донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.03.2016 справа №905/6750/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників: від позивача: від відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4, довіреність №3528 від 18.12.2015р. не з'явився Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод", м. Львів
на ухвалу господарського суду про Донецької області відмову у видачі дубліката судового наказу
від19.01.2016р.
у справі№905/6750/13 (суддя Мельниченко Ю.С.)
за позовомПриватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод", м.Львів
до Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк
простягнення 20000,00грн.
Приватне акціонерне товариство "Львівський локомотиворемонтний завод", м.Львів звернулося до господарського суду з заявою про видачу дубліката судового наказу по справі №905/6750/13.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.01.2016р. у справі №905/6750/13 у задоволенні заяви про видачу дубліката судового наказу було відмовлено у зв'язку з недоведеністю стягувачем тих обставин, на які він посилається як на підставу задоволення заяви.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 19.01.2016р. у справі №905/6750/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким видати дублікат судового наказу. Заявив клопотання про заміну Державного підприємства "Донецька залізниця" на правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця».
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що у відділі державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку на виконанні перебуває виконавче провадження за судовим наказом по справі №905/6750/13, у зв'язку з чим строк пред'явлення виконавчого документу до виконання є перерваним. За твердженнями апелянта, оскільки строк для пред'явлення наказу є перерваним, наказ втраченим, є всі підстави для видачі дубліката судового наказу.
Крім того, скаржник зазначає про порушення судом його процесуальних прав, оскільки відмовляючи у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, суд позбавив його можливості заявити клопотання про долучення до матеріалів справи копії витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" в період з 05.09.2013р. по 26.12.2014р., де містяться докази надсилання заяви про прийняття до примусового виконання судового наказу.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий Колядко Т.М., судді Ломовцева Н.В., Скакун О.А.) від 15.03.2016р. у справі №905/6750/13 було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 23.03.2016р.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Колядко Т.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Зубченко І.В., судді Марченко О.А., Радіонова О.О.
Відповідно до п.9-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. “Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений ст.102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строк розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 23.03.2016р. представник Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.
З метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність відкладення судового засідання апеляційної інстанції в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, на 29.03.2016р.
Представник відповідача в судове засідання 29.03.2016р. не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду Донецької області від 19.01.2016р. у справі №905/6750/13 скасувати з мотивів, що були викладені в апеляційній скарзі, прийняти нове рішення, яким видати дублікат судового наказу.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З огляду на викладене, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено належне повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду, явка сторін не була визнана обов'язковою, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Приватне акціонерне товариство "Львівський локомотиворемонтний завод", м.Львів, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк про стягнення 20000,00грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.2013р. по справі №905/6750/13 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» 18567,12грн. боргу та 1597,24грн. витрат на сплату судового збору. Припинено провадження у справі щодо вимог про стягнення 1432,88грн. боргу.
20.12.2013р. господарським судом Донецької області було видано наказ про примусове виконання рішення від 03.12.2013р. по справі №905/6750/13.
У зв'язку із втратою судового наказу Приватне акціонерне товариство "Львівський локомотиворемонтний завод" звернулося до господарського суду з заявою про видачу дубліката судового наказу по справі №905/6750/13.
Відповідно до ч.1 ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Пунктом 2 частини 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон України) встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону України строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Статтею 24 Закону України визначено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.
Згідно зі ст. 119 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Відповідно до ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
З пояснень заявника вбачається, що втрата виконавчого документа відбулася внаслідок наступного. 30.10.2014р. позивачем було направлено до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м.Донецька заяву про прийняття до примусового виконання судового наказу №905/6750/13 від 20.12.2013р. Зазначені дії, на думку скаржника, перервали строк пред'явлення наказу до виконання.
Проте, як було вірно зазначено місцевим господарським судом, підстави, на які посилається заявник, не підтверджені належними та допустимими доказами, а наявні в матеріалах справи: заява №2909 від 30.10.2014р. про прийняття до примусового виконання судового наказу №905/6750/13 від 20.12.2013р.; запит №1497 від 18.06.2015р. про хід виконання виконавчого провадження; запит №1496 від 18.06.2015р. про хід виконання виконавчого провадження не підтверджують факт направлення позивачем наказу на адресу відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м.Донецька. В обґрунтування своєї позиції позивачем не надано документів, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) та опис вкладення із зазначенням вказаного судового наказу.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, на заяві про прийняття до примусового виконання судового наказу №905/6750/13 від 20.12.2013р. відсутній штамп або інша відмітка з печаткою відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м.Донецька, яка б свідчила про отримання останнім виконавчого документу.
В якості обґрунтування своєї позиції заявником надані довідки Приватного акціонерного товариства “Львівський локомотиворемонтний завод” №3532 від 18.12.2015р. та №783 від 24.03.2016р., в яких зазначено, що судовий наказ №905/6750/13 від 20.12.2013р. не виконаний та втрачений.
Як вбачається зі змісту ст.120 ГПК України, до заяви про видачу дубліката наказу при втраті наказу стягувачем має бути додана довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. Однак, як вбачається з заяви та пояснень позивача, судовий наказ був втрачений саме під час його пересилання. Відповідно до положень ст.120 ГПК в даному випадку до заяви про видачу дубліката наказу повинна бути додана довідка органу зв'язку про втрату наказу. Однак, в матеріалах справи така довідка відсутня.
Позивач посилається також на лист Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Управління державної виконавчої служби від 21.07.2015р. №2-4-619, однак цей лист лише фіксує відсутність в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відомостей про надходження на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку наказу № 905/6750/13 від 15.07.2013р., і не підтверджує переривання строку для пред'явлення наказу.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність обставин, які б свідчили про переривання строку для пред'явлення наказу до виконання і, відповідно, про відсутність підстав для видачі дубліката наказу у порядку ст. 120 ГПК України.
В суді апеляційної інстанції Приватне акціонерне товариство "Львівський локомотиворемонтний завод" заявило клопотання про заміну Державного підприємства "Донецька залізниця" на правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця».
Колегія суддів відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки не було надано доказів правонаступництва, а також з тих підстав, що Державне підприємство "Донецька залізниця" не припинено як юридичну особу внесенням до єдиного державного реєстру відповідного запису.
Твердження скаржника про порушення господарським судом Донецької області його процесуальних прав у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та позбавленням його можливості заявити клопотання про долучення до матеріалів справи копії витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відповідно до ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Крім того, копія витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" в період з 05.09.2013р. по 26.12.2014р., на яку посилається позивач як на підставу задоволення заяви, не є належним доказом на підтвердження надсилання заяви про прийняття до примусового виконання судового наказу на адресу відділу державної виконанавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку за умови відсутності поштової квитанції про відправлення та опису вкладення.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом Донецької області норм матеріального та процесуального права при винесенні ухвали від 19.01.2016р. у справі №905/6750/13 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод", м.Львів на ухвалу господарського суду Донецької області від 19.01.2016р. у справі №905/6750/13 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 19.01.2016р. у справі №905/6750/13 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Судді О.А. Марченко
ОСОБА_3
Надруковано 6 прим.: 1 - позивачу; 2- відповідачу; 1 - до справи; 1 - ГСДО; 1 - ДАГС