала, та отримувала середню заробітну платню у розмірі 202 гривень 92 копійок та пенсію за віком у розмірі 66 гривень 48 копійок, тобто її сукупний дохід складав 269 гривень 40 копійок, що перевищувало на той час пенсію її чоловіка - 176 гривень.
26 листопада 2008 року заявниця звільнилась за власним бажанням в зв'язку з переходом на пенсію за віком (а.с. 25) і пенсія її складає на даний час 890 гривень 74 копійки, що підтверджується довідкою УПФУ в місті Кіровське Донецької області від 16 березня 2009 року за № 551/03 (а.с. 7), що значно перевищує прожитковий мінімум громадян.
Підприємницькою діяльністю не займається (а.с. 9), страхових виплат не отримує (а.с. 8).
З пояснень заявниці, вбачається що вона на даний час страдає цукровим діабетом на лікування якого витрачає багато коштів.
Відповідно до довідки № 550/03 від 16 березня 2009 року, наданою УПФУ в місті Кіровське ОСОБА_4 станом на 01 березня 2009 року отримував би пенсію у розмірі 3697 гривень 50 копійок (а.с. 11).
Згідно ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” від 09 липня 2003 року, батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Відповідно до ч.1 ст. 37 цього Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Судом встановлено, що заявниця на день смерті свого чоловіка ОСОБА_4 отримувала пенсію в розмірі 66 гривень 48 копійок, працювала машиністом підйомних машин поверхні в шахтному управлінні «Комсомольскоє», де отримувала середньомісячну заробітну плату в розмірі 202 гривень 92 копійок, тобто не перебувала на його утриманні, тому що її сукупний дохід був вище пенсії яку отримував на той час її чоловік.
Крім того, заявниця має щомісячне джерело засобів до існування у вигляді пенсії в розмірі 890 гривень 74 копійки, який значно перевищує встановлений Законами України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28 грудня 2007 року № 407-У1 та «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-У1 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який дорівнює 498 гривень, а тому не можна зробити висновок про те, що заявниця після смерті свого чоловіка 13 жовтня 1997 року втратила джерело засобів до існування, оскільки основним та постійним джерелом засобів до існування є призначена та отримувана нею пенсія, право на яку вона не втратила на теперішній час.
Відповідно до ст. ст.36, 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-1У, керуючись ст. ст.213-215, 259 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування після смерті чоловіка, заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до Судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області сторони можуть подати через Кіровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в строк, встановлений для її подання.
Суддя: