"25" березня 2016 р.Справа № 916/4553/15
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
при секретарі судового засідання Горнович Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 5 від 30.12.2015р.),
від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 01/11-1321 від 31.12.2015р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"
до відповідача - комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси”
про стягнення 96 004 303, 08 грн., -
встановив:
В листопаді 2015р. публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” (ПАТ „ЕК ”Одесаобленерго”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (КП „ТМО”) 17 576 686, 32 грн., з яких: 9 170 101, 49 грн. - заборгованість за активну електричну енергію, 181 789, 25 грн. - заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії, 6 244 959, 42 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 382 095, 33 грн. - 3% річних, нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 1 551 454, 01 грн. - інфляційні витрати, нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 43 603, 97 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії, 2 682, 85 грн. - 3% річних, нараховані за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії, 10 163, 07 грн. - інфляційні витрати, нараховані за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог, ПАТ „ЕК ”Одесаобленерго” посилається на порушення КП „ТМО” укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № 9 від 01.07.2008р. та Правил користування електричною енергією.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2015р. суддею Гуляк Г.І. порушено провадження у справі № 916/4553/15 за даним позовом.
Згідно з розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області № 16 від 11.01.2016р., керуючись п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 4.2. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 19.11.2015р. №17-16/2015), у зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, а саме: перебування судді Гуляк Г.І. з 11.01.2016р. на лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи, згідно якого справу № 916/4553/15 розподілено судді Мостепаненко Ю.І.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2016р. суддею Мостепаненко Ю.І. справу № 916/4553/15 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 10.02.2016р.
Ухвалою господарського суду Одеської області суду від 10.02.2016р. та від 24.02.2016р. розгляд справи відкладено на 24.02.2016 р. та на 11.03.2016р., відповідно - згідно ст. 77 ГПК України.
Ухвалами господарського суду Одеської області суду від 11.03.2016р.:
- продовжено строк розгляду справи № 916/4553/15 на п'ятнадцять днів, а саме до 26.03.2016р., згідно ст. 69 ГПК України;
- відкладено розгляд справи на 25.03.2016 р., згідно ст. 77 ГПК України.
Під час розгляду справи ПАТ „ЕК ”Одесаобленерго” неодноразово уточнювало позовні вимоги:
- згідно заяви про збільшення позовних вимог вх. № 2-6950/15 від 16.12.2015р. просило стягнути з відповідача 39 570 364,81грн., з яких: 25 465 341,30 грн. - заборгованість за активну електричну енергію, 421 364,01 грн. - заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії, 10 057 166,86 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 640 443,36 грн. - 3% річних, нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 2 885 448,06 грн. - інфляційні витрати, нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 75 010,41 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії, 4 811,24 грн. - 3% річних, нараховані за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії, 20 779,57 грн. - інфляційні витрати, нараховані за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії;
- згідно заяви про зменшення позовних вимог вх. № 2-665/16 від 10.02.2016р. просило стягнути з відповідача 39 149 000,80грн., з яких: 25 465 341,30 грн. - заборгованість за активну електричну енергію, 10 057 166,86 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 640 443,36 грн. - 3% річних, нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії (нараховані за період з 25.08.2015р. по 14.12.2015р.), 2 885 448,06 грн. - інфляційні витрати, нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії (нараховані за вересень та листопад 2015р.), 75 010,41 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії, 4 811,24 грн. - 3% річних, нараховані за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії (нараховані за період з 25.08.2015р. по 14.12.2015р.), 20 779,57 грн. - інфляційні витрати, нараховані за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії (нараховані за вересень та листопад 2015р.).
Зазначені редакції позовних вимог прийнято судом до розгляду.
Згідно останньої редакції уточнених позовних вимог - заяви про збільшення розміру позовних вимог вх.№2-1549/16 від 25.03.2016р., позивач просить суд стягнути з відповідача 96 004 303, 08 грн., з яких: 85 028 810, 85 грн. - заборгованість за активну електричну енергію, 843 314, 96 грн. - заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії, 10 057 166, 86 грн. - пеня за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 75 010, 41 грн. - пеня за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії.
Остання редакція позовних вимог (вх.№2-1549/16 від 25.03.2016р.) прийнята судом до розгляду як остаточна.
Як зазначено в п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
З огляду на положення Постанови Пленуму ВГСУ № 18 останні уточнення позовних вимог судом розцінено як заяву про часткову відмову від позову. У зв'язку з чим, суд - на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України - вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 640 443,36 грн. - 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії (нарахованих за період з 25.08.2015р. по 14.12.2015р.), 4 811,24 грн. - 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії (нарахованих за період з 25.08.2015р. по 14.12.2015р.), 2 885 448,06 грн. - інфляційних витрат, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії (нарахованих за вересень та листопад 2015р., 20 779,57 грн. - інфляційних витрат, нарахованих за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії (нарахованих за вересень та листопад 2015р.).
В межах розгляду справи відповідачем надавались до господарського суду відзиви на позовну заяву (вх.№30349/15 від 03.12.2015р., вх.№33035/15 від 30.12.2015р.), а також додаткові пояснення до відзивів (вх.№3219/16 від 10.02.2016р., вх.№7568/16 від 25.03.2016р.), за останньою редакцією яких відповідач визнає позовні вимоги в частині суми основної заборгованості за спожиту активну електричну енергію - 85 028 810, 85 грн. та основної заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії - 843 314, 96 грн., проте частково заперечує проти розміру нарахованої пені, визнаючи лише 3 557 136, 83грн. - пені, нарахованої за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, 57 468, 62грн. - пені, нарахованої за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії. Також, представник відповідача просить суд зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з КП „ТМО”, на 75 %, - згідно ч.1 ст. 233 ГК України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.
У судовому засіданні 25.03.2016 року:
- представник позивача: надав заяву, в якій просив суд не розглядати та вважати неподаними клопотання про призначення колегіального розгляду справи від 10.02.2016р. та від 23.03.2016р., а також клопотання про відкладення розгляду справи від 23.03.2016р.; підтримав уточнені позовні вимоги в останній редакції (вх.№2-1549/16 від 25.03.2016р.), просив суд їх задовольнити та стягнути з відповідача 96 004 303, 08 грн., а також просив залишити без задоволення заяву відповідача про зменшення розміру пені;
- представник відповідача визнав позовні вимоги в частині сум основної заборгованості за спожиту активну електричну енергію та за перетікання реактивної електричної енергії, проте частково заперечував проти розміру нарахованої пені, з підстав викладених у осатаній редакції відзиву на позов (вх.№7568/16 від 25.03.2016р.). Також, представник відповідача просив суд зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з КП „ТМО”, на 75 %, - згідно ч.1 ст. 233 ГК України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.
Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.03.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, наданих в ході судового розгляду справи, суд встановив наступне.
01 липня 2008р. між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (Постачальником) та комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеса" (Споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії №9, згідно п. 1.1. якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між Постачальником та Споживачем або інша межа, обумовлена окремим додатком до Договору.
Відповідно до п.п. 2.2. Договору Постачальник електричної енергії зобов'язується:
- виконувати умови цього Договору (п. 2.2.1. Договору);
- постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з врахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (п. 2.2.2. Договору).
П. 2.3. Договору Споживач зобов'язується:
- виконувати умови цього Договору (п. 2.3.1. Договору);
- дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки (п. 2.3.2. Договору);
- оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів обліку електричної енергії" (п. 2.3.3. Договору);
- здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” (п. 2.3.4. Договору).
Згідно п. 3.1.1. Договору Постачальник електричної енергії має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.
У відповідності до п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. - 2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
П. 5.2. Договору встановлено, що узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлені додатком до Договору „Обсяги постачання електричної енергії споживачу” є договірними величинами споживання електричної енергії.
Згідно п. 9.4. Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в іншій термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.
Згідно порядку розрахунків (для бюджетних установ та підприємств житлово-комунального господарства) від 01.12.2013р. (Порядок розрахунків), узгодженого сторонами у Додатку № 5 до Договору № 9 про постачання електричної енергії від 01 липня 2008 року, встановлено:
- розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 30(31) числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період” та „календарний місяць” вважати прирівняними. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника (п. 1. Порядку розрахунків);
- п. 2 Порядку розрахунків встановлено, що Споживач здійснює оплату вартості обсягу спожитої електроенергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі 10 операційних днів з дня отримання рахунку;
- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка знаття показів. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з Основним споживачем (п. 4 Порядку розрахунків).
- у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних (п. 7. Порядку розрахунків).
В зв'язку з невиконанням КП „ТМО” вимог договору про постачання електричної енергії № 9 від 01.07.2008р. в частині своєчасної оплати спожитої спожитої активної електричної енергії та обсягів перетікання реактивної електроенергії, ПАТ „ЕК „Одесаобленерго” в січні 2015р. звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з КП „ТМО” на користь ПАТ „ЕК „Одесаобленерго”: 32 155 631,16 грн. - заборгованості за активну електричну енергію за грудень 2014р. - січень 2015р.; 706 584,46 грн. - заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії за листопад 2014р. - січень 2015р.; 3 383 506,60 грн. - пені за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, поставленої в період з лютого 2014р. по січень 2015р. ; 414 803,30 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, поставленої в період з лютого 2014р. по січень 2015р.; 1 989 959,19 грн. - інфляційних витрат за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, поставленої в період з лютого по листопад 2014р.; 37 633,23 грн. - пені за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії, поставленої в період з лютого 2014р. по січень 2015р.; 3 663,34 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії, поставленої в період з лютого 2014р. по січень 2015р.; 15 618,81 грн. - інфляційних витрат за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії, поставленої в лютому 2014р., жовтні 2014р. та листопаді 2014р. Кінцевою датою нарахування пені та 3% річних позивачем було визначено 03.03.2015р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2015р. по справі № 916/233/15-г позов задоволено частково: стягнуто з КП „ТМО” на користь ПАТ „ЕК „Одесаобленерго” 32 155 631, 16 грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 706 584, 46 грн. - заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії, 2 368 454, 62 грн. - пені, нарахованої за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 414 803, 30грн. - 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 1 989 959, 19 грн. - інфляційних витрат, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 26 343, 26 грн. - пені, нарахованої за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії, 3 663, 34 грн. - 3% річних, нарахованих за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії, 15 618, 81 грн. - інфляційних витрат, нарахованих за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та 73 080 грн. - витрат по сплаті судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
Також, в зв'язку з подальшим невиконанням КП „ТМО” вимог договору про постачання електричної енергії № 9 від 01.07.2008р., в квітні 2015р. ПАТ „ЕК „Одесаобленерго” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з КП „ТМО” на користь ПАТ „ЕК „Одесаобленерго” 41 115 263,33 грн. - заборгованість за спожиту активну електричну енергію за лютий 2015р. - квітень 2015р.; 327 912,88 грн. - заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії за лютий 2015р. - квітень 2015р.; 6 972 714,66 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, 348 635,69 грн. - 3% річних, нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої енергії, 8 703 433,41 грн. - інфляційні витрати, нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, 123 214,87 грн. - пеня за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії, 6 160,74 грн. - 3% річних, нараховані за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії, 188 370,48 грн. - інфляційні витрати, нараховані за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.06.2015р. по справі № 916/1704/15 позов задоволено частково: стягнуто з КП "ТМО" на користь ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" 41 115 263, 33 грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 327 912, 88 грн. - заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії, 3 500 000 грн. - пені, яка нарахована за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, 348 635, 69 грн. - 3% річних, що нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, 15 000 грн. - пені, яка нарахована за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії, 6 160, 74 грн. - суми 3% річних, що нараховані за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії, 8 703 433, 41 грн. - інфляційних витрат, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, 188 370, 48 грн. - інфляційних витрат, нарахованих за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії; в іншій частині позову відмовлено. Додатковим рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2015р. по справі № 916/1704/15 стягнуто з КП "ТМО" на користь ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" 73 080 грн. - витрат на оплату судового збору.
Крім того, в зв'язку з подальшим невиконанням КП „ТМО” вимог договору про постачання електричної енергії № 9 від 01.07.2008р., в липні 2015р. ПАТ „ЕК „Одесаобленерго” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з КП „ТМО” на користь ПАТ „ЕК „Одесаобленерго”: 3 095 627,62 грн. - заборгованість за спожиту активну електричну енергію за травень 2015р. - липень 2015р; 114 959,61 грн. - заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії за травень 2015р. - липень 2015р; 10 490 841,11 грн. - пеню, за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії; 524 541,89 грн. - 3 % річних за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії; 3 836 614,73 грн. - інфляційні втрати у розмірі, нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії; 58 690,02 грн. - пеню за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії; 2 934,50 грн. - 3 % річних за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії; 40 016,14 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії. Кінцевою датою нарахування пені та 3% річних позивачем було визначено 24.08.2015р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.11.2015р. по справі № 916/3077/15 позов задоволено частково: стягнуто з КП "ТМО" на користь ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 3 095 627, 62 грн.; заборгованість за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у сумі 114 959, 61 грн.; 3 % річних, нарахованих на заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 524 541, 89 грн.; 3 % річних, нарахованих на заборгованість за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 2 934, 50 грн.; інфляційні втрати, нараховані на заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 3 222 454, 40 грн.; інфляційні втрати, нараховані на заборгованість з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у сумі 37 585, 91 грн.; пеню, нараховану за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії у розмірі 3 000 000 грн.; пеню, нараховану за несвоєчасну оплату з компенсації за перетікання рактивної електричної енергії у розмірі 58 690, 02 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 73 080 грн.; в іншій частині позову відмовлено.
Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У період з серпня 2015р. по лютий 2016р. (включно) відповідачем було спожито 45 650 502 кВт/г. електроенергії на суму 85 028 810, 85 грн., в т.ч.: у серпні 2015р. - 576 590 кВт/г. на суму 1 038 259, 82 грн., у вересні 2015р. - 639 724 кВт/г. на суму 1 151 920, 76 грн., у жовтні 2015р. - 3 825 320 кВт/г. на суму 6 979 920, 91 грн., у листопаді 2015р. - 8 929 625 кВт/г. на суму 16 295 239, 81 грн., у грудні 2015р. - 10 367 867 кВт/г. на суму 18 919 730, 50грн., у січні 2016р. - 11 184 902 кВт/г. на суму 21 330 960, 12 грн., у лютому 2016р. - 10 126 474 кВт/г. на суму 19 312 778, 93 грн., що підтверджується актами прийняття-передавання наданих послуг, підписаними уповноваженими представниками сторін.
На вищевказані суми спожитої активної електричної енергії позивачем виставлені відповідні рахунки - фактури, які одержані, але не оплачені відповідачем, а саме:
- рахунок № 9/1-253 від 01.09.2015р., отриманий відповідачем 01.09.2015р. з терміном сплати до 15.09.2015р. - за спожиту активну електричну енергію у серпні 2015р. - на суму 1 038 259, 82 грн.;
- рахунок № 9/1-282 від 01.10.2015р., отриманий відповідачем 01.10.2015р. з терміном оплати до 16.10.2015р. - за спожиту активну електричну енергію у вересні 2015р. - на суму 1 151 920, 76 грн.;
- рахунок № 9/1-308 від 02.11.2015р., отриманий відповідачем 02.11.2015р. з терміном оплати до 16.11.2015р. - за спожиту активну електричну енергію у жовтні 2015р. - на суму 6 979 920, 91 грн.;
- рахунок № 9/1-335 від 30.11.2015р., отриманий відповідачем 30.11.2015р. з терміном оплати до 14.12.2015р. - за спожиту активну електричну енергію у листопаді 2015р. - на суму 16 295 239, 81 грн.;
- рахунок № 9/1-378 від 04.01.2016р., отриманий відповідачем 04.01.2016р. з терміном оплати до 19.01.2016р. - за спожиту активну електричну енергію у грудні 2015р. - на суму 18 919 730, 50грн.;
- рахунок № 9/1-19 від 01.02.2016р., отриманий відповідачем 01.02.2016р. з терміном оплати до 15.02.2016р. - за спожиту активну електричну енергію у січні 2016р. - на суму 21 330 960, 12грн.;
- рахунок № 9/1-50 від 01.03.2016р., отриманий відповідачем 01.03.2016р. з терміном оплати до 16.03.2016р. - за спожиту активну електричну енергію у лютому 2016р. - на суму 19 312 778, 93 грн.
