29 березня 2016 року м. Київ К/800/45304/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03.08.2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03.08.2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03.08.2015 року - без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03.08.2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером за віком з 04.09.2010 року і отримує пенсію відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про нотаріат». За квітень 2015 року позивач не отримала пенсію, після чого 06.05.2015 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області із заявою про надання з цього приводу роз'яснення.
Листом від 28.05.2015 року № 9374/04 управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області роз'яснило ОСОБА_2, що державному нотаріусу, який отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» та працює на посаді державного нотаріуса (посада дає право на призначення пенсії згідно цьому Закону) у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року пенсія, призначена відповідно до статті 37 Закону, не виплачується.
Згідно з копією трудової книжки, ОСОБА_2 з 21.05.1996 року працює на посаді державного нотаріуса Костянтинівської державної нотаріальної контори.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки Законом України від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» тимчасово у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 роу особам, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу» (тобто державним службовцям та особам, які до них прирівняні), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії, пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються, отже УПФУ правомірно не здійснювало виплату пенсії з 01.04.2015 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Законом України від 01.10.2008 року «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» у пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень зазначено, що державні нотаріуси в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій. Стаж роботи державних нотаріусів у державних нотаріальних конторах зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, з моменту набрання чинності цим законом, державні нотаріуси в частині пенсійного забезпечення прирівнялись до державних службовців. Дана норма діяла як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи судом.
Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Законом України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» внесені зміни до Закону України «Про державну службу», та у зв'язку із чим стаття 37 Закону України «Про державну службу» визначає, що тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
Отже, під час розгляду цієї справи застосуванню підлягає спеціальний закон, який регулює правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців та прирівняних до них осіб - державних нотаріусів, яким є зокрема Закон України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій про те, що управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області з урахуванням приписів Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» правомірно не здійснювало позивачу виплату пенсії з 01.04.2015 року.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03.08.2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз