Справа № 235/1793/16-а
Провадження № 2-а/235/69/16
01 квітня 2016 Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого: Данилів С.В.,
за участю секретаря: Харенко Т.Ю.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Красноармійської міської ради про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_2 соціального захисту населення Красноармійської міської ради про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території ст. Донецьк-Сєвєрний, вона разом зі своєю сім'єю була вимушена виїхати та з 25 серпня 2015 року стала проживати за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Це також підтверджується довідкою ЗОШ № 6 м. Красноармійська про навчання її сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
01 березня 2016 року вона звернулась до ОСОБА_2 соціального захисту населення Красноармійської міської ради із заявою про взяття її на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Однак, листом № 01-05/0363 від 01 березня 2016 року ОСОБА_2 соціального захисту населення Красноармійської міської ради їй було відмовлено у задоволенні заяви.
Позивач вважає, що відповідач допустив бездіяльність, бо вона має право стати на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просить позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Красноармійської міської ради позов не визнав в повному обсязі, надав суду письмові заперечення, що містяться в матеріалах справи. Просять справу розглянути у їх відсутність, у задоволені позову відмовити.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
ОСОБА_2 соціального захисту населення Красноармійської міської ради 01 березня 2016 року за № 01-05/0363, ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу внутрішньо переміщеної особи та видачі довідки про взяття на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, оскільки, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України (далі) КМУ № 1085-р від 07 листопада 2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» зі змінами та доповненнями від 18 лютого 2015 року № 128-р, № 428-р від 05 травня 2015 року, №1276-р від 02 грудня 2015 року населений пункт, в якому ОСОБА_1 зареєстрована, не є окупованою територією і не розташовується на лінії зіткнення.
Статтею 3 Конституції України, визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Крім того, Конституція України передбачає, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (стаття 24); кожному гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання (стаття 33); громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46).
Закон України від 28 жовтня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон N 1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
У статті 1 цього Закону зазначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Згідно статті 4 Закону N 1706-VII, підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення ,та заявнику може бути відмовлено у видачі довідки, продовженні її дії або скасовано її дію, якщо:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону, або обставини, що раніше існували, істотно змінились;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;
3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу та підтверджують громадянство України, до їх відновлення.
У день подання заяви заявнику видається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або в той же день видається рішення про підстави відмови за підписом керівника такого органу соціального захисту, що здійснює облік внутрішньо переміщеної особи.
У випадку відмови у продовженні терміну дії такої довідки або скасування її дії заявнику письмово повідомляються підстави такої відмови.
Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо в неї з'явилися підстави, визначені в статті 1 цього Закону, або оскаржити таке рішення про відмову до суду.
Механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (далі - довідка), та надання цим особами щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, врегульований Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року, та Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року.
Так, згідно з пунктом 1 Порядку № 509, довідка є документом, який видається внутрішньо переміщеній особі.
За приписами пункту 2 Порядку № 509, для отримання довідки повнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто або через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
Відповідно до п.4 «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року, разом із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщена особа пред'являє:
- документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України;
- за наявності - документ, що підтверджує факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними в статі 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (документ, що підтверджує громадянство України, посвідчує особу чи її спеціальний статус, із відміткою про реєстрацію місця проживання, військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно).
Підстави для відмови у видачі довідки наведені в пункті 8 Порядку № 509 і ними є: відсутність обставин, що спричинили переміщення особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції; втрата або викрадення документів, що посвідчують особу, яка переміщується, та підтверджують громадянство України, до їх відновлення.
Щомісячна адресна допомога надається особам, які переміщуються, після взяття їх на облік та отримання довідок про взяття на облік в уповноважених органах. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю (пункти 2, 3, 5 Порядку № 505).
Отже, для отримання спеціального статусу внутрішньо переміщеної особи необхідна наявність місця реєстрації особи на окупованій території.
Статтею 1 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року.
Відповідно до «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», затвердженого Розпорядженням Кабінету від 30 жовтня 2014 року, що був чинний на час виникнення спірних правовідносин, та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», ст. Донецьк-Сєвєрний є таким населеним пунктом, на території якого здійснювалася антитерористична операція.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно даних її паспорта зареєстрована та постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 7).
У зв'язку із проведенням антитерористичної операції позивач разом із сином ОСОБА_3 у серпні 2015 року залишили місце свого проживання та переїхали за адресою: АДРЕСА_1, де того ж дня і проживають.
Відповідно до довідки № 67 від 09 березня 2016 року, виданої загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів № 6 м. Красноармійська Донецької області, ОСОБА_3 зарахований з 01 вересня 2015 року на навчання учеником 3-Б класу (а.с. 11).
Наведені докази у відповідності із ст. 70 КАС України, суд вважає належними і допустимими, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування і одержані в установленому законом порядку.
Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи, повністю доведений той факт, що позивач ОСОБА_1 постійно проживала по ст. Донецьк-Сєвєрний, яка є зоною антитерористичної операції, і вимушено покинула своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, повсюдних проявів насильства та масових порушень прав людини. А тому, підпадає під дію Закону України від 28 жовтня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод тимчасово переміщених осіб» і повинна бути взята на облік як внутрішньо переміщена особа шляхом видачі відповідної довідки.
З огляду на наведене, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача щодо правомірності прийнятого ними рішення у зв'язку з відсутністю підстав для взяття позивача на облік, оскільки її останнє місце проживання зареєстровано не у зоні проведення антитерористичної операції, і за наведених обставин рішення ОСОБА_2 соціального захисту населення Красноармійської міської ради про відмову у взятті на облік ОСОБА_1 слід визнати неправомірним та зобов'язати це управління поставити її на облік з часу подання заяви.
Згідно ст. 94 КАС України сплачений позивачем судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 70, ст. 94, ст. 159, ст. 160, ст. 162 КАС України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Красноармійської міської ради про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати бездіяльність ОСОБА_2 соціального захисту населення Красноармійської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 щодо невидачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції противоправною.
Зобов'язати ОСОБА_2 соціального захисту населення Красноармійської міської ради видати ОСОБА_1 довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції.
Стягнути з ОСОБА_2 соціального захисту населення Красноармійської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
На постанову суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий: С.В. Данилів