73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
29 березня 2016 р. Справа № 923/254/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. при секретарі Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Прокурора-керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 районної державної адміністрації, ідентифікаційний код 04060022, вул. Леніна, 48, смт. Верхній Рогачик, Херсонська область,
до: відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ідентифікаційний код 38697542, вул. 40 років Жовтня, 136-а, м. Херсон,
відповідача-2: Фермерського господарства "Аліса", ідентифікаційний код 22759441,
вул. Кірова, 83, смт. Верхній Рогачик, Херсонська область,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Чистопільська сільська рада, ідентифікаційний код 22761320, вул. Леніна, 4, с. Чистопілля, Верхньорогачицький район, Херсонська область,
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
за участю прокурора відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 посвідчення № 032528 від 11.03.2015;
представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність № 32-21-0.4-83/2-16 від 05.01.2016;
від відповідача-2: не прибув;
від третьої особи: не прибув
Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_1 районної державної адміністрації до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та відповідача-2 Фермерського господарства "Аліса" про внесення змін до договору оренди землі від 26.05.2003 року, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Аліса", який зареєстровано у ОСОБА_1 відділі Херсонської регіональної філії центру державного земельного кадастру за №1 від 28 травня 2003 року з відповідними змінами, виклавши: пункт 3.1. розділу 3 "Орендна плата" вказаного договору в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік". Окрім того позивач просить замінити за текстом договору сторону договору оренди землі визначивши Орендодавцем земельної ділянки Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області замість позивача.
При порушенні справи судом залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Чистопільську сільську раду Верхньорогачицького району Херсонської області.
В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, просить внести зміни до договору оренди землі державної власності, які обумовлені змінами до Земельного та Податкового кодексів України стосовно органів держави, уповноважених розпоряджатися землями державної власності, а також стосовно мінімальних розмірів орендної плати за користування такими землями.
Позивач і третя особа надіслали до суду листи з підтримкою позовних вимог та клопотанням про розгляд справи без участі їх представників.
Відповідач-1 надіслав письмові пояснення відповідно до яких підтримав позовні вимоги в частині зміни орендної плати, а проти вимоги щодо заміни сторони у зобов'язанні не заперечує. При цьому відповідач-1 вважає, що прокурор неправильно визначив його процесуальний статус як відповідача, просить здійснити заміну його статусу на співпозивача. З урахуванням думки прокурора суд відхилив клопотання з підстав, визначених ст.ст. 24, 26 ГПК України, які визначають порядок залучення до участі у справі іншого відповідача та заміни неналежного відповідача, а також порядок вступу у справу особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Такі особи можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін, отримавши усі права і усі обов'язки позивача.
Відповідач-2 Фермерське господарство "Аліса" відзив до суду не надав, в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать відповідні довідки про вручення поштового відправлення, правом заперечення позовних вимог та їх мотивів не скористався.
Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, яких достатньо для прийняття рішення у справі.
Заслухавши прокурора та представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд констатує наступне.
Між позивачем та відповідачем-2 укладено договір оренди земельної ділянки від 26.05.2003 року, який зареєстровано у ОСОБА_1 відділі Херсонської регіональної філії центру державного земельного кадастру за №1 від 28 травня 2003 року зі змінами, зареєстрованими за №040571800079 від 14 листопада 2005 року, №040771800121 від 11 червня 2007 року, №1.1 від 21 вересня 2007 року, №040771800130 від 15 жовтня 2007 року, №040871800131 від 12 вересня 2008 року, №041071800077 від 26 жовтня 2010 року, №2658544 та №2657958 від 26 вересня 2013 року.
Відповідно до змін умов договору, що відбулися, орендна плата, розмір якої визначався у п. 3.1 договору, визначена у сумі 150,00грн. за 1 га на рік, що становить 0,6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Отже, між сторонами виникли земельні відносини, які ґрунтуються на договорі оренди землі, регулюються земельним законодавством з питань оренди земель державної та комунальної власності, цивільним та господарським законодавством України, зокрема щодо внесення змін до діючого договору оренди та заміни сторони у зобов'язанні.
З матеріалів справи вбачається, що згідно листів від 01.07.2014, №1168, від 21.07.2014 №1262, від 03.04.2015 №224 (а.с. 32-34) відповідачеві від імені Держземагенства, правонаступником якого є відповідач-1, пропонувалося внести зміни до договору оренди земельної ділянки площею 230,0096 га у зв'язку з відповідними змінами до Податкового кодексу України щодо мінімального розміру орендної плати для земель державної власності.
Відповідачеві-2 відповідачем-1 зверталося до уваги, що він має добросовісно ставитися до своїх обов'язків, у разі невиконання вимоги відповідач-1 буде звертатися за допомогою до прокуратури стосовно захисту прав держави у земельних відносинах, такий лист направлено прокурору 18.01.2016 року за № 10-2108-99.2-15/2-16 (а.с. 35).
