04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"29" березня 2016 р. Справа№ 925/834/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Калатай Н.Ф.
Сітайло Л.Г.
при секретарі Матюхін І.В.
за участю
представників сторін : від позивача - Смакота Н.І.
від відповідача - Шляпін О.Ю.
розглянувши
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства
"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз
України"
на ухвалу
Господарського суду Черкаської області
від 16.12.2015 року
за заявою Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" (правонаступником якого є Комунальне підприємство Теплокомуненерго" міста Монастирище)
про визнання наказу господарського суду Черкаської області від 28.09.2015 року таким, що не підлягає до виконанню
у справі № 925/834/15 (суддя Потапенко В.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна
акціонерна компанія "Нафтогаз
України"
до Комунального підприємства "Теплокомуненерго" міста
Монастирище
про стягнення 654 994 грн. 81 коп.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.12.2015 року заяву Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 28.09.2015 року у справі №925/834/15 таким, що не підлягає виконанню задоволено частково.
Визнано наказ Господарського суду Черкаської області від 28.09.2015 року у справі №925/834/15 про стягнення 660160 грн. 58 коп. таким, що не підлягає виконанню частково, а саме: на суму 647216 грн. 25 коп.
Не погоджуючись з вищезгаданою ухвалою суду Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.12.2015 року скасувати та відмовити в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначити на 29.03.2016 року
Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06 липня 2015 року у справі №925/834/15 частково задоволено позов ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - стягнуто з Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" 488 458 грн. 45 коп. основного боргу, 45 084 грн. 85 коп. пені, 99 005 грн. 67 коп. інфляційних, 14 667 грн. 28 коп. трьох відсотків річних, 12 944 грн. 33 коп. судового збору.
На виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 06.07.2015 року по справі № 925/834/15 Господарським судом Черкаської області 28.09.2015 року було видано наказ про стягнення з Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 488 458 грн. 45 коп. основного боргу, 45 084 грн. 85 коп. пені, 99 005 грн. 67 коп. інфляційних, 14 667 грн. 28 коп. трьох відсотків річних, 12 944 грн. 33 коп. судового збору.
Вказаний наказ за твердженням позивача було пред'явлено на примусове виконання до органу ДВС 29.10.15 року. Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 49322197 винесена державним виконавцем 11.11.15 року.
Згідно з ч. 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у разі видачі наказу помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
06.06.2015 р. набрав чинності Закон України від 14.05.2015 № 423- VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Закон № 423-VIII). Цим законом внесено зміни до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (далі - "Закон"). Зокрема, ст. 18 Закону доповнено частиною 13 такого змісту:
"13. Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.
Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини".
На день набрання чинності Законом № 423-VIII в обліку обох підприємств, і ПАТ "НАК "Нафтогаз України" і ДП "Теплокомуненерго" значилася заборгованість за природний газ, спожитий до 01.01.2014 року за договором №13/3994-БО-36 від 30.09.2013 (2013 рік) - 488 458,45 грн.
Протягом липня - серпня 2015 року ДП "Теплокомуненерго" добровільно здійснено погашення заборгованості за спожитий до 01.01.2014 року природний газ по вказаному договору, у зв'язку з чим заборгованість відсутня. Це підтверджується платіжними дорученнями №485 від 30 липня 2015 року, №506 від 06 серпня 2015 року та актом звіряння розрахунків, складеним та підписаним сторонами 03.06.2015 року.
Таким чином, відповідачем було виконано вимоги Закону № 423-VIII та ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" щодо погашення заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року, у встановлений строк та у повному обсязі і перешкоди для припинення зобов'язань та списання пені, як це передбачено Законом, відсутні.
Протоколом комісії ДП "Теплокомуненерго" від 24.09.2015 № 1, яка була створена з метою реалізації положень Закону № 423-VIII та ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", встановлено, що станом на 24.09.2015 року прийнято 1 судове рішення, яке вступило в законну силу, по справі №925/834/15 про стягнення з відповідача на користь НАК "Нафтогаз України" 488458 грн. 45 коп. основного боргу, 45084 грн. 85 коп. пені, 99005 грн. 67 коп. інфляційних, 14667 грн. 28 коп. трьох процентів річних, 12944 грн. 33 коп. судового збору.
