Ухвала
іменем україни
21 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 02 лютого 2016 року щодо
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та зареєстрованого в м. Харкова,
жителя
АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,
За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_4 , не погоджуючись із судовими рішеннями, ухваленими щодо нього, зазначає про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить змінити оскаржувані судові рішення та пом'якшити призначене покарання. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд не у повній мірі врахував пом'якшуючі обставини.
Вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2015 року ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
На підставі п. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2015 року, більш суворим остаточно визначено до відбування ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 02 лютого 2016 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 30 січня 2015 року по 02 лютого 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за вчинення в період з вересня 2012 по квітень 2013 року ряду крадіжок з автомобілів на території Харківської області, а саме:
- у середині квітня 2012 року в с. Солоницівка, Дергачівського району - майно ОСОБА_5 на загальну суму 2089 грн.;
- на початку жовтня 2012 року в м. Дергачі - майно потерпілих ОСОБА_6 на суму 117,60 грн. та ОСОБА_7 на суму 548,50 грн.;
- 27 листопада 2012 року в с. Мала Данилівка Дергачівського району - майно ОСОБА_8 на суму 2340 грн.;
- 28 листопада 2012 року в м. Харкові - майно ОСОБА_9 на суму 2720 грн.;
- 01 грудня 2015 року в м. Харкові - майно ОСОБА_10 на суму 2080 грн.;
- 05 грудня 2012 року в с. Мала Данилівка Дергачівського району - майно ОСОБА_11 на суму 275 грн.;
- 06 грудня 2015 року в м. Харкові - майно ОСОБА_12 на суму 850 грн.;
- 26 грудня 2015 року у м. Дергачі Харківської області - майно ОСОБА_13 на суму 1276 грн.;
- 27 грудня 2012 року у м. Харкові - майно ОСОБА_14 на суму 1416 грн.;
- 31 грудня 2012 року у м. Харкові - майно ОСОБА_15 на суму 1822,92 грн.;
- 05 січня 2013 року у м. Харкові - майно ОСОБА_16 на суму 416 грн.;
- 12 січня 2013 року у м. Харкові - майно ОСОБА_17 на суму 1588 грн.;
- 20 січня 2013 року у м. Харкові - майно ОСОБА_18 на суму 1112 грн.;
- 22 січня 2013 року у м. Харкові - майно ОСОБА_19 на суму 1648 грн.;
- 04 лютого 2013 року у м. Харкові - майно ОСОБА_20 на суму 1040 грн.;
- 19 лютого 2013 року в смт. Солоницівка Дергачівського району - майно ОСОБА_21 на суму1320 грн. та ОСОБА_22 на суму 1429 грн.;
- 10 квітня 2013 року в м. Харкові - майно ОСОБА_23 на суму 508 грн. та ОСОБА_24 на суму 477 грн.;
- 12 квітня 2013 року в м. Харкові - майно ОСОБА_25 на суму 460 грн.;
- в середині квітня2013 року в с. Мала Данилівка Дергачівського району - майно ОСОБА_26 на суму 1246,25 грн.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання засудженим порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, вивчивши надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_27 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185 КК України в касаційному порядку не оспорюються.
Доводи засудженого про порушення щодо нього загальних засад призначення покарання на думку колегії суддів, є безпідставними.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як убачається із долучених до касаційної скарги копій судових рішень, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_4 , за відсутності обставин, що обтяжують покарання, визнав обставинами які пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття та наявність на утриманні неповнолітньої дитини. Крім того, суд взяв до уваги дані про особу засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, не перебуває на наркологічному і психіатричному обліку, характеризується посередньо.
Таким чином, призначаючи засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, суд вимог статей 65 - 67 КК не порушив, оскільки вказане покарання відповідає конкретним обставинам справи, характеру й тяжкості вчиненого, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без змін, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України підстав для задоволення касаційної скарги немає та вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 02 лютого 2016 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3