28 березня 2016 року м. Київ К/800/8433/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Заяць В.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 11 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа Департамент комунальної власності Одеської міської ради про визнання протиправним та часткове скасування рішення, -
ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулись з позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа Департамент комунальної власності Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 12 червня 2014 року №109 в частині затвердження акта комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17 квітня 2014 року щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 розміру відшкодування збитків (п.4 Додатку 1 та п.4 Додатку 2 до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12 червня 2014 року №109) з моменту його винесення.
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 11 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням судів, ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог відмовити.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до положень діючого законодавства України, виконавчий комітет, вважаючи, що суб'єктом господарювання завдано збитків у вигляді неодержаних доходів, мав право та повноваження прийняти рішення про затвердження акта комісії щодо визначення розміру збитків та відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження відповідача у даному випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення виконкому. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Тому питання щодо наявності підстав для відшкодування збитків з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 належить вирішувати у порядку господарського судочинства під час розгляду справи про стягнення збитків. Саме під час розгляду такої справи відповідно до приписів статей 22, 1166 Цивільного кодексу України з'ясовується наявність усіх елементів правопорушення, що дає підстави для стягнення збитків: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 11 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа Департамент комунальної власності Одеської міської ради про визнання протиправним та часткове скасування рішення відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Заяць