Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" березня 2016 р. Справа № 922/4783/15
вх. № 4783/15
Суддя господарського суду: Денисюк Т.С.
при секретарі судового засідання: Кудревич М.О.
розглянувши скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис", м. Харків
до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, м. Харків
про стягнення коштів
За участю:
Представник стягувача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.01.2016 року;
Представники боржника (скаржника) - ОСОБА_2 довіреність б/н від 17.10.2014 року;
Представаник ДВС - ОСОБА_3 довіреність №20-22/616 від 30.12.2015 року;
В провадженні суду знаходилась справа № 922/4783/15 за позовом Публічного акціонерного товариства “АКБ “БАЗИС” до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, про стягнення з відповідача коштів, що знаходяться на накопичувальному рахунку в Управлінні НБУ в Харківській області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2015 року позов було задоволено. Стягнуто з Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області на користь Публічного акціонерного товариства “АКБ “БАЗИС” грошові кошти у сумі 19 564 357,34 гривень (дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот шістдесят чотири тисячі триста п'ятдесят сім грн. 34 коп.) з рахунку № 32075176500 Публічного акціонерного товариства “АКБ “БАЗИС”, код ЄДРПОУ 19358916, який відкрито в Управлінні Національного банку України в Харківській області, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 09351445; стягнуто з Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області на користь Публічного акціонерного товариства “АКБ “БАЗИС” судові витрати у сумі 73 080,00 гривень.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2015 року рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2015 року у справі № 922/4783/15 було залишено без змін.
02 грудня 2015 року на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області по справі № 922/4783/15 було видано відповідні накази.
10 лютого 2016 року до канцелярії господарського суду Харківської області від Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області" (боржника) надійшла скарга (вх. №4368/16) в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, в якій скаржник просив суд:
- визнати незаконною постанову про стягнення виконавчого збору від 28.01.2016 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 за виконавчим провадженням № 49784437;
- зупинити стягнення на підставі виконавчого документа за виконавчим провадженням № 49784437;
- зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 за виконавчим провадженням № 49784437 надати Управлінню Національного банку України в Харківській області інформацію щодо банківських реквізитів отримувача грошових коштів у сумі 19 564 357,34 гривень та поновити строк для самостійного виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2016 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2016 року скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області було прийнято та призначено її до розгляду на 29 лютого 2016 року.
Ухвалою суду від 29.02.2016 року розгляд скарги було відкладено на 15 березня 2016 року.
14 березня 2016 року скаржник з супровідним листом (вх.№8440) надав до суду додаткові докази в обгрунтування своєї правової позиції.
Крім того, від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до суду надійшли письмові заперечення на скаргу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (вх.№8285 від 14.03.2016 року).
Надані сторонами документи були долучені судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 15.03.2016 року було оголошено перерву до 21 березня 2016 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, яку було продовжено до 28 березня 2016 року.
18 березня 2016 року скаржник надав до суду відзив на заперечення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх.№9087), які були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.
Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 28 березня 2016 року з супровідним листом (вх.№10073) надав до суду додаткові докази в обгрунтування своєї правової позиції.
Надані документи були долучені судом до матеріалів справи.
Представник заявника (боржника), який брав участь в судовому засіданні 28.03.2016 року, подану скаргу підтримував в частині визнання незаконною постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 28.01.2016 року про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 49784437. В частині зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за виконавчим провадженням № 49784437 та зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати Управлінню Національного банку України в Харківській області інформацію щодо банківських реквізитів отримувача грошових коштів у сумі 19 564 357,34 гривень та поновити строк для самостійного виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2016 року, представник Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області скаргу просив не розглядати.
З огляду на наведене, суд продовжує розгляд заяви з урахуванням зазначеної позиції скаржника.
Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, присутній в судовому засіданні, в задоволенні скарги просив відмовити в повному обсязі.
Представник стягувача залишив вирішення скарги на розсуд суду.
Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги викладені у скарзі, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду скарги, встановив наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже відповідно до приписів даної норми Конституції, органи і посадові особи, що здійснюють дії спрямовані на виконання судового рішення зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, Законом України "Про виконавче провадження" та іншими законами України.
Стаття 124 Конституції України визначає, що, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває провадження ВП №49784437, відкрите старшим державним виконавцем Кушнір Л.В. згідно наказу Господарського суду Харківської області по справі № 922/4783/15 від 02.12.2015 року.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст. 11 названого Закону); зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч.1 ст. 6 Закону).
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
У відповідності до вимог статей 5, 11, 17, 25 Закону України "Про виконавче провадження" старшим державним виконавцем відділу 13.01.2016 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 49784437.
Пунктом 2 вищевказаної постанови боржнику наданий термін для самостійного виконання рішення суду в строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Копія вказаної постанови того ж дня була налравлена сторонам виконавчого провадження з супровідним листом за вих. №113/6, стягувачу - до відома, боржнику - для виконання.
Також, 13.01.2016 року державним виконавцем за заявою стягува про відкриття виконавчого провадження, для забезпечення реального виконання рішення суду, накладений арешт на все майно боржника, про що була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. До Державного реєстру обтяжень рухомого майна 13.01.2016 року внесений запис про обтяження.
14 січня 2016 року державним виконавцем в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень в межах виконання ВП №49784437 до Державної фіскальної служби України сформований запит про встановлення інформації щодо рахунків, відкритих в інших фінансових установах. За результатами отриманої інформації від 15.01.2016 року вбачається, що інформації щодо відкритих рахунків до ДПС України від відповідних установ не надходила, в базі ДФС України відсутня.
26 січнґя 2016 року (згідно контрольно-реєстраційної картки МЮУ від 27.01.2016 року за вх. № Ю78-0-26-16) до ВПВР ДДВС МЮУ через Міністерство юстиції України надійшла заява боржника від 21.01.2016 року про не виконання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження з доданням заяви на ім"я господарського суду Харківської області про роз'яснення рішення суду.
29 січня 2016 року (згідно контрольно-реєстраційної картки МЮУ від 27.01.2016 року року за вх. № 1078-0-26-16) до ВПВР ДДВС МЮУ через Міністерство України знову надійшла заява боржника від 27.01.2016 року про виконання постанови по ВП № 49784437, яка передана до ВПВР 01.02.2016 року. Із вказаної заяви вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2016 року заява боржника про роз'яснення рішення суду була залишена без задоволеная. Також боржник просить повідомити банківські реквізити отримувача, на які необхідно перерахувати кошти за рішенням суду. Просить зупинити виконавче провадження та звернутись до суду з роз'ясненням.
Відповідно до приписів ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень. Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню (п. 1.1. Інструкції).
Відповідно до п. 3.7.1. Інструкції постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 28.01.2016 року була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2016 року за вих. №1346-0-26-16/2-6 та 04.02.2016 року за вих. №1421-0- 26-16-2-6 на ім'я Національного банку України державним виконавцем були надані відповіді на звернення щодо виконання рішення та надання реквізитів отримувача.
02 лютого 2016 року до Міністерства юстиції України за вх. № 1421-0-26-16 надійшло звернення боржника від 01.02.2016 року вих. № 18-0005/8804 щодо надання реквізитів для можливості добровільного виконання рішення, можливості розгляду питання щодо скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.01.2016 року та постанови про арешт майна боржника від 13.01.2016. Вказане звернення надійшло до ВПВР ДДВС МЮУ 03.02.2016 року.
Боржником, ані станом на 20.01.2016 року, ані на час винесення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.01.2016 року, рішення суду не було виконано.
Як роз'яснено у п.п. 9.13. п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Суд зазначає, що з матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі №922/4783/15 вбачається, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_4 було винесено законну постанову від 28.01.2016 року про стягнення виконавчого судового збору за виконавчим провадженням № 49784437. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що скарга боржника є такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.ст. 22, 32, 33, 43, 86, 1212 ГПК України,
В задоволенні скарги Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі №922/4783/15 - відмовити.
Суддя Денисюк Т.С.
Справа №922/4743/15.