29 березня 2016 року м. Київ справа № 800/192/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Леонтович К.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання дій протиправними і скасування указів Президента України від 27.08.2014р. № 694/2014 та від 10.09.2014р. № 715/2014 , -
ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України в якому просила: визнати дії відповідача по утворенню НКРЕКП як ЦОВВ та по наділенню її повноваженнями ЦОВВ протиправними; визнати незаконним (невідповідним нормативному акту вищої юридичної сили) та нечинним з моменту прийняття указу Президента України від 27.08.2014р. № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (в частині, згідно із якою утворено НКРЕКП як ЦОВВ); визнати невідповідним нормативному акту вищої юридичної сили незаконним та нечинним з моменту прийняття указу Президента України від 10.09.2014р. № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (в частині, згідно із якою НКРЕКП є ЦОВВ, та наділена повноваженнями ЦОВВ).
Згідно з пунктом п'ятим частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи поданий адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов поданий з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої, частини другої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту обставин, викладених у позові вбачається, що позивач просить визнати незаконним (невідповідним нормативному акту вищої юридичної сили) та нечинним з моменту прийняття указ Президента України від 27.08.2014р. № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (в частині, згідно із якою утворено НКРЕКП як ЦОВВ) та визнати невідповідним нормативному акту вищої юридичної сили незаконним та нечинним з моменту прийняття указу Президента України від 10.09.2014р. № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (в частині, згідно із якою НКРЕКП є ЦОВВ, та наділена повноваженнями ЦОВВ), в той же час звернувся з позовною заявою лише 24 березня 2016 року.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження позивач вказує, що про порушення свого права оскаржуваними указами, дізналася лише 23.03.2016р. із постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016р.
Відповідно до статті 5 указу Президента України № 694/2014 від 27.08.2014р. "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг" цей указ набирає чинності з дня його опублікування.
Оскаржуваний указ № 694/2014 від 27.08.2014р. «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг» офіційно опублікований в Офіційному віснику Президента України, 2014, N 37 (27.08.2014), ст. 1561.
Відповідно до статті 3 указу Президента України № 715/2014 від 10.09.2014р. «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» цей указ набирає чинності з дня його опублікування.
Оскаржуваний указ Президента України № 715/2014 від 10.09.2014р. «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» офіційно опублікований в Офіційному віснику Президента України, 2014, N 39 (18.09.2014), ст. 1612.
Виходячи з наведеного позивач повинен був та мав можливість дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів ще в 2014 році з часу опублікування оскаржуваних указів в Офіційному віснику Президента України, який доступний для всіх громадян України, проте з позовною заявою звернувся лише в березні 2016 року.
Вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можна визнати поважними, оскільки позивач мав можливість вчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, тому наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням подання позову з пропуском строку для звернення до суду та відсутності підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними, позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 107, 155, 160, 165, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання дій протиправними і скасування указів Президента України від 27.08.2014р. № 694/2014 та від 10.09.2014р. № 715/2014 залишити без розгляду
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого
адміністративного суду України К.Г.Леонтович