Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:[1]
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 24 березня 2016 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, у кримінальному провадженні щодо засуджених
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, не судимого,
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
громадянина України, не судимого,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
встановив:
У касаційній скарзі прокурора викладено вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, мотивуючи невідповідністю призначеного покарання засудженим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 тяжкості вчинених злочинів та їх особам внаслідок м'якості у зв'язку із звільненням останніх від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України.
В запереченнях на касаційну скаргу засуджені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_8 , який діє в їх інтересах, наголошували на необґрунтованості доводів касаційної скарги прокурора та законності ухвали апеляційного суду, яку просили залишити без зміни, а скаргу прокурора - без задоволення.
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 26 травня 2015 року засуджено:
- ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки; за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
- ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_6 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Вироком суду також вирішено питання щодо заявлених цивільних позовів та долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винуватими у вчиненні злочинів за таких обставин.
18 серпня 2014 року, приблизно о 24-ій год., ОСОБА_5 , знаходячись на території новобудови по АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, викрав піноблоки в кількості 101 шт, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 2 828 грн.
28 серпня 2014 року, приблизно о 24-ій год., ОСОБА_5 , знаходячись там само, діючи умисно, повторно, з корисливою метою, аналогічним способом викрав піноблоки у кількості 101 шт., спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріального збитку на загальну суму 2 828 грн.
2 вересня 2014 року, приблизно о 1-ій год., ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливою метою, прибув до земельної ділянки по АДРЕСА_2 , звідки шляхом вільного доступу викрав газобетонні блоки у кількості 101 шт., спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на загальну суму 2 828 грн.
24 жовтня 2014 року, приблизно о 1-ій год., ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливою метою, прибув до земельної ділянки по АДРЕСА_3 , звідки шляхом вільного доступу викрав газобетонні блоки у кількості 101 шт., спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріального збитку на загальну суму 2 828 грн.
ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, з корисливою метою викрали:
- 15 вересня 2014 року, приблизно о 3-ій год. з земельної ділянки по АДРЕСА_4 газобетонні блоки у кількості 101 шт., спричинивши збитку потерпілому ОСОБА_13 на загальну суму 2 828 грн;
- 2 жовтня 2014 року, приблизно о 2-ій год. з земельної ділянки по АДРЕСА_5 газобетонні блоки у кількості 101 шт., спричинивши збитку потерпілій ОСОБА_14 на загальну суму 2 828 грн;
- 4 жовтня 2014 року, приблизно о 1-ій год. з земельної ділянки по АДРЕСА_6 газобетонні блоки у кількості 101 шт., спричинивши збитку потерпілому ОСОБА_15 на загальну суму 2 828 грн;
- 10 жовтня 2014 року, приблизно о 1-ій год. з земельної ділянки по АДРЕСА_7 газобетонні блоки у кількості 101 шт., спричинивши збитку потерпілому ОСОБА_16 на загальну суму 2 828 грн;
- 16 жовтня 2014 року, приблизно о 1-ій год. з земельної ділянки по АДРЕСА_8 газобетонні блоки у кількості 50 шт., спричинивши збитку потерпілому ОСОБА_17 на загальну суму 1 400 грн.
ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_18 , діючи умисно, повторно, з корисливою метою викрали:
- 14 жовтня 2014 року, приблизно о 2-ій год. з земельної ділянки по АДРЕСА_9 газобетонні блоки у кількості 101 шт., спричинивши збитку потерпілій ОСОБА_19 на загальну суму 2 828 грн;
- 22 жовтня 2014 року, приблизно о 1-ій год. з земельної ділянки по АДРЕСА_4 газобетонні блоки у кількості 101 шт., спричинивши збитку потерпілому ОСОБА_20 на загальну суму 2 828 грн;
- 1 листопада 2014 року, приблизно о 2-ій год. з земельної ділянки по АДРЕСА_10 газобетонні блоки у кількості 101 шт., спричинивши збитку потерпілому ОСОБА_21 на загальну суму 2 828 грн;
- 16 листопада 2014 року, приблизно о 1-ій год. з земельної ділянки по АДРЕСА_11 газобетонні блоки у кількості 101 шт., спричинивши збитку потерпілому ОСОБА_22 на загальну суму 2 828 грн;
- 5 листопада 2014 року, приблизно о 2-ій год. з земельної ділянки по АДРЕСА_12 газобетонні блоки у кількості 101 шт., спричинивши збитку потерпілій ОСОБА_23 на загальну суму 2 828 грн.
Крім того, 12 листопада 2014 року, приблизно о 5-ій год., ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_18 , ОСОБА_6 прибули до господарства по АДРЕСА_12 , діючи умисно, з корисливих мотивів, намагались викрасти наявні там газобетонні блоки, однак не змогли довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані на місці вчинення злочину жителями с. Дядьковичі Рівненського району.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненсьької області від 8 вересня 2015 року апеляційні скарги засуджених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх захисника ОСОБА_8 задоволено частково. Вирок суду від 26 травня 2015 року щодо засуджених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 змінено. ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком тривалістю два роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком тривалістю один рік шість місяців, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. В решті вирок суду залишено без зміни.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали провадження і обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Висновки суду про винуватість та кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та засудженого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційних скарг прокурора щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засуджених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 внаслідок м'якості, у зв'язку із їх звільненням від відбування покарання з випробуванням, є обґрунтованими.
Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість виправлення засуджених без ізоляції від суспільства, мотивувавши своє рішення належним чином, зокрема, врахувавши повною мірою тяжкість вчинених злочинів, що є злочинами середньої тяжкості, скоєними за попередньою змовою групою осіб, дані про їх особу, які раніш не судимі, за місцем проживання характеризуються посередньо, за місцем роботи ОСОБА_5 - позитивно. Обставинами, які пом'якшують покарання засудженим, судом визнав - щире каяття, активне сприяння у розкритті злочинів, часткове відшкодування заподіяних злочином збитків. Обставин, які обтяжують покарання засудженим, судом не встановлено. При призначенні покарання судом першої інстанції була врахована й думка потерпілих, які наполягали на призначенні суворого покарання засудженим у виді позбавлення волі, оскільки спричинена злочинами шкода була відшкодована у незначному розмірі.
Суд апеляційної інстанції, пославшись на ті ж самі обставини, що і суд першої інстанції, прийняв рішення про звільнення засуджених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України, що не можна визнати обґрунтованим.
Отже, як вбачається з матеріалів провадження, апеляційний суд не оцінив ступінь небезпечності вказаних осіб для суспільства, обставини вчинених злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, ставлення засуджених до скоєного, думку потерпілих тощо.
Апеляційний суд не повною мірою врахував положення статей 65, 66, 67 КК України, не мотивувавши свого рішення належним чином, у зв'язку із чим ухвала суду апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК України не відповідає.
З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в апеляційному суді за результатами проведення якого слід постановити законне судове рішення, мотивоване належним чином, при цьому звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України слід вважати м'яким.
Керуючись ст.ст. 376, 433, 434, 436 КПК України, суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 8 вересня 2015 року щодо засуджених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ___________________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Провадження за касаційною скаргою № 5-7102кв15 Категорія: ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України
Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_24
Доповідач в суді апеляційної інстанції: ОСОБА_25
Доповідач в касаційній інстанції: ОСОБА_1