Комісією вирішено, що у зв'язку з виконанням ДП "Теплокомуненерго" вищезазначених вимог Закону, зобов'язання Відповідача з оплати 45084 грн. 85 коп. пені, 99005 грн. 67 коп. інфляційних, 14667 грн. 28 коп. трьох процентів річних, які підлягали стягнення за рішенням господарського суду Черкаської області у справі № 925/834/15 необхідно припинити, а вказані суми списати повністю з бухгалтерського обліку.
Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно з ч. 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
ДП "Теплокомуненерго" листом від 20.10.2015 року вих. № 458 повідомило НАК "Нафтогаз України" про припинення зобов'язань та списання ухвалених до стягнення сум пені та фінансових санкцій згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 06.07.2015 року у справі №925/834/15 на підставі Закону України № 423-VIII та ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".
Оскільки на день подання заяви обов'язок боржника щодо сплати коштів згідно з наказом Господарського суду Черкаської області від 06.07.2015 року у справі № 925/834/15 відсутній (сума основного боргу - 488458 грн. 45 коп. сплачена 30.07.2015 р. - 06.08.2015 р., тобто до видачі наказу; зобов'язання з оплати 45084 грн. 85 коп. пені, припинилися на підставі Закону України № 423-VIII та ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу").
Щодо припинення стягнення 99005 грн. 67 коп. інфляційних, 14667 грн. 28 коп. трьох процентів річних, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те що зобов'язання за останніми припинилися на підставі на підставі Закону України № 423-VIII та п. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" з огляду на наступне.
Правова природа суми збільшення боргу боржника на встановлений індекс інфляції та 3% річних полягає у відшкодуванні кредитору понесених ним втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів під час прострочення боржника та отриманні кредитором компенсації (плати) за користування боржником належними кредитору коштами. Зобов'язання божника зі сплати кредитору суми боргу, збільшеної на встановлений індекс інфляції та 3% річних, є збільшенням розміру грошового зобов'язання боржника, пов'язаним з його простроченням та не є санкціями.
Відповідно до приписів статті 117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України):
- господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати наказ таким, що не підлягає виконанню (частина друга);
- господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (частина четверта).
Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень норми частини другої статті 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" не визначено списання 3% річних та "інфляційних втрат", оскільки ці нарахування не є ні штрафними, ані фінансовими санкціями, а є компенсацією кредитору за збитки, понесені внаслідок знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період прострочення платежу.
3 % річних та "інфляційні нарахування" не є санкціями, а є частиною грошового зобов'язання та виступають специфічним способом відшкодування мінімального розміру реальних збитків, що є неминучими у разі прострочення грошового зобов'язання та стягуються незалежно від вини боржника.
На компенсаційний характер нарахувань, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, неодноразово вказував Верховний Суд України, який зазначив, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника (зокрема, в постанові від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12).
Отже наказ Господарського суду Черкаської області від 28.09.2015 року у справі №925/834/15 не підлягає виконанню частково, а саме на суму заборгованості в розмірі 488458,45 грн. основного боргу та 45084,85 грн. пені, не стягнуту за цим наказом в межах виконавчого провадження.
В частині стягнення судового збору в сумі 12944 грн. 33 коп. наказ суду підлягає виконанню, оскільки про судовий збір у Законі України № 423-VIII та у п. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" мова не йдеться і він не відноситься ні до штрафних, ні до фінансових санкцій.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для зміни ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.12.2015 року змінити.
Заяву Комунального підприємства «Теплокомуненерго» про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 28.09.2015 року таким що не підлягає виконанню задовольнити частково.
Визнати наказ Господарського суду Черкаської області від 28.09.2015 року у справі №925/834/15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 488458045 грн. основного боргу та 45084,45 грн. пені.
В іншій частині заяву залишити без змін.
3. Стягнути з Комунального підприємства «Теплокомуненерго» (19100, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Соборна, 122-І, код ЄДРПОУ 25584373) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 986,65 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Матеріали справи повернути до Господарського суду Черкаської області.
5. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя О.М. Баранець
Судді Н.Ф. Калатай
Л.Г. Сітайло