Справа № 236/3164/15-к
Провадження №1-кп/243/318/2016
31 березня 2016 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у колегіальному складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретареві ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2 м. Слов'янськ Донецької області), обвинувальний акт із додатками № 12015050420000812 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Дробишеве, Краснолиманського району Донецької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , тимчасове місце проживання: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13, ч.2 ст. 115 КК України,-
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
28 березня 2016 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у зв'язку із визначенням підсудності Слов'янському міськрайонному суду Донецької області, надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого п.13, ч. 2 ст115 КК України.
Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 листопада 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого п.13, ч.2 ст. 115 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 71 КК України у виді 15 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2016 року вирок суду від 27 листопада 2016 року скасований, а справу направлено на новий розгляд у суді першої інстанції.
ОСОБА_5 органом досудового слідства пред'явлено обвинувачення у тому, що 16 серпня 2015 року в денний період доби, точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, у вітальні будинку АДРЕСА_3 , між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які перебували в стані алкогольного сп'янінню, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, трапилася сварка. Під час сварки ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, з метою умисного протиправного позбавлення життя ОСОБА_8 , розуміючи, що в результаті його злочинних дій може настати смерть останнього, і бажаючи настання таких наслідків, перебуваючи на відстані витягнутої руки від ОСОБА_8 , обличчям один до одного, взяв зі столу в праву руку ніж, таким чином, що мізинець знаходився біля клинка, наніс ним один удар в напрямку з заду на перед та знизу вверх, в область підборіддя останнього, спричинивши колото-різану рану підборіддя. Після чого потерпілий, схопившись рукою за підборіддя, присів на ліжко, а ОСОБА_5 викинув ніж та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на позбавлення життя ОСОБА_8 , взяв в праву руку металевий молоток з дерев'яною рукояткою, що знаходився в даній кімнаті на підлозі поруч з ліжком, та наніс його робочою частиною один удар зі значною силою, в напрямку зверху вниз, по голові ОСОБА_8 , внаслідок чого ОСОБА_8 опинився на ліжку в положенні лежачи на правому боці, а ОСОБА_5 наніс робочою частиною молотка та стільцем з полімерного матеріалу із металевими ніжками ще ряд ударів, в загальній кількості не менш восьми, сім з яких прийшлися по голові потерпілому, а один по правому передпліччю, коли останній намагався захиститися від ударів ОСОБА_5 .. Своїми діями ОСОБА_5 спричинив відкриту черепно - мозкову травму, крововилив у м'які покриви голови лобно - тім'яно- скроневої області зліва, дірчатий перелом лівої скроневої кістки, три забійні гани лівої скроневої області, забійні рани лівої брові, лівої тім'яної області, лобної області зліва, крововилив у м'які покриви голови лобно-тім'яної області зправа, забійні рани лобної області та правої скроневої області, закритий перелом верхньої щелепи та кісток носу, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя; та синець правого передпліччя, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Причиною смерті ОСОБА_8 стала відкрита черепно-мозкова травма з дірчатим переломом кісток черепу, крововиливами в м'які покриви голови, переломами кісток лицевого скелету, забійними ранами голови. Між тілесними ушкодженнями, виявленими при дослідженні трупа ОСОБА_8 та причиною його смерті існує прямий причинний зв'язок.
Отже органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене п. 13, ч. 2 ст. 115 КК України, тобто умисного, противоправного заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вказав, що дійсно прокурором при направлені обвинувального акту до суду не були виконані вимоги ст. 384 КПК України, щодо письмового роз'яснення обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних . Втім, у судовому засіданні таке право обвинуваченому роз'яснено, і він відмовився від розгляду справи судом присяжних. Отже на сьогодні його право на суд присяжних не порушено. Також вважає, що оскільки в ухвалі Апеляційного суду Донецької області чітко зазначено, що справу направлено на новий судовий розгляд у іншому складі суду, отже підстав для проведення підготовчого судового засідання немає, а на стадії судового розгляду обвинувальний акт повернутий бути не може. Просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні також не заперечував постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав позицію прокурора та обвинуваченого.
Заслухавши учасників процесу, з'ясувавши думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченому п.13, ч. 2 ст. 115 КК України, підлягає поверненню прокурору з таких підстав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована у національне законодавство України й міститься у статті 21 КПК.
Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені нормою статті 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб'єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: професійним суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.
Правова природа інституту суду присяжних суттєво відрізняється від інших двох складів суду. Такий висновок підтверджується наступними чинниками:
а) віднесенням провадження в суді присяжних до особливого порядку провадження в суді першої інстанції (параграф 2 глави 30 Розділу IV КПК);
б) спеціальним порядком формування суду присяжних;
в) наділенням присяжних при відправленні правосуддя широким колом прав.
У зв'язку із наведеним закономірним виглядає те, що саме до компетенції суду присяжних законодавець відніс розгляд особливо тяжких злочинів, за які передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, а також встановив інший, відмінний від загального, порядок роз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних.
Так, статтею 384 КПК визначено, що прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове роз'яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов'язаний роз'яснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та у разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Як видно з матеріалів справи, прокурор не роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_5 можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних та не долучив відповідне письмове роз'яснення до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.
Суд визнає неприйнятними доводи прокурора в тій їх частині, що оскільки право на суд присяжних обвинуваченоому роз'яснено, він у судовому засіданні відмовився від розгляду справи судом присяжних, отже в даному випадку вимоги ст. 384 КК України дотримані, виходячи з таких підстав.
У Постанові ВСУ від 25 червня 2015 року у справі № 5-111кс15, сформульований висновок із приводу застосування статті 384 КПК України який зводиться до наступних пунктів:
а) право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід'ємною складовою права обвинуваченого на захист;
б) порушення такого права свідчить про невиконання прокурором, судом вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на розгляд його справи в порядку кримінального провадження судом, утвореним відповідно до закону, і є порушенням права на розгляд його справи судом, визначеним законом;
в) прокурор під час досудового розслідування, але у будь-якому разі до моменту складання обвинувального акта, повинен роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз'яснення прокурора повинно бути додано до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування;
г) суд під час підготовчого судового засідання повинен роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Право на суд присяжних обвинуваченого у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, повинно міститись у переліку прав обвинуваченого, які закріплені у письмовій пам'ятці про права та обов'язки;
д) невиконання прокурором вимог статті 384 КПК, в силу вимог пункту третього частини третьої статі 314 КПК, є підставою для повернення обвинувального акта прокуророві.
Слід зазначити, що ст.458 КПК України, передбачає, що Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та для всіх судів загальної юрисдикції, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із судовим рішенням ВСУ.
Суд зазначає, що інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим. Саме такий висновок, був здійснений у Постанові ВСУ від 25 червня 2015 року у справі № 5-111кс15.
Суд також визнає неприйнятним доводи сторони обвинувачення з приводу того, що оскільки в ухвалі Апеляційного суду зазначено, що справу направлено на новий судовий розгляд, підготовче судове засідання на виконання ухвали апеляційної інстанції не повинно проводитися, з таких підстав.
Як видно із змісту резолютивної частини ухвали Апеляційного суд Донецької області від 25 лютого 2016 року, якою скасований вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 листопада 2015 року, справу призначено на новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду. Отже у вказаній ухвалі взагалі не йдеться мова про призначення справи у суді першої інстанції зі стадії саме судового розгляду.
Крім того, суд вказує, що згідно із положеннями ч.1 ст. 416 КПК України, після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або вихованого характеру, суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу ІV КПК України в іншому складі суду.
Розділом ІV КПК України передбачене судове провадження у суді першої інстанції, за вимогами якого судове провадження починається саме зі стадії підготовчого судового засідання(глава 27, розділу ІV КПК України)
Відповідно п. 3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт слід повернути прокуророві.
На підставі викладеного, ст.ст. 291, 314, 315, 316, 331 ,376, 395 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12015050420000812 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13, ч. 2 ст. 115 КК України повернути Прокурору Слов'янської місцевої прокуратури Донецької області.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала складена у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Повний текст ухвали проголошений о 16 год. 30 хв. 31 березня 2016 року.
Головуючий - суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3