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Суд зазначає, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, що визначено також приписами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (ПК).
При цьому, підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Тобто, законом визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки.
У відповідності з положеннями ст. 11 ЦК України визначено підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, які виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений Законом - тобто, пунктом 288.5 статті 288 ПК.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. Тобто, цивільний обов'язок орендаря земельної ділянки платити не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки виник з акту цивільного законодавства і не залежить від волі сторін договору оренди. Обидві сторони договору набули обов'язку привести зміст договору до приписів Закону.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 пункту 271.1 ст. 271 ПК визначено, що базою оподаткування є або нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Як вбачається з додаткової угоди від 17.12.2012 до договору оренди (а.с. 29), нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що є об'єктом оренди було визначено в сумі 5831754,00грн., що є базовою для обчислення розміру орендної плати.
Це означає, що база розрахунку орендної плати для цього договору оренди земельної ділянки була визначена, отже в подальшому підлягає розрахунку відповідно до приписів підпункту 271.1.1 пункту 271.1 ст. 271 ПК, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Тому суд погоджується з вимогою прокурора щодо необхідності зміни змісту п. 3.1 договору, яким встановити, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд зазначає, що договір оренди земельної ділянки від 26.05.2003 року, що укладений між позивачем та відповідачем-2, є господарським договором, умови зміни або розірвання якого визначено законом, отже мають бути дотриманими.
Так, відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Залишення пропозиції позивача-1 з боку відповідача без уваги, а також невжиття самостійних заходів до внесення змін до договору на підставі норми Закону, що набрав чинності з 01.04.2014 року є доказом ухиляння відповідача від внесення змін до договору.
За змістом частин 4, 5 ст. 188 ГК України сторони передають на вирішення суду спір, якщо вони не досягли згоди щодо зміни договору. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Вимога прокурора щодо зміни сторони у зобов'язанні відповідно до договору також підлягає задоволенню.
Як вбачається із договору та внесених до нього змін, сторонами договору є саме позивач та відповідач-2.
В той же час, на підставі змін в законодавстві цивільні права та обов'язки за цим договором перейшли до відповідача-1 як до органу, уповноваженого державою здійснювати функції розпорядження земельними ділянками державної власності.
Так, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 06.09.2012, який набрав чинності з 01.01.2013, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності чи на яких розташовані об'єкти нерухомого майна комунальної власності, є землями державної власності.
Згідно вимог ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Таким органом, як правильно зазначає прокурор, на даний час є Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (який з 26.06.2015 є правонаступником Головного управління Держземагенства у Херсонській області).
Отже, повноваження орендодавця перейшли до відповідача-1 відповідно до припису закону, однак умови договору щодо заміни орендодавця як сторони у зобов'язанні, не приведено у відповідність з вимогами законодавства.
Згідно ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ГК України якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.
Заміна кредитора у зобов'язанні відповідно до ст. 516 ЦК України здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 районна державна адміністрація Херсонської області на даний час виступає стороною даного договору оренди земельної ділянки, що не відповідає її правовому статусу відповідно до законодавства.
Позовні вимоги прокурора ґрунтуються на існуючих між сторонами договірних відносинах, позов містить вимоги, що є обов'язковими для обох сторін договору та відповідають вимогам законодавства, отже підлягають задоволенню.
Згідно з п. п. 2.18, 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Вирішуючи питання сплати судового збору у справі, суд покладає його на відповідача-2, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій орендаря. У такому разі господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Внести зміни до договору оренди землі від 26.05.2003 року, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Аліса", який зареєстровано у ОСОБА_1 відділі Херсонської регіональної філії центру державного земельного кадастру за №1 від 28 травня 2003 року зі змінами, зареєстрованими за №040571800079 від 14 листопада 2005 року, №040771800121 від 11 червня 2007 року, №1.1 від 21 вересня 2007 року, №040771800130 від 15 жовтня 2007 року, №040871800131 від 12 вересня 2008 року, №041071800077 від 26 жовтня 2010 року, №2658544 та №2657958 від 26 вересня 2013 року, виклавши:
- пункт 3.1. розділу 3 "Орендна плата" вказаного договору в наступній редакції:
"Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік."
- замінити за текстом договору сторону договору оренди землі визначивши Орендодавцем земельної ділянки Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, ідентифікаційний код 39766281, вул. 40 років Жовтня, 136-а, м. Херсон замість ОСОБА_1 районної державної адміністрації, ідентифікаційний код 04060022, вул. Леніна, 48, смт. Верхній Рогачик, Херсонська область.
3. Стягнути з Фермерського господарства "Аліса" (74400, Херсонська область, Верхньорогачицький район, смт. Верхній Рогачик, ідентифікаційний код 22759441) на користь Прокуратури Херсонської області (73000, Херсон, вул. Петренко, 33, код ЄДРПОУ 04851120) судові витрати в сумі 1378,00 (Одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 31.03.2016 року
Суддя П.Д. Пригуза