02 березня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі
головуючого Касьяна О.П.,
суддів: Гончара В.П., Дербенцевої Т.П.,
Остапчука Д.О., Савченко В.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопція Романа Олександровича про зміну способу і порядку виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_6, який діє від імені ОСОБА_5, на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 08 вересня 2015 року,
У липні 2015 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі - державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області) звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2011 року, яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 борг у розмірі 3 315 773 грн 26 коп. та судовий збір - 1 820 грн.
Зазначав, що під час вчинення процесуальних дій в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2011 року у боржника ОСОБА_5 виявлено нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва міні-торговий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що включено до акта опису та арешту майна боржника.
Згідно із звітом про оцінку від 08 квітня 2015 року ринкова вартість нерухомого майна - об'єкта незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на 08 квітня 2015 року становить 2 937 000 грн.
Оскільки спірний об'єкт незавершеного будівництва не може бути реалізований на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження через відсутність у боржника правовстановлюючих документів на нього, з урахуванням уточненої заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду, державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області просив змінити порядок та спосіб виконання рішення суду шляхом передачі ОСОБА_4 об'єкта незавершеного будівництва - міні-торгівельного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 2 483 512 грн, визнати за нею права та обов'язки забудовника цього об'єкта незавершеного будівництва; передати їй холодильник W-30G, вітрину морозильника W-12G MR, стелаж холодильний R-20 (2 шт.), вітрину холодильника W-12G, вітрину кондитерську C-16 G, морозильну вітрину W-20MR/G, стелаж холодильний R-10, загальною вартістю 154 016 грн 58 коп.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2015 року заяву задоволено, змінено спосіб і порядок виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2011 року.
У рахунок часткового погашення боржником ОСОБА_5 перед стягувачем ОСОБА_4 боргу у розмірі 3 315 773 грн 26 коп. передано останній об'єкт незавершеного будівництва - міні-торгівельний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнано за нею права та обов'язки забудовника даного об'єкта незавершеного будівництва.
У рахунок часткового погашення боржником ОСОБА_5 перед стягувачем ОСОБА_4 боргу у розмірі 3 315 773 грн 26 коп. передано останній та визнано за нею право власності на холодильник W-30G, вітрину морозильника W-12G MR, стелаж холодильний R-20 (2 шт.), вітрину холодильника W-12G, вітрину кондитерську C-16 G, морозильну вітрину W-20MR/G, стелаж холодильний R-10, загальною вартістю 154 016 грн 58 коп.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 08 вересня 2015 року ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2015 року скасовано в частині задоволення вимог про визнання права власності та передачі ОСОБА_4 холодильника W-30G, вітрини морозильника W-12G MR, стелажа холодильного R-20 (2 шт.), вітрини холодильника W-12G, вітрини кондитерської C-16 G, морозильної вітрини W-20MR/G, стелажа холодильного R-10 та постановлено в цій частині нову ухвалу, якою відмовлено у задоволені заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, який діє від імені ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові ухвали, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи заяву державного виконавця, суд першої інстанції виходив із того, що боржник ОСОБА_5 протягом тривалого часу не виконує рішення суду про стягнення з неї заборгованості у розмірі 3 315 773 грн 26 коп., державним виконавцем не виявлено грошових коштів чи майна, яке б належало боржнику та на яке б могло бути звернуто стягнення у порядку виконавчого провадження, провести прилюдні торги з реалізації об'єкта незавершеного будівництва - міні-торговельного комплексу неможливо, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нього.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення вимог про визнання права власності та передачі ОСОБА_4 холодильника, вітрини морозильника, двох холодильних стелажів, вітрини холодильника, вітрини кондитерської, морозильної вітрини, стелажа холодильного, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в матеріалах справи відсутні платіжно-розрахункові документи про придбання боржником цього майна, а тому відсутні докази, що це майно належать останній на праві власності.
Проте з таким висновками судів погодитись не можна, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові до виконання на всій території України, а державна виконавча служба як єдиний орган примусового виконання зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для його виконання.
У частині першій статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в статті 373 ЦПК України.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Разом з тим, загальні положення щодо набуття права власності закріплені у главі 24 ЦК України.
Відповідно до ст. 328 цього Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду щодо передачі об'єкта незавершеного будівництва у власність стягувача фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.
Задовольняючи заяву суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не встановив фактичні обставини справи, невірно визначив характер спірних правовідносин та норму права яка підлягала застосуванню, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про те, що спосіб, на який змінено виконання рішення суду, відповідає способу захисту порушеного права, який був предметом розгляду у цивільній справі, та про наявність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.
З огляду на викладене, оскаржувані ухвали судів не можуть вважатись законними та підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах
Касаційну скаргу ОСОБА_6, який діє від імені ОСОБА_5, задовольнити частково.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 08 вересня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.П. Касьян
Судді: В.П. Гончар
Т.П. Дербенцева
Д.О.Остапчук
В.О.Савченко