Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 676-311, факс 77-44-62
про повернення позовної заяви
"30" березня 2016 р. № 927/261/16
Суддя Фетисова І.А., розглянувши матеріали позовної заяви від 21.03.16
Позивач: ОСОБА_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_2
адреса для листування: АДРЕСА_1, 02095
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Провіант", код ЄДРПОУ 32729070, вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14013
Третя особа: Публічне акціонерне товариство "Сбербанк Росії", код ЄДРПОУ 25959784, вул. Володимирська, буд. 46, м. Київ, 01601
Предмет спору: про спонукання до надання інформації
Підстави відмови в прийнятті заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[-,=,\], де [-,=,\] - відповідні пункти № 1...3 статті 62 ГПК України.
Позивачем подано позов (позовна заява вхід. № 629 від 28.03.2016 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провіант», третя особа Публічне акціонерне товариство «Сбербанк Росії», про зобов'язання надання інформації та залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ «Сбербанк Росії».
Відповідно до ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, поміж інших, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Зі змісту п 2,3 прохальної частини позовної заяви вбачається формування позивачем двох позовні вимоги немайнового характеру, а саме :
перша вимога (п.2 прохальної частини позовної заяви) заявлена про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Провіант» надати інформацію позивачу, як учаснику товариства;
друга ж вимога , заявлена про зобов'язання Публічне акціонерне товариство «Сбербанк Росії» надати інформацію щодо розгляду направленого позивачем повідомлення про намір продати частку третій особі ( п. 3 прохальної частини позовної заяви).
Судом було здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по критерію пошуку - код 32729070 та отримано Спеціальний витяг, з якого вбачається, що ОСОБА_1 входить до переліку засновників (учасників) юридичної особи ТОВ «Провіант». Однак, відомості по ПАТ «Сбербанк Росії» в ЄДР по критерію пошуку код 25959784 щодо наявності корпоративних прав у позивача встановити за даними Єдиного державного реєстру не виявилось за можливе, а позивачем до позовних матеріалів не надано.
За таких обставин, формування позивачем вимоги до ПАТ «Сбербанк Росії» не підтверджено наявністю корпоративних прав.
Виходячи з наданих суду позивачем матеріалів до позовної заяви, не є можливим встановити в яких правовідносинах перебуває позивач та Публічне акціонерне товариство «Сбербанк Росії» та, як наслідок цього, не є можливим встановити наявність у позивача процесуального права на звернення до суду з такими вимогами в межах корпоративного спору.
Крім того, в абз. 2 ч. 3, ст. 6 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачем мало було бути сплачено судовий збір в розмірі 2756 грн. (1378 грн.* 2 ).
Позивачем сплачено судовий збір на суму 1378 грн. ( квитанція № 23277065 від 21.03.2016 року ), що свідчить про оплату однієї вимоги немайнового характеру, в той час як фактично в п.2,3 прохальної частини позовної заяви міститься дві вимоги немайнового характеру. Таким чином, суд приходить до висновку, про оплату позивачем судового збору по фактично заявленим позовним вимогам в меншому розмірі . Приписами ч.1 ст.63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву та подані до неї документи без розгляду якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
За таких обставин, відсутність доказів оплати судового збору позивачем другої немайнової вимоги на суму 1378 грн. є підставою для повернення позовної заяви та матеріалів до неї без розгляду позивачу .
Окрім того, позивачу слід визначити та підтвердити документально наявність (або відсутність) корпоративних прав з банком, з метою обґрунтування звернення саме до господарського суду з корпоративним спором про витребування інформації від банку.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем по тексту позовної заяви не зроблено зауважень та посилань на норми процесуального права , що пункт 3 прохальної частини позовної заяви є клопотанням позивача про витребування доказів, а у суду відсутнє право самостійно визначати та класифікувати текстові формулювання позивачів в прохальній частині позовної заяви на позовні вимоги чи клопотання при вирішенні питання про прийняття позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України) письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.03р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали, та прізвище, дати засвідчення копії, а відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи (п.5.26).
Про вказані вимоги щодо оформлення копії документів зазначено у п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", де також зазначено, що подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Всі додані до позовної заяви фотокопії документів належним чином не засвідчені, а тому не можуть бути прийняті судом як належні докази в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.
У разі невідповідності наданих суду копій документів вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Окрім того, суд звертає увагу позивача, що деякі фотокопії документів не місять підписів позивача взагалі.
Крім того, при оформленні позовної заяви по тексту заяви та в її прохальній частині міститься розбіжність в назві банку , тобто не вказано повного найменування учасника процесу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п.3, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.
Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.
Керуючись п. 3,4 ч.1 ст. 63 , 86 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачу.
Додаток на 22 арк. + акт на 1 арк.
Суддя Фетисова І.А.