29 березня 2016 року м. Київ К/800/61965/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Мороз В.Ф.
Логвиненко А.О.
Донець О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі за позовом прокурора Пустомитівського району Львівської області до Звенигородської сільської ради Пустомитівського району, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення,
Прокурор Пустомитівського району звернувся із позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Звениградської сільської ради № 610 від 26 грудня 2013 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу даної земельної ділянки у власність», яким було вирішено затвердити проект щодо відведення земельної ділянки, площею 0,7787 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1 за рахунок земель Звенигородської сільської ради гр. ОСОБА_4 та передати їй вказану земельну ділянку у власність.
Постановою Пустомитівського районного суду від 24 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року, позов було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №610 від 26 грудня 2013 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу даної земельної ділянки у власність» площею 0,7787 га для ведення особистого селянського господарства в с. Звенигород Пустомитівського району Львівської області.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення судів попередніх та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Звенигородської сільської ради Пустомитівського району № 610 від 26.12.2013 р. «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу даної земельної ділянки у власність», було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,7787 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться у с. Звенигород Пустомитівського району та передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_4
Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень ( пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
У зв'язку з цим у постанові від 17 лютого 2015 року у справі №21-551а14 Верховний Суду України висловив таку правову позицію: "У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право".
Такого ж висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від 24 лютого 2015 (справа №21-34а15), від 16 грудня 2014 року (справа №21-544а14) від 09 грудня 2014 року (справа №21-308а14), від 11 листопада 2014 року (справа №21-493а14).
Зважаючи на те, що відповідно до частини 1 статті 2442 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, судова колегія вбачає підстави для скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 228 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку та закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.
Керуючись статтями 222, 223, 228, 230 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року скасувати.
Провадження у справі закрити.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.
Судді В.Ф. Мороз
А.О. Логвиненко
О.Є Донець