ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
30.03.2016
Справа № 910/5497/16
Суддя Грєхова О.А., розглянувши
позовну заяву Каховського об'єднання управління Пенсійного фонду України Херсонської області
до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»
про стягнення 10 263,89 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 статті 44 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 01.09.2015, було внесено ряд змін у Закон України "Про судовий збір", зокрема, щодо ставок судового збору.
Статтею 9 Закону України "Про судовий збір" (з урахуванням змін, внесених Законом України № 484-VIII від 22.05.15), встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскільки позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва 28.03.2016 (дата реєстраційного штампу про одержання відділом діловодства Господарського суду міста Києва), він повинен був надати докази зарахування сплаченого судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України.
Проте, позивачем таких доказів суду не подано. Так, на зворотньому боці платіжного доручення №114 від 17.03.2016 відсутні підписи уповноважених осіб та печатки банківської установи на підтвердження зарахування сплаченого судового збору в доход Державного бюджету України.
За наведених обставин, суд позбавлений можливості перед порушенням провадження у справі перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, тобто перевірити додержанням позивачем вимог закону щодо порядку та розміру сплати судового збору за подачу даної позовної заяви до Господарського суду міста Києва.
Разом з тим, п.1.3 Постанови №174 від 01.06.2012р. Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в України» передбачено, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.
Отже, вказаний документ не може бути належним та допустимим доказом сплати судового збору.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку, тому дана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації” (затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55), відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту “підпис”.
Отже, копії документів засвідчуються шляхом проставлення печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису “Згідно з оригіналом” та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.
Проте додані до позовної заяви копії документів не відповідають зазначеним вище вимогам, а тому не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Зазначені обставини є підставою для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду, згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Водночас суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 3, 4 ч. 1 ст. 63, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Суддя Грєхова О.А.