Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12
"14" березня 2016 р. Справа № 911/584/16
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
при секретарі Литовці А.С.
розглянувши справу № 911/584/16
за позовом Прокуратури Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД»,
м. Сімферополь
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробниче
підприємство «Южспецхіммаш», м. Дніпропетровськ
про розірвання договору
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - посвідчення № 031600 від 26.01.2015;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Прокуратура Дніпропетровської області (позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецхіммаш» (третя особа) з вимогою розірвати Договір про спільну діяльність № 2957/329-65 від 08.09.2006.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України», змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечення розгляду, зокрема, господарських справ господарського суду Автономної Республіки Крим - господарським судом Київської області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов ОСОБА_2 про спільну діяльність № 2957/329-65 від 08.09.2006, в частині виконання взятих на себе зобов'язань, згідно з його умовами, у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати Договір про спільну діяльність № 2957/329-65 від 08.09.2006, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», прокуратурою Дніпропетровської області та товариством з обмеженою відповідальністю науково виробничим підприємством «Южспецхіммаш», в частині правовідносин товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» з прокуратурою Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство «Южспецхіммаш».
Ухвалою суду від 25.02.2016 порушено провадження у справі № 911/584/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 14.03.2016.
Присутнім в судовому засіданні 14.03.2016 представником позивача надані документи, витребувані судом та підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судове засідання 14.03.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка від 29.02.2016 щодо розміщення інформації на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет (www.ko.arbitr.gov./ua) в розділі «Новини та події суду».
Вимоги ухвали суду від 25.02.2016 відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте 14.03.2016 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення № 12/03-16 від 12.03.2016, згідно з якими останній підтримує заявлені прокуратурою позовні вимоги та просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника третьої особи.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
08.06.2006 між позивачем (сторона - 2), відповідачем (сторона - 1) та третьою особою (сторона - 3) укладений Договір про спільну діяльність № 2957/329-64, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.7 якого сторони зобов'язались шляхом об'єднання коштів, засобів і сил спільно діяти для досягнення господарської мети, а саме: освоєння земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Барнаульська, 2, (об'єкт); будівництво і введення в експлуатацію об'єкта житлово-торгівельного призначення. Спільна діяльність сторін провадиться з метою здачі готового об'єкта в експлуатацію й набуття сторонами права власності на об'єкт відповідно до вкладу кожної сторони в спільну діяльність:
- сторона 1 - 78 %;
- сторона 2 - 16%;
- сторона 3 - 6 %.
Після затвердження ескізного проекту сторони розробляють додаткове узгодження до даного договору, в якому конкретизують, які площі забудови в фізичних одиницях належать кожній із сторін. Розподіл результатів між сторонами, після реалізації програми, провадиться шляхом оформлення кожній стороні її права власності на свою частку загальної площі забудови. Сторони не мають права розпоряджатися своєю часткою в спільному майні до затвердження проектно-кошторисної документації, остаточного затвердження розподілу часток і площ об'єкта між сторонами.
Розділом 3 договору «Внески сторін», в редакції Додаткової угоди від 09.07.2017, між сторонами погоджено, що:
сторона - 1 самостійно забезпечує фінансування по затвердженому сторонами графіку підготовчих робіт на об'єкті, пов'язаних з відселенням мешканців з площадки будівництва, в обсязі коштів, необхідних для виконання цих робіт та перераховує стороні 3 - 480000,00 грн. за відселення мешканців з території будівельного майданчику; виконує оплату рахунків по проходженню експертиз, отримання ТУ на підключення інженерних мереж і їх узгодження, витрати пов'язані з мінімізацією по виконанню ТУ узгоджувальних і дозвільних документів на об'єкт будівництва, обов'язкові платежі до бюджету; виконує повний комплекс будівельних робіт у відповідності з проектом і державними будівельними нормами, вимогами діючого законодавства; при необхідності, залучає субпідрядні організації, які мають відповідні ліцензії і проводить з ними розрахунки; залучає у будівництво об'єкту грошові кошти фізичних та юридичних осіб по окремим договорам;
сторона - 2, яка виконує функцію замовника, самостійно забезпечує відведення земельної ділянки під будівництво; одержання рішення міської ради на проектування, будівництво, на відселення мешканців з майданчика будівництва, на знесення будівлі з майданчика будівництва; забезпечує організацію і проведення Державної комісії по прийняттю об'єкта в експлуатацію; доручає стороні 1 виконання функції технічного нагляду;
сторона - 3 самостійно забезпечує підготовку, розробку та затвердження Градобудівного обґрунтування, ескізного проекту, забезпечує підготовку, розробку проекту на стадії «Проект» та проходження Укрінвестекспертизи; забезпечує підготовку та розробку робочої документації, отримання ТУ на інженерні мережі, авторській нагляд за об'єктом будівництва; здійснює відселення мешканців з території будівельного майданчику, а по закінченню відселення представляє стороні - 1 акти виконаних робіт та договори купівлі-продажу.
Умовами п. 8.1 договору визначено, що термін дії договору починається з моменту його підписання і закінчується після виконання сторонами всіх зобов'язань за договором та досягнення мети.
Пунктом 9.3 договору визначено, що сторона має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншою стороною через поважну причину, продовжуючи при цьому виконувати свої обов'язки щодо даного договору.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Відповідно до статті 1131 Цивільного кодексу України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1135 Цивільного кодексу України, під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.
11.05.2007 між позивачем, відповідачем та третьою особою у справі підписаний протокол № 1 до договору про розподіл площі в жилому комплексі з адміністративними та комерційними приміщеннями по вул. Поля, 2 та вул. Літейній, 10 в м. Дніпропетровськ, згідно з яким розподіл часток сторін у загальній площі об'єкту здійснюється наступним чином:
сторона 1: жилі приміщення - 11323,5 кв.м.; адміністративні комерційні приміщення - 799,5 кв.м.; підземні паркувальні місця - 70 кв.м., що разом складає 78%;
сторона 2: жилі приміщення - 2480,1 кв.м.; адміністративні комерційні приміщення - 0 кв.м.; підземні паркувальні місця - 14 кв.м., що разом складає 16 %;
сторона 3: жилі приміщення - 876,1 кв.м.; адміністративні комерційні приміщення - 47,5 кв.м.; підземні паркувальні місця - 5 кв.м., що разом складає 6 %.
Між позивачем, відповідачем та третьою особою у справі підписаний додаток № 1 до протоколу № 1 «Схема розташування приміщень 22 - х поверховий житловий комплекс по вул. Поля, 2 та вул. Літейній, 10 в м. Дніпропетровськ».
Судом встановлено, що на виконання умов договору та взятих на себе зобов'язань між позивачем та третьою особою, 20.06.2007 підписаний акт здачі-приймання робіт за договором, згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство «Южспецхіммаш» виконало, а прокуратурою Дніпропетровської області, в особі державного радника юстиції прийнято проекту документацію по об'єкту «Житловий комплекс з адміністративними та комерційними приміщеннями по вул. Поля, (в районі будинку № 2) та вул. Літейній, 10 в м. Дніпропетровськ», 1 чергу будівництва, стадія «Проект». Зазначена робота виконана в повному обсязі, задовольняє умови договору та оформлена належним чином.
20.05.2008 між позивачем, відповідачем та третьою особою у справі підписаний протокол № 2 до договору про розподіл площі в жилому комплексі з адміністративними та комерційними приміщеннями по вул. Поля, 2 та вул. Літейній, 10 в м. Дніпропетровськ, згідно з яким розподіл часток сторін у загальній площі об'єкту здійснюється наступним чином:
сторона 1: жилі приміщення - 11816,4 кв.м.; адміністративні комерційні приміщення - 825,9 кв.м.; підземні паркувальні місця - 72 кв.м., що разом складає 81%;
сторона 2: жилі приміщення - 2480,1 кв.м.; адміністративні комерційні приміщення - 0 кв.м.; підземні паркувальні місця - 14 кв.м., що разом складає 16 %;
сторона 3: жилі приміщення - 383,2 кв.м.; адміністративні комерційні приміщення - 21,1 кв.м.; підземні паркувальні місця - 3 кв.м., що разом складає 2,6%.
На виконання умов договору, позивачем, як замовником за договором, виконані взяті на себе зобов'язання, зокрема, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 204/32 від 21.05.2008, одержаний Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,4067 га, що розташована в районі вул. Поля, 2 - вул. Ливарної, 10 (Жовтневий район) в м. Дніпропетровськ та отримано Дозвіл № 246/01-08 від 18.08.2009 на виконання будівельних робіт, а саме: будівництво житлового комплексу з адміністративними та комерційними приміщеннями в районі вул. Поля, 2 - вул. Ливарної, 10 в м. Дніпропетровськ, термін дії якого продовжено до 16.08.2010.
Крім того, на підставі комплексного висновку № 1205-1668(07)-1250 від 11.06.2008 Державного підприємства «Дніпровська обласна служба української державної інвестиційної експертизи», рекомендовано до затвердження проект житлового комплексу з адміністративними та комерційними приміщеннями по вулиці Поля (в районі дома № 2) та вулиці Літейної № 10 в м. Дніпропетровськ (1 черга будівництва).
Згідно з розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 279-р від 15.05.2012, на підставі листа відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 27.04.12 вх. № 12/4014, присвоєно житловому комплексу з адміністративними та комерційними приміщеннями, незавершеному будівництву, по вул. Поля, адресу: вул. Поля, 8 (колишня адреса: в районі вул. Поля, 2 - вул. Ливарної, 10).
Проте в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, відповідач неналежним чином та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання в частині, зокрема, виконання повного комплексу будівельних робіт у відповідності з проектом і державними будівельними нормами.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач звертався до відповідача з листом № 05/2-74вих-16 від 21.01.2016 з вимогами належного виконання договору про спільну діяльність та продовження будівництва житлового комплексу з адміністративними та комерційними приміщеннями або розглянути питання про розірвання договору.
Однак, листом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Дніпровська дирекція № 01-03-10 від 21.01.2016 повідомлено, що у зв'язку з припиненням приймання поштових відправлень до АР Крим та м. Севастополь, відсутня можливість відправки листів на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД».
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Отже, надсилання відповідачу пропозицій про розірвання спірного договору є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій щодо розірвання договору не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на розірвання договору.
Аналогічну правову позицію про те, що недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача та вирішити спір в судовому порядку, викладено у постанові Вищого господарського суду України від 12 червня 2012 року у справі N 17/5005/8502/2011 та постанові Верховного Суду України № 28/5005/640/2012/3-53гс12 від 20.11.12.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України, до загальних засад цивільного законодавства належить, зокрема, справедливість, добросовісність та розумніть.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлене судом.
Суд зазначає, що добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо. Добросовісність здійснення цивільного права завжди проявляється в такій поведінці особи-носія такого права, яка знаючи (повинна була знати), що здійснення нею прав або виконання обов'язків може призвести до негативних наслідків, не вжила доступних їй заходів для їх усунення.
В іншому випадку така особа має вважатися недобросовісною з настанням для неї тих чи інших правових наслідків.
Розумне здійснення цивільних прав передбачає адекватну оцінку особою цінності певного майнового права, доцільність своїх дій, наслідків здійснення або нездійснення цивільного права. У зв'язку з цим, розумним здійсненням цивільних прав слід вважати звичайні дії, які є адекватними стану правовідносин і які може вчиняти особа відповідно до її середнього рівня інтелекту та життєвого досвіду, а також професійного статусу особи.
Приймаючи до уваги вказані норми, умови ОСОБА_2 про спільну діяльність № 2957/239-64 від 08.09.2006 та мету укладення договору, суд вважає, що поведінка відповідача при виконанні договору є недобросовісною, що виражається у невиконанні відповідачем умов договору, зокрема, не дотримання взятих на себе зобов'язань щодо виконання повного комплексу будівельних робіт у відповідності з проектом і державними будівельними нормами, що в свою чергу призвело до позбавлення інших сторін можливості досягнення визначеної мети.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач в судове засідання 14.03.2016 не з'явився, будь-яких допустимих доказів на підтвердження виконання ним умов укладеного між сторонами договору не надав. При цьому, як зазначено позивачем в судовому засіданні, так і третьої особою у письмових поясненнях, на даний момент будівництво на об'єкті не здійснюється та демонтована з об'єкту будівництва вся будівельна техніка.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав покладені на нього, згідно з умовами договору обов'язки та не здійснив будівництво об'єкту відповідно до договору про спільну діяльність, а отже суд дійшов висновку про істотне порушення відповідачем ОСОБА_2 про спільну діяльність № 2957/329-64 від 08.09.2006, оскільки внаслідок завданої цим шкоди позивач та третя особа значною мірою позбавлені можливості досягнення мети на яку останні розраховували під час укладення договору та позбавлені права набуття права власності в розмірі зазначеної частки у завершеному будівництві, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи наведе вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при повному задоволені позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір про спільну діяльність № 2957/329-64 від 08.09.2006, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», прокуратурою Дніпропетровської області та товариством з обмеженою відповідальністю науково виробничим підприємством «Южспецхіммаш», в частині правовідносин товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» з прокуратурою Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю науково виробниче підприємство «Южспецхіммаш».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, код ЄДРПОУ 20676633) на користь Державного бюджету України 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено - 30.03.2016
Суддя О.О. Христенко