Крім того, відповідно до Додатку № 9 до Договору - Порядку розрахунків за перетікання реактивної енергії, обсяг перетікання реактивної електроенергії в період з грудня 2015р. по лютий 2016р. дорівнював 12 620 318 кВАр/г на загальну суму 843 314, 96 грн., в т.ч.: у грудні 2015р. - 4 173 901 кВАр/г на суму 276 026, 93 грн.; у січні 2016р. - 4 275 439 кВАр/г на суму 283 508, 45 грн.; у лютому 2016р. - 4 170 978 кВАр/г на суму 283 779, 58 грн., що підтверджується актами прийняття-передавання наданих послуг, підписаними уповноваженими представниками сторін.
На вищевказані обсяги перетікання реактивної електричної енергії позивачем виставлені відповідні рахунки - фактури, які одержані, але не оплачені відповідачем, а саме:
- рахунок № 9/2-379 від 04.01.2016р., отриманий відповідачем 04.01.2016р. з терміном сплати до 19.01.2016р. - за перетікання реактивної електроенергії у грудні 2015р. - на суму 276 026, 93 грн.;
- рахунок № 9/2-20 від 01.02.2016р., отриманий відповідачем 01.02.2016р. з терміном сплати до 15.02.2016р. - за перетікання реактивної електроенергії у січні 2016р. - на суму 283 508, 45 грн.;
- рахунок № 9/2-51 від 01.03.2016р., отриманий відповідачем 01.03.2016р. з терміном сплати до 16.03.2016р. - за перетікання реактивної електроенергії у лютому 2016р. - на суму 283 779, 58 грн.
В зв'язку з невиконанням КП „ТМО” вимог договору про постачання електричної енергії № 9 від 01.07.2008р. в частині повної та вчасної сплати заборгованості за спожиту відповідачем активну електричну енергію в серпні 2015р. - лютому 2016р., та обсяги перетікання реактивної електроенергії в грудні 2015р. - лютому 2016р., ПАТ „ЕК „Одесаобленерго” і звернулось до господарського суду з даним позовом та уточненнями до нього про стягнення з КП „ТМО” на користь ПАТ „ЕК „Одесаобленерго” 85 028 810, 85 грн. - заборгованості за активну електричну енергію, 843 314, 96 грн. - заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії, 10 057 166, 86 грн. - пені, нарахованої за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 75 010, 41 грн. - пені, нарахованої за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
На підставі матеріалів справи, господарським судом встановлено, що за спожиту активну електричну енергію, яка поставлена позивачем у серпні 2015 р. - лютому 2016р., обсяг якої дорівнює 45 650 502 кВт/год, відповідач не розрахувався, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 85 028 810, 85 грн.
Також, судом встановлено, що в період з грудня 2015р. по лютий 2016р. обсяг перетікання реактивної електричної енергії дорівнював 12 620 318 кВАр/год на загальну суму 843 314, 96 грн., проте відповідач оплату за перетікання реактивної електричної енергії не здійснив, з огляду на що за ним рахується заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 843 314, 96 грн.
