Справа № 266/1195/16-ц
Провадження№ 2-о/266/95/16
01 квітня 2016 року м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Сараєва І.А.,
за участі секретаря Сологуб Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту народження дитини,-
Заявники звернулась до суду із заявою про встановлення факту народження дитини, у якій зазначила, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.11.2015 року, від якого 24.02.2016 року в них народився син у м. Донецьк на тимчасово окупованій території. При зверненні до органу РАЦС для отримання свідоцтва про народження дитини, їм було відмовлено у видачі такого документу, оскільки медичне свідоцтво про народження № 299, видане Донецьким центром охорони материнства та дитинства, не може бути підставою для реєстрації народження, м. Донецьк є територією тимчасово непідконтрольною Україні. Просять встановити факт народження сина, ОСОБА_3, який народився 24 лютого 2016 року в м. Донецьк, Україна, для внесення відомостей про народження до Державного реєстру цивільного стану.
Заявники у судове засідання не з'явились, до суду надали заяву з проханням справу розглянути у їх відсутності, наполягали на задоволенні заявлених вимог.
Представник заінтересованої особи - Приморського відділ державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області у судове засідання не з'явився, до суду надав заяву з проханням справу розглянути у його відсутності, на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до висновку, що вимоги про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.7 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Судом встановлено, що заявники перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.11.2015 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб, актовий запис № 227, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краснолиманського міського управління юстиції у Донецькій області (а.с. 8).
Відповідно до медичного свідоцтва про народження № 299, виданого Донецьким центром охорони материнства та дитинства від 24.02.2016 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народила сина 24.02.2016 року у Донецькому центрі охорони материнства та дитинства.
Згідно до повідомлення начальника Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського МУЮ у Донецькій області від 29.03.2016 року, ОСОБА_2 відмовлено у реєстрації факту народження сина з причини того, що медичне свідоцтво про народження, видане органом на тимчасово окупованій території м. Донецьк, не може бути підставою для реєстрації факту народження.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про громадянство України" особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Згідно ч.1ст.144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Згідно ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованої території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
Місто Донецьк, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085 від 07.11.2014 року, входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Від цього, медичне свідоцтво про народження, видане цими органами є недійсними і не створюють правових наслідків.
Згідно зі ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів січневого самоврядування, в тому числі органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявникам для державної реєстрації народження дитини.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, що надає можливість отримати громадянам України свідоцтва про народження дитини, виданого державним органом України.
Керуючись ст.ст. 208,209, 251-256 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту народження дитини - задовольнити.
Встановити факт народження ОСОБА_3, який народився 24 лютого 2016 року в м. Донецьк, Україна, матір'ю - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянкою України, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, від батька - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина Україна, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, укладеному 20 листопада 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Краснолиманського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 227.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя: Сараєв І. А.