номер провадження справи 8/126/14
28.03.2016 Справа № 908/4221/14
Суддя Попова І.А., розглянувши матеріали заяви ТОВ «Водотеплокомунікація» про зняття арешту з коштів та майна боржника у справі № 908/4221/14
за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6)
до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Тепломережа» Вугледарської міської ради (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 13 Десантників, 53)
про стягнення 5383289 грн. 43 коп. основного боргу за договором № 13/2797-ТЕ-6 від 28.12.2012 р., 534221 грн. 24 коп. пені, 225034 грн. 45 коп. річних процентів, 727122 грн. 52 коп. втрат від інфляції грошових коштів
Заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84321, Донецька область, м.Краматорськ, бул. Машинобудівельників, 32)
Встановив: До господарського суду Запорізької області надійшла заява ТОВ «Водотеплокомунікація» про зняття арешту з коштів та майна боржника.
В обґрунтування заяви зазначено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. замінено ТОВ “Водотеплокомунікація” його правонаступником та вважається відповідачем у справі № 908/4221/14 (боржником у виконавчому провадженні) Комунальне підприємство «Тепломережа» Вугледарської міської ради. Заявник просить зняти арешт з коштів та майна ТОВ «Водотеплокомунікація» з посиланням на ст.ст. 22, 25 ГПК України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».
Заява про зняття арешту з коштів та майна підлягає поверненню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрито виконавчі провадження з виконання наказів від 15.06.2015 р., виданих на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015 р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 р. у справі № 908/4221/14 про стягнення на користь ПуАТ «НАК «Нафтогаз України» заборгованості з ТОВ «Водотеплокомунікація».
Постановами державного виконавця від 10.11.2015 р. та від 18.02.2016 р. накладено арешт на майно та кошти ТОВ «Водотеплокомунікація» в межах суми стягнення.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2016 р. у справі № 908/4221/14 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено ТОВ “Водотеплокомунікація” його правонаступником ОСОБА_1 підприємством «Тепломережа» Вугледарської міської ради у зв'язку з заміною особи у відносинах, щодо яких виник спір, внаслідок укладення договору про переведення боргу.
До заяви про зняття арешту з коштів та майна боржника додано постанову державного виконавця від 23.03.2016 р. про заміну боржника у виконавчому провадженні, відкритому на підставі наказу господарського суду Запорізької області у справі №908/4221/14, з ТОВ «Водотеплокомунікація» та КП «Тепломережа» Вугледарської міської ради.
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Згідно ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Статтею 67 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення боржника - юридичної особи (матеріального правонаступництва) стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника - юридичної особи. Суд зазначає, що положення вказаної статті можуть застосовуватися за аналогією в разі здійснення процесуального правонаступництва і з інших підстав, зокрема, у разі заміни боржника у зобов'язанні (ст. 25 ГПК України).
Суд вважає безпідставними посилання заявника на ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що у певних випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду (зокрема, у випадках, передбачених ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
З правового аналізу статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що її положення регулюють відносини осіб в разі, якщо має місце спір про право власності на майно, на яке накладено арешт, та не стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби. В інших випадках питання про зняття арешту з майна розглядається в порядку ст. 121-2 ГПК України (на вимогу сторін виконавчого провадження) або в порядку ст.. 82 Закону України «Про виконавче провадження» (на вимогу особи, яка не є стороною виконавчого провадження). Заявник не зазначив свій правовий статус та не зробив посилань на норми процесуального права, яке надає йому право на звернення з відповідною заявою.
Враховуючи викладене, відсутні правові підстави, передбачені приписами Господарського процесуального кодексу України, для прийняття до розгляду заяви про зняття арешту, за заявою особи, яка вибула із встановлених судом правовідносин, тому відповідна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву про зняття арешту з грошових коштів та майна ТОВ «Водотеплокомунікація» повернути заявнику без розгляду.
Додаток: на 26 арк.
Суддя І.А.Попова