28 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Прокопенка О.Б.,
суддів: Кривенди О.В., Маринченка В.Л., -
розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій та стягнення коштів,
Миколаївський окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 11 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 жовтня 2015 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на попередні рішення судів відмовив.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, заявник звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права: частини другої статті 9, статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
На обґрунтування заяви додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2014 року (справа № К/9991/68104/11), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Крім того, додає постанову Верховного Суду України від 4 березня 2014 року (справа № 21-31а14).
У заяві ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення строку на подання заяви посилаючись на те, що він пропустив його з поважної причини.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Проте судове рішення, на яке заявник посилається як на підставу для перегляду ухвали касаційного суду від 23 жовтня 2015 року, не можна вважати таким, що дає підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки суд касаційної інстанції зазначеним рішенням рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто рішення по суті спору у цій справі не приймав.
Крім того, оскаржувана ухвала Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2015 року не суперечить правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 4 березня 2014 року.
За таких обставин підстав для допуску справи до провадження немає.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України Верховного Суду України
Поновити ОСОБА_2 строк для подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2015 року.
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій та стягнення коштів; за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко
Судді: О.В. Кривенда
В.Л. Маринченко