29.03.2016 року Справа № 904/9336/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач
суддів: Джихур О.В., Чохи Л.В.
при секретарі: Ситниковій М.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.10.2015 р., представник;
представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2015 року у справі № 904/9336/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія", м. Павлоград Дніпропетровської області
до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.03.2016 року по 29.03.2016 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2015 року (суддя Петренко І.В.) з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" стягнуто 291898 грн. 80 коп. основної заборгованості за виконані роботи, 71191 грн. 32 коп. пені, 7101 грн. 54 коп. 3% річних, 120846 грн. 10 коп. інфляційних втрат та 7365 грн. 29 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" зазначає, що судове рішення прийнято господарським судом без участі у судовому засіданні представника відповідача, незважаючи на клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника бути присутнім на судовому засіданні, що є порушенням принципу змагальності сторін. Відповідач вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" прострочило виконання зобов'язання щодо надання рахунків на оплату, а тому, у відповідності з ч.4 ст. 612 Цивільного кодексу України, прострочення виконання зобов'язання з оплати не настало.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін. Позивач стверджує, що виконання робіт належним чином та у погоджені строки підтверджується відповідною первинною документацією, а отже строк оплати виконаних робіт є таким, що настав.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд
28.07.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" (позивач, підрядник) і публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (відповідач, замовник) укладено договір №14-16/462-ПД/Н, згідно пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених даним договором, підрядник зобов'язується своїми силами та на свій ризик виконати, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступні роботи: установка (роботи) модульного контрольно-пропускного пункту для ПСП "Шахтоуправління "Тернівське" Шахта "Самарська" у відповідності з умовами даного договору.
Відповідно до п. 1.3 договору місце виконання робіт: ПСП “Шахтоуправління “Тернівське” шахта “Самарська”, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, с. Богданівка, вул. Горького, 214.
Строки виконання всіх робіт за договором: початок робіт - протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання даного договору; закінчення робіт - протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту початку виконання робіт (п.3.1 договору).
24.09.2014 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору від 28.07.2014 року № 14-16/462-ПД/И, якою пункт 3.1 договору викладено у наступній редакції:
«Строки виконання всіх робіт за договором: початок робіт - протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання даного договору; закінчення робіт - протягом 75 (семидесяти п'яти) календарних днів з моменту початку виконання робіт».
Пунктом 4.1 договору визначено, що приймання робіт здійснюється сторонами щомісячно за актами приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3), які підписуються повноважними представниками сторін.
Акт приймання виконаних підрядних робіт підрядник надає не пізніше 2 (другого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому виконувалися роботи. Одночасно з актом приймання виконаних підрядних робіт надається накладна ПДВ.
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем належним чином виконано роботи, а відповідачем їх прийнято у повному обсязі на суму 291898 грн. 80 коп. (з урахуванням змонтованого обладнання), що підтверджується:
- довідкою (форма КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витратах за вересень 2014 року, яка підписана 22.09.2014 року представниками сторін, підписи яких скріплено печатками сторін. За цією довідкою вартість виконаних будівельних робіт, з урахуванням вартості змонтованого обладнання, складає 291898 грн. 80 коп. (а.с. 32);
- актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2014 року на суму 105742 грн. 80 коп. (а.с.34-37);
- актом приймання-передачі обладнання №1 на суму 186156 грн. (а.с.33).
Довідка та акти підписані сторонами без будь-яких претензій і зауважень.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що позивач у відповідності до умов договору не надав до суду доказів виставлення публічному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля" рахунків на оплату виконаних робіт відповідно акту виконаних підрядних робіт. Відповідач вважає, що через ненадання позивачем рахунків на оплату виконаних робіт прострочення виконання зобов'язання з оплати не настало.
Згідно п.5.3. договору оплата робіт здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на 90 календарний день з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт (Форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3) та виставлення рахунку підрядником, якщо строк оплати припадає на неплатіжний день, то оплата здійснюється на наступний банківський день.
В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" вказує, що на теперішній час у нього відсутнє порушення грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт на суму 291898 грн. 80 коп. За твердженням відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" вважається кредитором, що прострочив виконання дій по наданню рахунків на оплату, а тому в силу ч.4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення в оплаті продукції з боку публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" не настало.
Колегія суддів не погоджується з наведеними вище доводами відповідача з огляду на наступне.
Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. За своїм призначенням рахунок-фактура не відповідає ознакам первинного документа, він не фіксує будь-якої господарської операції, розпорядження або дозволу на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані роботи.
З матеріалів справи вбачається, що роботи прийняті відповідачем без будь-яких претензій та зауважень щодо відсутності необхідних документів, в тому числі рахунків, що вбачається з довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за вересень 2014 року, акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2014 року та акту приймання-передачі обладнання №1.
У відповідності з ч.1. ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідач з часу прийняття виконаних робіт не встановив підряднику строк для передачі необхідних документів у разі їх відсутності.
За таких обставин посилання публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на порушення підрядником обов'язку щодо своєчасного надання рахунків є безпідставними.
Враховуючи викладене, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, виконавши роботи на загальну суму 291898 грн. 80 коп.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що вартість робіт погоджується сторонами в договірній ціні, яка є невід'ємною частиною даного договору, і складає 155584 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ - 20% - 25930 грн. 80 коп. Вартість робіт визначається у відповідності з ДСТУ Б Д 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва".
Підрядник приймає на себе зобов'язання по незмінності (фіксації) вартості робіт за договором до закінчення строку його дії.
Вартість робіт включає в себе вартість необхідних для виконання робіт матеріалів та/або обладнання, інших витрат підрядника, пов'язаних з виконанням робіт, згідно договірної ціни та кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
24.09.2014 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору від 28.07.2014 року № 14-16/462-ПД/И, якою пункт 5.1 договору викладено у наступній редакції:
"Вартість робіт погоджується сторонами в договірній ціні, яка є невід'ємною частиною даного договору, і складає 291898 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ - 20% - 48649 грн. 80 коп.
Вартість робіт включає в себе вартість необхідних для виконання робіт матеріалів та/або обладнання, інших витрат підрядника, пов'язаних з виконанням робіт, згідно договірної ціни та кошторисної документації, які є невід'ємною частиною даного договору".
Пунктом 5.2 договору визначено, що погоджена сторонами відповідно до пункту 5.1 договору вартість робіт є кінцевою та може бути змінена лише за взаємною згодою сторін у випадку внесення замовником змін та/або доповнень до обсягу виконаних робіт у відповідності з пунктом 2.7 даного договору.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата робіт здійснюється щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на 90 календарний день з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт (Форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3) та виставлення рахунку підрядником, якщо строк оплати припадає на неплатіжний день, то оплата здійснюється на наступний банківський день.
У пункті 5.7 договору вказано, що фінансовими гарантіями за даним договором є штрафні санкції, передбачені сторонами у розділі 8 даного договору.
Даний договір вступає в силу в день його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2014 року, а у випадку неналежного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання (пункт 10.1 договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" належним чином виконало свої зобов'язання з проведення робіт, які відповідач, в порушення умов договору, не оплатив, у зв'язку з чим прострочив виконання грошового зобов'язання на загальну суму 291898 грн. 80 коп.
Станом на дату подання позовної заяви заборгованість у сумі 291898 грн. 80 коп. публічним акціонерним товариством “ДТЕК Павлоградвугілля” не погашена, тому товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" звернулось до господарського суду з вимогою щодо примусового стягнення з відповідача 291898 грн. 80 коп. заборгованості, а також 71671 грн. 08 коп. пені, 129603 грн. 06 коп. інфляційних втрат та 7101 грн. 54 коп. 3% річних.
Оскільки доказів погашення вищезазначеної заборгованості публічним акціонерним товариством “ДТЕК Павлоградвугілля” не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача 291898 грн. 80 коп. основного боргу обґрунтовано визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню.
За своєю правовою природою договір на виконання робіт, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія" і публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля", є договором підряду.
Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
У ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України зазначено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
У відповідності з ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
В силу ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст.231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
В силу частини 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.1 договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання будь-якою зі сторін прийнятих на себе зобов'язань за даним договором, вона несе відповідальність перед іншою стороною у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Пунктом 8.8 договору встановлено, що у випадку порушення замовником своїх зобов'язань, обумовлених пунктом 5.3 даного договору, він виплачує підряднику пеню, яка діє на момент порушення зобов'язань, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочки виконання зобов'язань.
Пунктом 8.9 договору визначено, що оплата штрафних санкцій не звільняє сторони від належного виконання своїх зобов'язань за договором.
В силу ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Так, у рішенні господарського суду зазначено, що « 22.12.2014р. є правильною датою початку шестимісячного строку нарахування пені, однак шестимісячний строк спливає 21.06.2015 року, а не 22.06.2015 року, отже вимога є такою, що підлягає задоволенню частково».
Статтею 253 Цивільного кодексу визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відповідності з ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
При здійсненні перевірки розрахунку пені господарським судом залишено поза увагою, що за роботи, виконані підрядником за договором від 28.07.2014 року № 14-16/462-ПД/Н, оплата повинна бути здійснена в строк до 21.12.2014 року, яке було вихідним днем - неділя, тому, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, останнім днем строку є перший за ним робочий день, тобто в даному випадку 22.12.2014 року (понеділок). Відтак початком нарахування пені за прострочку оплати виконаних робіт слід вважати 23.12.2014 року, а кінцевою датою - 22.06.2015 року , у зв'язку з чим сума пені за період з 23.12.2014 року по 22.06.2015 року складатиме 71447 грн. 23 коп.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції не взято до уваги, що за виконані роботи оплата мала бути здійснена до 21.12.2014 року, що припадав на неділю (вихідний день), тому, з урахуванням положень ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, останнім днем строку оплати є перший за ним робочий день, тобто понеділок - 22.12.2014 року, і відповідно прострочення в оплаті почалось з 23.12.2014 року. Отже, простроченням є період з 23.12.2014 року по 13.10.2015 року, тоді як судом першої інстанції 3% річних стягнуто за період з 22.12.2014 року по 13.10.2015 року, що призвело до безпідставного стягнення 23 грн. 99 коп.
Як роз'яснено у п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При складенні розрахунку інфляційних втрат позивачем не враховано, що початком нарахування інфляційних втрат є місяць, наступний за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.
Відповідно проведеного апеляційним господарським судом перерахунку за період прострочення оплати основного боргу, з урахуванням роз'яснень, наведених у п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" підлягає стягненню 120740 грн. 95 коп. втрат від інфляції за період з січня 2015 року по вересень 2015 року.
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що судове рішення прийнято господарським судом без участі у судовому засіданні представника відповідача, незважаючи на клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника бути присутнім на судовому засіданні, що є порушенням принципу змагальності сторін.
Дане твердження визнається апеляційним судом безпідставним з огляду на наступне.
26.10.2015 року господарським судом винесено ухвалу про порушення провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.11.2015 року.
Дану ухвалу відповідач отримав 30.10.2015 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 74).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, призначеному на 12.11.2015 року, надіславши до суду клопотання про відкладення розгляду справи для можливості врегулювання спору між сторонами в добровільному порядку.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи мотивоване тим, що останній має тяжке фінансове становище, що спричинене нездійсненням розрахунків з боку покупців вугільної продукції, а отже не має можливості вчасно розрахуватися перед юридичними особами за отриману продукцію та послуги.
Відповідач був завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, був обізнаний про наявність даної справи у господарському суді, а тому мав можливість надіслати поштою відзив і документи в обґрунтування своїх заперечень, але такою можливістю не скористався.
Відповідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У пп. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” вказано, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 цього пункту постанови.
Згідно пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З наведених вище підстав судом апеляційної інстанції відхиляються доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2015 року у справі № 904/9336/15 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
“Стягнути з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія", м. Павлоград Дніпропетровської області 291898 грн. 80 коп. основного боргу, 71447 грн. 23 коп. пені, 7077 грн. 55 грн. 3% річних, 120740 грн. 95 коп. інфляційних втрат та 7367 грн. 46 коп. судового збору, видавши наказ.
В решті позову відмовити”.
Виконання цієї постанови покласти на господарський суд Дніпропетровської області.
Головуючий суддя Г.К. Дмитренко
Суддя О.В. Джихур
Суддя Л.В. Чоха
повний текст постанови виготовлений 31.03.16р.