29 березня 2016 року Справа № 913/914/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого,
Плюшка І.А.,
Татькова В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення та постановугосподарського суду Луганської області від 14.12.2015 Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2016
у справі№ 913/914/15
господарського судуЛуганської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
доКомунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради
простягнення 2 698 340 грн. 10 коп.
за участю представника від позивача: Сидорченко В.В.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом до КП "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради про стягнення за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3715-БО-20 від 28.12.2012 1 919 000 грн. боргу, 325 312,25 грн. пені, 95 278,99 грн. три відсотки річних, 358 748,86 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Луганської області від 14.12.2015 у справі №913/914/15 (суддя: Секірський А.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2016, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 1 919 000 грн. заборгованості, 161 531,34 грн. пені, 94 352,81 грн. 3% річних, 328 124,07 грн. інфляційних втрат. В решті позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що відповідачем здійснено оплату за природний газ згідно договору купівлі-продажу не в повному обсязі та з порушенням строків, тому останній має сплатити позивачу суму заборгованості, штрафні санкції, інфляційні втрати та 3 % річних.
Перерахувавши заявлені до стягнення суми відповідно до норм законодавства та керуючись ст.83 ГПК України, суди дійшли висновку про часткове задоволення позову та зменшення розміру штрафних санкцій.
Не погоджуючись із судовими рішеннями в частині зменшення розміру пені ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 163419,36 грн. пені, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.
В іншій частині судові рішення просить залишити без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.03.2016 у справі №913/914/15 касаційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Плюшко І.А., Татьков В.І. у відповідності із протоколом автоматичного розподілу від 15.03.2016.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що відповідач як покупець свої зобов'язання по оплаті отриманого природного газу за договором купівлі - продажу природного газу №13/3715-БО-20 від 28.12.2012 належним чином не виконав, за поставлений газ вчасно не розрахувався, чим порушив умови п.6.1 зазначеного договору щодо строків оплати.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 665 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України та умов договору судом стягнуто з відповідача заборгованість по оплаті отриманого природного газу за договором купівлі - продажу природного газу №13/3715-БО-20 від 28.12.2012, інфляційні втрати, 3% річних та пеню із врахуванням перерахунку заявлених сум згідно норм законодавства.
За п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Суди послалися на ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій.
За ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідач звертався до суду першої інстанції із клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме розміру пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, мотивуючи тим, що в результаті проведення антитерористичної операції на території міста Первомайська, КП "Первомайськтеплокомуненерго" опинилося в центрі активних дій АТО. З 23.07.2014 діяльність підприємства була призупинена. 70% активів залишилося на окупованій території з обмеженим доступом в'їзду. Проведення антитерористичної операції призвели до неможливості здійснення оплати за послуги теплопостачання дебіторами, що залишилися на окупованій території, до масових виїздів мешканців з житлових будинків, що вплинуло на оплату за надані послуги з централізованого опалення.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач є комунальним підприємством та єдиним підприємством на території Попаснянського району Луганської області, яке централізовано поставляє теплову енергію 3 лікувальним закладам, 8 шкільним та дошкільним навчальним закладам, Гірській загальноосвітній школі інтернат, Золотівському професійному ліцею та надає послуги з централізованого опалення 2964 абонентам.
Оцінивши всі доводи та інтереси сторін, дослідивши докази в підтвердження об'єктивності причин неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати за поставлений газ, враховуючи встановлені обставини, скрутне становище відповідача, незначний період прострочення, а також враховуючи матеріальні інтереси позивача, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення вищезазначеного клопотання відповідача та зменшення розміру пені, що підлягає стягненню на 50% до 161 531,34 грн.
За частиною другою ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи встановлені судами обставини, касаційна інстанція вважає, що попередніми судовими інстанціями не порушено вимог законодавства.
Доводи скаржника щодо порушення та неправильного застосування судами норм права не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження.
Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2016 у справі №913/914/15 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: І. Плюшко
В. Татьков