73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
31 березня 2016 р. Справа № 923/177/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: ОСОБА_2,
розглянув справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон
до Приватного підприємства "Виробнича фірма "Промтехкомплект", м.Херсон
про стягнення 16952грн. 55коп.
Описова частина рішення.
Провадження у справі порушено за позовною заявою про стягнення 16952,55грн. на повернення передплати у відносинах за договором поставки №99 від 15.04.2014р.
Позивач письмовою заявою (вх.№3120/16 від 30.03.2016р.) повідомив про сплату відповідачем 5000грн. в рахунок заборгованості за договором поставки №99 від 15.04.2014р., в зв'язку з чим вважає, що предмет спору в цій частині відсутній.
Заявою від 31.03.2016р. (вх.№2/1347/16 від 31.03.2016р.) відповідач визнав позовні вимоги на суму 11952,55грн., враховуючи сплату позивачеві 5000грн., наявність заборгованості пояснив скрутним фінансовим станом підприємства; заявив про надання розстрочки виконання рішення суду на три місяці рівними частинами.
Суд в с т а н о в и в:
Визнання позову відповідачем є його процесуальним правом та підставою для задоволення позовних вимог, якщо суд не встановить, що дії відповідача з визнання позовних вимог не суперечить законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб: відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009р. "Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Суд задовольняє вимоги до відповідача про стягнення 11952,55 грн. попередньої оплати за товар за договором № 99 від 15.04.2014р. на підставі названої ч.5 ст.78 ГПК України, не встановивши, щоб визнання позову відповідачем суперечило законодавству або порушувало права або охоронювані законом інтереси інших осіб.
15.04.2014р. між ПП "Виробнича фірма "Промтехкомплект" (постачальник, відповідач) та ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" (покупець, позивач) укладено договір поставки №99, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, найменування, одиниці виміру, ціна за одиницю та загальна кількість якого визначаються рахунками-фактурами.
Відповідно до пункту 2.3.1 цього договору покупець зобов'язувався здійснити попередню оплату товару в розмірі 100% вартості товару згідно з рахунком-фактурою, який мав передаватися постачальником покупцю протягом одного робочого дня з моменту отримання заявки від покупця на постачання товару. (копія договору на а.с.10-12).
Умовами договору поставки сторони встановили, що передання товару покупцеві має здійснюватися на умовах EXW - самовивіз, окремими партіями відповідно до заявок покупця. Терміни постачання товару за викладенням тексту договору не зазначені.
Згідно з п.8.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами (15.04.2014р.) та діє до 31.12.2014р.
За рахунком №8 від 15.04.2014р. ПАТ "Херсонська ТЕЦ" платіжним дорученням №1914 від 15.04.2014р. здійснило перерахування коштів ПП "Виробнича фірма "Промтехкомплект" у сумі 270 645,38грн. в якості передплати за трубну продукцію, що визначена у рахунку. (а.с.13, 14).
Названий рахунок №8 від 15.04.2014р. (копія на а.с.13) виставлявся ПП "Виробнича фірма "Промтехкомплект" ПАТ "Херсонська ТЕЦ" щодо попередньої оплати за трубну продукцію 270 645,38грн.
Відповідачем покупцю поставлено товар (трубну продукцію) за видатковими накладними:
- №16 від 30.04.2014р. на суму 217847,83 грн.,
- №25 від 30.04.2014р. на суму 20 972 грн.,
- №28 від 08.05.2014р. на суму 14873 грн., всього на суму 253 692,83грн.
За твердженням позивача на суму 16952,55грн. попередньої оплати, вчиненої ним згідно з умовами договору №99 від 15.04.2014р., постачання відповідачем товару (трубної продукції) станом на час подання позовної заяви (22.02.2016р. подано до канцелярії суду) не відбулось.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Ця ч.2 ст.693 ЦК України застосовується до спірних відносин поставки, оскільки інше не встановлено договором, законом та не слідує із характеру відносин сторін.
Вже згаданий п.8.1 договору його учасники виклали так: "Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014р."
За ст.180 ГК України до числа істотних умов господарського договору віднесено строк дії договору, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
З огляду на викладене, зобов'язання сторін мають бути виконані під час строку дії договору, при цьому строком, у відповідності до ст.251 ЦК України є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Слід вважати, що за належного виконання зобов'язань постачальник мав поставити передплачений товар у період з 15.04.2014р. по 31.12.2014р., а після спливу цього періоду покупець, не отримавши товару, має право вимагати або передання оплаченого товару, або повернення суми попередньої оплати.
Письмовою претензією від 01.12.2015р. № 01-4/2452 (копія на а.с.22-23, докази направлення - а.с.24, 25) до ПП "Виробнича фірма "Промтехкомплект" ПАТ "Херсонська ТЕЦ", пославшись на ст.693 ЦК України, просило повернути передплату в 16952,55 грн. або передати товар на вказану суму.
Таким чином, і названі обставини та наведені норми матеріального права поряд з визнанням позову відповідачем та невстановленням судом, щоб таке визнання суперечило законодавству або порушувало чиїсь права, свободи та інтереси, є підставами для задоволення позовних вимог.
Щодо вимог про повернення решти 5000 грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору на підставі п.11) ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки відповідач повернув ті 5 тис.грн. позивачеві за платіжним дорученням №276 від 17.03.2016р. (копія міститься у матеріалах справи) під час провадження у судовій справі. Суд врахував, що позовна заява надійшла до суду 22.02.2016р., провадження у справі порушено 23.02.2016р.
Задовольняючи позов, суд на підставі ст.49 ГПК України покладає на відповідача судові витрати у справі. До судових витрат у справі відноситься судовий збір, який сплатив позивач при заявленні позову. Відповідач має відшкодувати позивачу витрати останнього зі сплати судового збору.
Згідно зі ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.
Заявивши про надання розстрочки виконання рішення суду на три місяці, відповідач послався на скрутний фінансовий стан підприємства, який підтвердив, зокрема, довідкою ПАТ КБ "Приватбанк" про обіг коштів на рахунку підприємства.
Представник позивача не заперечував проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення на три місяці.
Розглядаючи заяву про розстрочку виконання рішення суд має враховувати, зокрема, майнові інтереси сторін, ступінь виконання зобов'язання, обставини справи.
Аналогічно з визнанням позову визнання заяви про розстрочку є підставою для її задоволення, якщо суд не встановить, що визнання заяви не суперечить законодавству, не порушує чиїхось (третіх осіб) прав, свобод чи інтересів.
Суд не встановив, щоб визнання позивачем заяви відповідача щодо розстрочки виконання рішення на 3 місяці суперечило законодавству або порушувало чиїсь права, свободи, інтереси.
Приймаючи до уваги тезу про співвідношення майнових інтересів сторін та терміну заявленої розстрочки виконання рішення, суд, використавши названі повноваження за ст.83 ГПК України, задовольняє клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.
Керуючись п.11 ст.80, ст.82-85 ГПК України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "Виробнича фірма "Промтехкомплект" (код ЄДР 34074007) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (код ЄДР 00131771) 11952грн. 55коп. на повернення передплати, 1378грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Припинити провадження щодо вимог про повернення 5000 грн. передплати.
Надати приватному підприємству "Виробнича фірма "Промтехкомплект" (код ЄДР 34074007) розстрочку виконання цього судового рішення на 3 місяці.
З врахуванням наданої розстрочки рішення має виконуватися частинами:
до 30.04.2016р., 31.05.2016р. - по 4443грн. 52коп., до 30.06.2016р. - 4443грн. 51коп.
Повне рішення складено 31.03.2016р.
Суддя В.В. Чернявський