Приймаючи до уваги те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за: спожиту активну електроенергію в розмірі 85 028 810, 85 грн. та за перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 843 314, 96 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та визнана відповідачем, суд вважає вимоги про стягнення з КП „ТМО” на користь ПАТ „ЕК” Одесаобленерго” зазначених сум обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог про стягнення з відповідача за неналежне виконання договірних зобов'язань в період з 25.08.2015р. по 14.12.2015р. пені у сумі 10 057 166, 86 грн., нарахованої на заборгованість за спожиту активну електричну енергію та пені у сумі 75 010, 41 грн., нарахованої на заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З частини 1 ст.611 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктами 4.2 підпунктом 4.2.1. договору встановлена відповідальність споживача за порушення термінів внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, визначених додатком „Порядок розрахунків”, у вигляді сплати пені у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Крім того, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано спеціальним законом - Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з ст. ст. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Щодо розрахунку пені, нарахованої на заборгованість за споживання активної електричної енергії, у сумі 10 057 166,86 грн., та пені, нарахованої на заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії, у сумі 75 010, 41 грн., суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що розмір пені, нарахованої на заборгованість за споживання активної електричної енергії, повинен становити 3 557 136, 83 грн., а розмір пені, нарахованої на заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії, повинен становити 57 468, 62 грн., оскільки аналіз змісту пп. 4.2.1 договору не дає підстави вважати, що сторони продовжили строк нарахування пені у порівнянні з вимогами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Вказана позиція підтримується Вищим господарським судом України у п.2.5 Постанови пленуму ВГСУ „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” № 14 від 17.12.2013р. (зі змінами).
Між тим, дослідивши усі обставини справи, суд вважає за необхідне врахувати доводи представника КП „ТМО”, зазначені у відзивах на позовну заяву про зменшення розміру належних до стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч. 3 ст. 551 ЦК України, встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, суд враховує те, що з пояснень представників сторін вбачається, що господарські правовідносини між позивачем та відповідачем носять тривалий, взаємовигідний, конструктивний характер, прострочка відповідача по розрахункам з позивачем виникла не з вини відповідача, та оскільки, на думку суду, пеня - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення, суд вважає за доцільне, користуючись правом, наданим ст. 83 ГПК України, зменшити розмір пені, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача, на 30%, та встановити розмір пені, нарахованої позивачем за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, в сумі 2 489 995, 78 грн., розмір пені, нарахованої за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної енергії, в сумі 40 228, 03 грн.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 85 028 810, 85 грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 843 314, 96 грн. - заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії, 2 489 995, 78 грн. - пені, нарахованої за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 40 228, 03 грн. - пені, нарахованої за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії.
Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 170 294, 67 грн., згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача з урахуванням положень п.4.3. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відповідно до яких, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Керуючись ст.ст. 44, ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд вирішив:
1. Провадження у справі № 916/4553/15 в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” до комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” про стягнення 640 443,36 грн. - 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії (нарахованих за період з 25.08.2015р. по 14.12.2015р.), 4 811,24 грн. - 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії (нарахованих за період з 25.08.2015р. по 14.12.2015р.), 2 885 448,06 грн. - інфляційних витрат, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії (нарахованих за вересень та листопад 2015р.), 20 779,57 грн. - інфляційних витрат, нарахованих за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії (нарахованих за вересень та листопад 2015р.), - припинити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28-Б, код ЄДРПОУ 00131713) 85 028 810 (вісімдесят п'ять мільйонів двадцять вісім тисяч вісімсот десять) грн. 85 коп. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 843 314 (вісімсот сорок три тисячі триста чотирнадцять) грн. 96 коп. - заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії, 2 489 995 (два мільйона чотириста вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 78 коп. - пені, нарахованої за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електроенергії, 40 228 (сорок тисяч двісті двадцять вісім) грн. 03 коп. - пені, нарахованої за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії, та 170 294 (сто сімдесят тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 67 коп. - витрат по сплаті судового збору.
4. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 30 березня 2016 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко