29 березня 2016 року м. Київ К/800/37971/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 17.06.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 17.06.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.
Визнано протиправними дії управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_2 в зарахуванні його стажу роботи з 01.01.2004 року патологоанатомом в подвійному розмірі.
Зобов'язано управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва провести перерахунок пенсії та страхового стажу ОСОБА_2 з урахуванням стажу роботи у період з 01.01.2004 року в подвійному розмірі, з врахуванням проведених виплат.
Зобов'язано управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити ОСОБА_2 виплату недоплачених сум пенсії з урахуванням проведених виплат з 04.03.2015 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва було залишено без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 17.06.2015 року - без змін.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 17.06.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_2 подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва та отримує пенсію за віком відповідно до Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до довідки Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Н.М. Амосова від 03.03.2015 року ОСОБА_2 з 01.07.1983 року працює на посаді лікаря-патологоанатома лабораторії патоморфології.
У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва із заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням стажу у подвійному розмірі за час його роботи патологоанатомом Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Н.М. Амосова з 01.01.2004 року.
Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва листом від 18.03.2015 року № 165/08/Д-122 відмовило ОСОБА_2 у зарахуванні стажу його роботи після 01.01.2004 року в подвійному розмірі з посиланням на Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року та не передбачає можливість зарахування до страхового стажу в кратному розмірі.
Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пунктом 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Враховуючи, що стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено, що робота у патолого-анатомічних відділеннях закладів охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі є чинною, а Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року не скасовує та не зупиняє її дію, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, зобов'язавши управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва провести перерахунок пенсії та страхового стажу ОСОБА_2 з урахуванням стажу роботи у період з 01.01.2004 року в подвійному розмірі, з врахуванням проведених виплат.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 17.06.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз