24 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Касьяна О.П.,
суддів: Гончара В.П., Маляренка А.В.,
Дербенцевої Т.П., Остапчука Д.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватної агрофірми «Нива», треті особи: відділ державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області, про звільнення майна з-під арешту та визнання права власності, за зустрічним позовом приватної агрофірми «Нива» до ОСОБА_3, третя особа - відділ державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2015 року,
У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним позовом.
Зазначав, що 26 липня 2005 року між ОСОБА_4, що є акредитованою в брокерській конторі ТОВ «Бізнес-Консалтинг», яка діяла від імені приватної агрофірми «Нива» (далі - ПА «Нива») та брокером - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5, що входить до складу брокерської контори «Аукціонного центру «Універсал», який діяв від імені ОСОБА_3. укладено договір купівлі-продажу нерухомості на аукціоні на Прикарпатській універсальній товарній біржі, згідно якого ОСОБА_3 набув право власності на приміщення телятнику (А-1), площею 750,9 кв. м, що розташоване по АДРЕСА_1.
В пункті 1.4 цього договору зазначено, що приміщення телятнику (А-1), площею 750,9 кв. м, що розташоване по АДРЕСА_1, продано з аукціону, який було проведено Львівським представництвом Прикарпатської універсальної товарної біржі за 35 200 грн, про що 26 липня 2005 року складено протокол № 26 L-05.
26 липня 2005 року оспорюваний договір зареєстровано у Львівському представництві Прикарпатської універсальної товарної біржі за реєстраційним № 27-LV/05.
Позивач сплатив вартість придбаного ним на аукціоні майна у повному обсязі, у зв'язку із чим 31 серпня 2005 року складено акт приймання-передачі, згідно якого ПА «Нива» передала ОСОБА_3 нежитлове приміщення, що є предметом договору купівлі-продажу нерухомості на аукціоні на Прикарпатській універсальній товарній біржі від 26 липня 2005 року; продаж нежитлового приміщення вчинено за 35 200 грн, без ПДВ; Прикарпатська універсальна біржа перерахувала на розрахунковий рахунок продавця грошові кошти у розмірі 33 240 грн.
Пунктом 6 цього акта встановлено, що з моменту його підписання сторонами, до покупця переходить право власності на зазначене нежитлове приміщення.
Позивачу стало відомо, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Пустомитівсього районного управління юстиції Львівської області знаходиться зведене виконавче провадження в межах якого державним виконавцем накладено арешт на все належне ПА «Нива» майно, з метою подальшою його реалізацією на прилюдних торгах.
Право власності на спірне майно перейшло до позивача, раніше ніж державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження ухвалено постанову про накладення арешту на майно боржника ПА «Нива», у зв'язку із чим позивач просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, задовольнити позов, звільнити з-під арешту належне йому майно - приміщення телятнику (А-1), площею 750,9 кв. м, що розташоване по АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на зазначене нерухоме майно.
У квітні 2014 року ПА «Нива» звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомості від 26 липня 2005 року, посилаючись на те, що приміщення телятнику (А-1), площею 750,9 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1 реалізовано на аукціоні на Прикарпатській універсальній товарній біржі за ціною значно меншою за дійсну вартість об'єкта нерухомості.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Звільнено з-під арешту приміщення телятника (А-1), що розташоване по АДРЕСА_1, накладеного відділом державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області в межах зведеного виконавчого провадження.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на приміщення телятника (А-1), що розташоване по АДРЕСА_1.
У зустрічному позові ПА «Нива» відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2015 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 грудня 2014 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 та вирішення питання про стягнення судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині задоволення позову, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та вирішувати питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив із того, що позивач на підставі договору купівлі-продажу та у відповідності до положень ст. 655 ЦК України набув право власності на спірний об'єкт, а тому його майнові права підлягають захисту у відповідності до ст. 392 ЦК України, оскільки вони не визнаються відповідачем; враховуючи те, що арешт накладений на спірне майно в межах виконавчого провадження після його відчуження відповідачем на користь позивача, такі дії порушують майнові права позивача, а тому вони підлягають захисту, шляхом виключення спірного майна з-під арешту. Вимоги зустрічного позову не підлягають задоволенню, оскільки в момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу сторонами дотримано всіх істотних умов передбачених нормами чинного законодавства, крім того ціна продажу спірного об'єкта нерухомості була визначена під час проведення аукціону на товарній біржі, переможцем якого оголошено позивача за первісним позовом, аукціон у встановленому законом порядку ніким не оскаржувався та недійсним не визнавався, а тому відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання права власності на спірний об'єкт та виключення його з-під арешту, апеляційний суд виходив із того, що задовольняючи в цій частині позов судом першої інстанції фактично вирішено права та законі інтереси третьої особи - управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області, однак останнє не було залучено до участі у справі в якості відповідача, що позбавляє управління здійснювати захист порушених прав, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_3
Судами встановлено, що 26 липня 2005 року між ОСОБА_4, що є акредитованою в брокерській конторі ТОВ «Бізнес-Консалтинг», яка діяла від імені приватної агрофірми «Нива» та брокером - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5, що входить до складу брокерської контори «Аукціонного центру «Універсал», який діяв від імені ОСОБА_3, укладено договір купівлі-продажу нерухомості на аукціоні на Прикарпатській універсальній товарній біржі, згідно якого ОСОБА_3 набув право власності на приміщення телятнику (А-1), площею 750,9 кв. м, що розташоване по АДРЕСА_1.
Згідно із довідкою від 07 березня 2014 року № 1/3286 виданою обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», приміщення телятнику (А-1), площею 750,9 кв. м, що розташоване по АДРЕСА_1, належить на праві власності ПА «Нива» на підставі свідоцтва про право власності від 20 липня 2005 року.
Постановою державного виконавця відділу держаної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області від 11 квітня 2012 року в межах виконавчого провадження № 32163802 накладено арешт на зазначене нежитлове приміщення.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27 серпня 1976 року № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» роз'яснено, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконанні у державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області Зубрицької М.Б. перебуває зведене виконавче провадження по виконанню виконавчих листів Львівського окружного адміністративного суду про стягнення з ПА «Нива» на користь управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області заборгованості по сплаті обов'язкових платежів у розмірі 166 539 грн 94 коп.
В межах зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області накладено арешт на майно ПА «Нива» - приміщення телятнику (А-1), площею 750,9 кв. м, що розташоване по АДРЕСА_1.
Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення про задоволення позову ОСОБА_3 вирішено питання, яке стосується прав та законних інтересів управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області, однак управління не було залучено до участі у справі в якості відповідача, позивач клопотання про його залучення до участі у справі в якості відповідача не заявляв, а відповідно до вимог ст. ст. 303, 304 ЦПК України суд апеляційної інстанції позбавлений можливості з власної ініціативи вирішувати зазначене питання, тому дійшов правомірного висновку про відмову у позові в цій частині з наведених підстав.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, рішення апеляційного суду у справі ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами касаційної скарги не спростоване, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 333, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийО.П. Касьян
Судді:В.П. Гончар Т.П. Дербенцева А.В. Маляренко Д.О. Остапчук