14 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,
суддів:Кривенди О.В., Маринченка В.Л., -
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_4 -ОСОБА_5 (далі - представник позивача) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від
13 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства надзвичайних ситуацій України про визнання протиправними та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 січня
2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року про відмову у задоволенні позову..
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, представник позивача подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм процесуального права, а саме: статті 81 КАС, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 5 листопада 2012 року, 2 вересня 2015 року (справи №№ К/9991/56106/12, К/800/19287/15 відповідно).
Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень, вимоги до неї та порядок її подання встановлені статтями 237, 239-2391 КАС.
За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 239 КАС у заяві про перегляд судових рішень зазначається обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС.
Як видно зі змісту заяви та характеру її вимог, заявник оспорює правильність застосування норм процесуального права при прийняті судового рішення, яке за своїм видом та юридичним значенням не є тими судовим рішенням, що перешкоджає подальшому провадженню у справі чи стосуються правил підсудності або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, а отже в розумінні пункту 2 частини першої статті 237 КАС не утворюють предмет перегляду, на який поширюються повноваження Верховного Суду України.
Зазначені обставини дають підстави вважати заяву необґрунтованою і такою, що унеможливлює допуск справи до провадження.
З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України Верховного Суду України,
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства надзвичайних ситуацій України про визнання протиправними та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді О.В. Кривенда
В.Л. Маринченко