24 березня 2016 року м. Київ К/800/18713/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Донця О.Є.
Конюшка К.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 лютого 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у справі -а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, відновлення порушеного права, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області (далі - Управління ПФУ), в якому просив суд:
визнати протиправними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, код 22682514, м, Ізюм, пр-т Леніна 2 , інд. 64309, щодо невиконання судового рішення про зобов'язання вчинити дії, а саме - постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.03.2010 у справі №2-а-483/2010 про зобов'язання вчинити дії щодо проведення перерахунку та виплати державної пенсії та додаткової пенсії з 22.05.2008 у відповідності статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-Х11 від 28.02.1991 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановлений частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
визнати протиправними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, код 22682514, м. Ізюм, пр-т Леніна 2 , інд. 64309, щодо зміни умов пенсійного забезпечення, а також нездійснення заходів щодо виділення бюджетних коштів на виплату державної та додаткової пенсії визначеної Законом та чинним і обов'язковим до виконання судовим рішенням;
зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, код 22682514, м. Ізюм, пр-т Леніна 2 , інд. 64309, здійснити розрахунок і виплату належної до видачі на виконання судового рішення та відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-Х11 від 28.02.1991 року державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю по 2 групі інвалідності, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, визначений частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум - у розмірі: 10454,40 грн. за 2011р.; 62669,60 грн. за 2012р.; 38799,60 грн. за 2013, без урахування передбачених законом інших доплат, задовольнити клопотанням та прийняти постанову в цій частині позовних вимог до закінчення судового розгляду;
стягнути з державного органу Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, код 22682514, м. Ізюм, пр-т Леніна 2 , інд. 64309, грошові кошти, а саме: недоплаченої державної та додаткової пенсії (з урахуванням виплаченої суми) на виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.03.2010 у справі №2-а-483/2010 - у розмірі: 10454,40 грн. за 2011р.; 62669,60 грн. за 2012р.; 38799,60 грн. за 2013р., без урахування передбачених законом інших доплат;
задовольнити заяву про звернення постанови до негайного виконання;
зобов'язати суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, код 22682514, м. Ізюм, пр-т Леніна 2 , інд. 64309, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача, які полягають у невиконанні постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.03.2010 у справі №2-а-483/2010.
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року, провадження у справі закрито.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.03.2010 у справі №2-а-483/2010 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області позовні вимоги позивача були задоволені частково, визнано незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку, нарахуванні та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії згідно норм статті 50 та статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області провести перерахунок та виплатити державну пенсію та додаткову пенсію ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року у відповідності зі статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішення набрало законної сили.
У серпні 2010 року позивач отримав виконавчий лист №2-а-483/2010, виданий 18.08.2010 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області провести перерахунок та виплатити державну пенсію та додаткову пенсію ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року у відповідності зі статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до відділу ДВС Ізюмського МРУЮ Харківської області про прийняття до примусового виконання виконавчого листа №2-а-483/2010, виданого 18.08.2010 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області.
20 серпня 2010 року державним виконавцем відділу ДВС Ізюмського МРУЮ Харківської області відкрито виконавче провадження № 20920986 з виконання вказаного виконавчого листа.
Згідно повідомлення Управління Пенсійного фонду на адресу начальника відділу ДВС Ізюмського МРУЮ Харківської області на виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №2-а-483/2010 Управління ПФУ здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність» з 22.05.2008 та надано розпорядження на перерахунок пенсії на виконання постанови суду.
Листом Управління Пенсійного фонду від 19.07.2013 № 127/Щ-14 на звернення ОСОБА_2 від 10.07.2013 повідомлено позивача, що йому була нарахована та виплачена державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 28.05.2008.
Вважаючи, що пенсія йому виплачується у розмірах менших, аніж постановлено рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №2-а-483/2010, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку позовного провадження адміністративного судочинства та повинні вирішуються у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
За змістом положень статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для звернення позивача із вказаними позовними вимогами стало невиконання відповідачем рішення суду, а саме: постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.03.2010 у справі №2-а-483/2010.
Тобто, звертаючись до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом, позивач порушив питання, що стосуються здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, порядок розгляду якого визначений статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для розгляду зазначеного спору в порядку позовного провадження в адміністративному судочинстві.
Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 лютого 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: