"21" березня 2016 р.Справа № 921/42/16-г/16
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
Розглянувши справу
За первісним позовом: Почаївської міської ради, вул. Воз'єднання, 16, м.Почаїв Кременецький район Тернопільська область
до відповідача за первісним позовом: Почаївського споживчого товариства, вул. Шевченка, 19, м. Почаїв Кременецький район Тернопільська область
про: стягнення 168 495 грн. 47 коп., де 115 171 грн. 20 коп. основний борг, 3455 грн. 14 коп. - 3% річних та 49 869 грн. 13 коп. інфляційні втрати (з врахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог №64 від 28.01.2016 р.).
За зустрічним позовом: Почаївського споживчого товариства, вул. Шевченка, 19, м. Почаїв Кременецький район Тернопільська область
до відповідача за зустрічним позовом: Почаївської міської ради, вул. Воз'єднання, 16, м.Почаїв Кременецький район Тернопільська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Управління Державної казначейської служби у Кременецькому районі Тернопільської області, вул. Чорновола, 1А, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Кременецька міжрайонна державну фінансова інспекція, вул. Шевченка, 56, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область.
про: стягнення з Почаївської міської ради на користь Почаївського споживчого товариства 125 754 грн. 60 коп. лишнє перерахованих коштів за оренду приміщення по вул. Воз'єднання, 5, м. Почаїв у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.
За участю представників сторін за первісним позовом:
позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність №65 від 29.01.2016 р.
відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № 1 від 11.01.2016 р.
За участю представників сторін за зустрічним позовом:
позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № 1 від 11.01.2016 р.
відповідача: ОСОБА_1 - представник, довіреність №65 від 29.01.2016 р.
третя особа:Управління Державної казначейської служби у Кременецькому районі Тернопільської області: не з'явився
третя особа: Кременецька міжрайонна державна фінансова інспекція: не з'явився
Після оголошеної перерви о 15 год 00 хв
За участю представників сторін за первісним позовом:
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № 1 від 11.01.2016 р.
За участю представників сторін за зустрічним позовом:
позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № 1 від 11.01.2016 р.
відповідача: не з'явився
третя особа:Управління Державної казначейської служби у Кременецькому районі Тернопільської області: не з'явився
третя особа: Кременецька міжрайонна державна фінансова інспекція: не з'явився
Суть справи.
Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 3.03.2016 року строк вирішення спору продовжувався на 15 днів у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України.
Почаївська міська рада вул. Воз'єднання, 16, м.Почаїв Кременецький район Тернопільська область звернулась до суду з первісним позовом до Почаївського споживчого товариства вул. Шевченка, 19, м. Почаїв Кременецький район Тернопільська область про:
- стягнення168 495 грн. 47 коп., де 115 171 грн. 20 коп. основний борг, 3455 грн. 14 коп. - 3% річних та 49 869 грн. 13 коп. інфляційні втрати (з врахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог №64 від 28.01.2016 р.).
15.02.2016 р. Почаївське споживче товариство вул. Шевченка, 19, м. Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Управління Державної казначейської служби у Кременецькому районі Тернопільської області, вул. Чорновола, 1А, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область (залучено судом до участі в справі), звернулось до суду з зустрічним позовом до Почаївської міської ради, вул. Воз'єднання, 16, м.Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Кременецька міжрайонна державну фінансова інспекція, вул. Шевченка, 56, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область (залучено судом до участі в справі) про:
- стягнення з Почаївської міської ради на користь Почаївського споживчого товариства 125 754 грн. 60 коп. лишнє перерахованих коштів за оренду приміщення по вул. Воз'єднання, 5, м. Почаїв у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. за договором найму (оренди) від 13.11.2004р.
Представник позивача за первісним позовом в судове засідання з'явився, надав додаткові усні пояснення по суті спору.
В судове засідання представник відповідача за первісним позовом з'явився, надав додаткові усні пояснення по суті спору, просив суд в первісному позові відмовити.
Представник позивача за зустрічним позовом в судове засідання з'явився, надав додаткові усні пояснення по суті спору, просив позов задовольнити.
В судове засідання представник відповідача за зустрічним позовом з'явився, надав додаткові усні пояснення по суті спору.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Управління Державної казначейської служби у Кременецькому районі Тернопільської області не з'явився.
Від Управління Державної казначейської служби у Кременецькому районі Тернопільської області поступили Письмові пояснення №2-12.1/162 від 14.03.2016 року по зустрічному позову.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Кременецька міжрайонна державну фінансова інспекція в судове засідання не з'явився. Третя особа отримала ухвалу суду від 03.03.2016 року, яка була відправлена 04.03.2016 р., про що свідчить повідомлення про вручення 9.03.2016 року поштового відправлення третій особі, яке знаходиться в матеріалах справи. Разом з тим, жодних письмових пояснень від зазначеної третьої особи по зустрічному позову не поступили.
В ході розгляду справи представнику позивача за первісним позовом(відповідача за зустрічним позовом) та представнику відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань учасників судового процесу.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
1.Первісний позов.
Як зазначає позивач в своїй позовній заяві (первісний позов), підставою для звернення до суду з позовом послужило те, що Почаївське споживче товариство -(наймач) не виконав умови договору найму (оренди) від 30.11.2004 року щодо повернення орендованого майна після припинення дії даного договору та за наявності заперечень Почаївської міської ради - (наймодавець) на продовження його дії. Таким чином, в силу норм ч.2 ст.785 ЦК України, відповідач повинен сплатити позивачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення.
Також, в своїй позовній заяві позивач посилається на рішення суду від 27 березня 2015 року по справі №921/141/15-г/7, яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2015 року, яким було зобов'язано Почаївське споживче товариство усунути перешкоди Почаївській міській раді в користуванні нежитловим приміщенням шляхом зобов'язання повернути майно. Тобто, як зазначає позивач, користування даним приміщенням Почаївським споживчим товариством є неправомірним, оскільки таке користування є безпідставним та незаконним, що підтверджується вищевказаними рішеннями судів як першої інстанції, так і апеляційної та касаційної. Також позивач зауважує. Що 16.07.2015 року голові правління Почаївського споживчого товариства було направлено повідомлення із законною вимогою про звільнення приміщення, яке було об'єктом конкурсу, але дана особа відмовилася його отримувати. Про що свідчать відповідні відмітки в довідці про причини повернення рекомендованого листа. Повідомлення надсилалися голові правління Почаївського СТ за №107 від 16.02.2015 р., №218 від 27.03.2015 р., №465 від 16.07.2015 р., №480 від 27.07.2015 р., №527 від 18.08.2015 р., №621 від 15.09.2015 р., №623 від 16.09.2015 р.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що 30 листопада 2004 року між Почаївською міською радою (в подальшому -«Наймодавець») та Почаївським споживчим товариством (в подальшому-«Наймач») було укладено договір найму (оренди), який посвідчено державним нотаріусом Почаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №2189.
Згідно п.1.1. даного договору «Наймодавець» передає, а «Наймач» приймає в строкове платне користування (найм) 25/100 частин 5-ти поверхового житлового будинку з вбудованим не житловим приміщенням по вулиці Возз'єднання під номером 5 в місті Почаїв Кременецького району Тернопільської області, загальною площею 399,9 кв.м., а «Наймач» зобов'язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно «Наймодавцеві» в належному стані.
Згідно п.2.1. договору найму (оренди) строк дії договору встановлюється сторонами у п'ять років.
Згідно п.2.2. договору найму(оренди) якщо наймач продовжує користуватися предметом цього договору після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечення «Наймодавця» протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше застановлений договором найму.
Розділом 7 договору найму (оренди) передбачено умови припинення дії договору.
30 листопада 2004 року між сторонами було складено АКТ передання-приймання частини будівлі, яким підтверджується виконання «Наймодавцем» обов'язку з передання частини будівлі «Наймачу» за договором найму; у стані, що відповідає умовам договору найму; відсутність недоліків, що перешкоджають використанню будівлі відповідно до умов договору найму.
Разом з тим, в даному АКТі передання-приймання частини будівлі зазначено про складення даного АКТу сторонами договору найму частини будівлі, що посвідчений державним нотаріусом Почаївської державної нотаріальної контори від тридцятого листопада 2004 року (реєстр №2188), надалі - договору найму.
В судовому засіданні 24.02.2016 року представником позивача надано оригінал договору найму (оренди) для огляду. Судом встановлено, що належним чином засвідчена копія договору відповідає оригіналу. Оригінал договору повернуто представнику позивача в судовому засіданні. Представник позивача повідомив суду, а представник відповідача не заперечив, що інших договірних відносин між сторонами, крім договору оренди від 13.11.2004 р., немає. Тобто, суд дійшов до висновку про помилковість зазначення в АКТі передання-приймання частин будівлі від 30.11.2004 року номера реєстрації договору найму(оренди) від 30.11.2004 року в Реєстрі 2188 замість 2189.
18 травня 2012 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін до договору найму(оренди), у відповідності до п.1.1. якого сторони домовилися змінити строк дії договору найму (оренди) і встановили строк дії даного договору до 31 грудня 2014 року.
12.02.2016 року від Почаївського споживчого товариства поступили Заперечення на позовні вимоги №9 від 12.02.2016 року, в яких зазначається, зокрема, що сторонами у договорі оренди обумовлено досудове врегулювання господарського спору, однак, Почаївська міська рада не заявляла до Почаївського споживчого товариства жодної претензії про сплату неустойки, а звернулася з позовною заявою безпосередньо до суду, чим позбавила можливості відповідача задоволити або спростувати її вимоги при досудовому врегулюванні спору; докази звернення до відповідача щодо сплати неустойки відсутні як у тексті позовної заяви, так і в долучених до неї доказах; Почаївське споживче товариство не може погодитись ні із заявленою до стягнення сумою неустойки, ні з періодом, за який вона нарахована (з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.); термін нарахування неустойки за неповернення орендованого майна має повністю узгоджуватись з нормою ч.6 ст.232 ГК України, як з нормою спеціального закону, що регулює обмеження щодо періоду нарахування будь-яких різновидів штрафних санкцій, в т.ч. неустойки, і не підлягає розширеному тлумаченню; договір оренди (найму) майна не припинено на час подання Почаївською міською радою позовної заяви до господарського суду на стягнення 115171,20 грн, оскільки відповідач перераховував позивачу орендну плату у 2015 році щомісячно за весь рік; позивач з посиланням на ч.2 ст.625 ЦК України, яка регулює виконання боржником грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, безпідставно нараховує на неустойку інфляційні втрати та 3% річних, поскільки неустойка як штрафна санкція (засіб забезпечення виконання зобов'язання) не є ані грошовим зобов'язанням, ані боргом у розумінні ч.2 ст.625 ЦК України. А відтак, відповідач просить в задоволенні позовних вимог Почаївської міської ради відмовити.
01.03.2016 р. від Почаївського споживчого товариства поступили Заперечення №1/42 від 01.03.2016 р., в яких зазначено, зокрема, про те, що досудовий порядок врегулювання спору встановлений сторонами в п.8.1 договору найму спірного приміщення від 30.11.2004 р.;Почаївська міська рада не надала суду доказів звернення до Почаївського споживчого товариства про сплату неустойки в сумі 125 374,60 грн.; долучені Почаївською міською радою до матеріалів справи листи, зазначені у додатку до заяви від 23.02.2016 р., не є належними і допустимими доказами, оскільки не надані докази направлення листів Почаївському споживчому товариству і усі вони не стосуються предмету як первісного, так і зустрічного позовів, а звільнення Почаївським споживчим товариством приміщення по вул. Возз'єднання, 5, м. Почаїв, про що вказано безпосередньо у заяві.
У відповідності до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.03.2015 року у справі №921/141/15-г/7, яке залишено в силі постановою від 17.06.2015 року Львівського апеляційного господарського суду та постановою від 08.09.2015 року Вищого господарського суду України задоволено позовні вимоги Почаївської міської ради та вирішено усунути перешкоди Почаївській міській раді Кременецького району Тернопільської області в користуванні майном-25/100 частини 5-ти поверхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, площею 399,9 кв.м., розташованих за адресою вул.Возз'єднання,5 м.Почаїв Кременецького району Тернопільської області шляхом зобов'язання Почаївське споживче товариство повернути майно у семиденний термін з моменту набрання рішенням законної сили. Рішення суду від 27.03.2015 року набрало законної сили.
Рішенням суду по справі № 921/141/15-г/7 встановлено наступні юридичні факти, які не підлягають доведенню при вирішенню спору:
- Почаївська міська рада листом №671 від 23.12.2014 р.. який одержаний відповідачем 24.12.2014 р., повідомила останнього про припинення 31.12.2014 дії договору найму (ореди) від 30.11.2004 р. з підстав закінчення строку, на який його було укладення, та про необхідність звільнення орендованого приміщення шляхом складання акта приймання-передачі орендованого майна протягом двох тижнів після закінчення терміну дії договору найму;
-Почаївська міська рада надіслала на адресу Почаївського СТ рекомендовані листи №1 від 02.01.2015 р. (відправлений 05.01.2015 р.) та №27 від 20.01.2015 р. (відправлений 21.01.2015 р.) з повідомленням про припинення дії договору найму (оренди) від 30.11.2004 р. з підстав закінчення строку, на який його було укладено, а також про необхідність звільнення орендованого приміщення шляхом складання акта приймання-передачі орендованого майна
-дані повідомлення Почаївським СТ залишені без відповіді та реагування;
-відповідач протягом періоду з 31.12.2014 р. по день прийняття судом рішення (27.03.2015 р.) використовує приміщення для здійснення підприємницької діяльності без будь-яких правових на те підстав, яким є договір оренди, тим самим чинить перешкоди Почаївській міській раді в користуванні власним майном.
До матеріалів справи від позивача за первісним позовом поступила Заява №214 від 02.03.2016 р., в якій зазначено, зокрема, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.03.2015 р., постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2015 р. по справі №921/141/15-г/7 встановлено факти, які не підлягають доведенню (наведено вище); Почаївською міською радою дотримано норм чинного законодавства і умов самого договору оренди щодо належного повідомлення орендаря про закінчення терміну дії договору, і обов'язок орендаря повернути об'єкт з оренди.
Як вбачається із бази данних «Дідоводство спеціалізованого суду» на даний час здійснюється перегляд рішення суду від 27.03.2015 року у справі №921/141/15-г/7 за нововиявленими обставинами (ухвала від 29.02.2016 р.).
Разом з тим перегляд зазначеного судового рішення від 27.03.2015 року у справі №921/141/15-г/7 за нововиявленими обставинами не завершився.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як передбачено в ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 7.1. договору найму (оренди) від 30 листопада 2004 року передбачені випадки припинення дії даного договору.
Так, зокрема, як вбачається із п.п.7.1.4 п.7.1. зазначеного договору найму (оренди) дія договору припиняється у разі закінчення строку дії, за наявності заперечень «Наймодавця» на продовження його дії. В пункті 1.1. Договору про внесення змін до договору найму (оренди) від 18 травня 2012 року сторони погодили змінити строк дії договору і його пункт 2.1. виклали в такій редакції: « 2.1. Строк дії договору встановлюється до 31 грудня 2014 року».
В силу ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Як визначається в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як визначається в п. п. 7.1.7 п.7.1. договору найму (оренди) від 30 листопада 2004 року при припиненні договору "Наймач" зобов'язувався протягом двох тижнів передати «Наймодавцеві» орендоване майно в належному стані; про передачу майна складається акт.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач умови договору найму (оренди) від 30 листопада 2004 року не виконав та орендоване майно-25/100 частин 5-ти поверхового житлового будинку з вбудованими не житловими приміщеннями по вул.Возз'єднання під номером 5 в місті Почаїв Кременецького району Тернопільської області загальною площею 399,9 кв.м. після припинення зазначеного договору позивачу не повернув.
Також в ході розгляду справи представником відповідача було зазначено про те, що майно не повернуто позивачу, відповідач продовжує ним користуватись та сплачує за користування орендну плату.
22.02.2016 р. від Почаївського споживчого товариства до матеріалів справи поступило Клопотання №1/34 від 22.02.2016 р., в якому зазначено, зокрема, що на час розгляду даної справи орендоване відповідачем приміщення по вул. Возз'єднання, 5, м. Почаїв відповідачем за первісним позовом не звільнено у зв'язку з наведеними у запереченні обставинами.
У п. 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна зазначається, що слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
У відповідності до ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Таким чином, необхідною передумовою для застосування неустойки, передбаченої ч.2 ст.785 ЦК України, є невиконання орендарем обов'язку щодо повернення орендованого майна, яке супроводжується безпідставним продовженням фактичного користування колишнього орендаря цим майном.
Враховуючи факти, встановлені чинним судовим рішенням у справі № 921/141/15-г/7, Почаївська міська рада приміщеннями після 01.01.2015 року не користувалась, а тому не виключається відсутність підстав для застосування стосовно колишнього орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю.
Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 115171 грн 20 коп неустойки за неповернення майна у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення за період 01.01.2015 р.-31.12.2015 р.(4798 грн 80 коп х 12 х 2=115171 грн 20 коп). Розрахунок неустойки додано до позовної заяви.
Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто, законом чи договором може бути встановлено інший період для нарахування неустойки (менший чи більший за 6 місяців).
Разом з тим, норма ч.2 ст.785 ЦК України не містить застереження ( в розумінні ч.6 ст.232 ГК України) як щодо іншого конкретного строку нарахування неустойки (більш як за 6 місяців) в разі прострочення повернення орендованого майна орендодавцю, так і щодо можливості її нарахування за весь час неповернення орендарем об'єкта оренди. Отже, в даному випадку термін нарахування неустойки за неповернення орендованого майна має повністю узгоджуватися з нормою ч.6 ст.232 ГК України, як з нормою спеціального закону, що регулює обмеження щодо періоду нарахування будь-яких різновидів штрафних санкцій, як-от, неустойка, штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України) (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарськорго суду України від 26 квітня 2011 року у справі №16/113-53/264-10).
Норма ч.2 ст.785 ЦК України в дійсності не містить чітких положень щодо сплати орендарем неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення.
Позивач нарахував неустойку за річний період неповернення майна орендодавцю з 01.01.2015 р.-31.12.2015 р.), який перевищує граничний 6-місячний термін.
Договір найму(оренди) від 30.11.2004 року також не містить жодних застережень щодо можливості стягнення неустойки, нарахованої за більш ніж 6-місячний граничний термін, встановлений імперативною нормою ч.6 ст.232 ГК України.
А, відтак, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 57585 грн. 60 коп. неустойки за період 01.01.2015 р.-30.06.2015 р.(4798 грн 80 коп х 6 х 2=57585 грн 60 коп) підлягають до задоволення. В частині позовних вимог щодо стягнення неустойки за період з 01.07.2015 р.-31.12.2015 року в позові відмовити.
Заперечення відповідача щодо відсутності досудового врегулювання спору щодо стягнення неустойки не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.
Сторони у п.п.7.1.7. п.7 договору найму (оренди) від 30.11.2004 року передбачили, що якщо «Наймач» не виконує свого обов'язку щодо повернення майна, «Наймодавець» має право вимагати від «Наймача» сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.
Згідно п.8.1. договору найму (оренди) всі спори з приводу виконання або припинення цього договору, не врегульовані переговорами сторін, вирішуються у встановленому законодавством порядку.
Почаївська міська рада повідомила суд про те, що заходи досудового врегулювання спору не здійснювалися (Заява про долучення документів до матеріалів справи №63 від 28.01.2016 р. (вх.№4351 від 01.02.2016 р.).
Разом з тим, рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч.2 ст.124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Отже, надсилання відповідачеві вимоги про сплати неустойки до звернення до суду з позовом, є правом позивача, а не його обов'язком.
Також позивач за первісним позовом просить суд стягнути 3455 грн. 14 коп. - 3% річних за період 01.01.2015-31.12.2015 р. та 49 869 грн. 13 коп. інфляційних втрат за період 01.01.2015-31.12.2015 р.
24.02.2016 року від Почаївської міської ради до матеріалів справи поступила Заява №183 від 23.02.2016 р., в якій зазначено, зокрема, що посилання Почаївського СТ щодо неправильності збільшення позовних вимог по ст.625 ЦК України є необгрунтованими, так саме поняття "сума боргу" в даній статті означає певну суму грошових коштів внаслідок прострочення зобов'язання боржником. Такої ж правової позиції дотримується Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 02.09.2014 року у справі №927/1215/13.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначається, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
У відповідності до п.1 Інформаційного листа №01-06/735/2012 від 29.05.2012 року «Про деякі питання практики застосування статей 785 та 786 Цивільного кодексу України» «неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення,…»
Згідно ч.2 ст.550 Цивільного кодексу України проценти на неустойку не нараховуються.
У пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначається, що проценти на суму неустойки не нараховуються в силу прямої заборони законом такого нарахування (частина друга статті 550 ЦК України), тому що неустойка не є коштами, за користування якими здійснюється нарахування процентів річних згідно із законом.
Виходячи із змісту ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України суд дійшов до висновку про недопустимість стягнення неустойки з врахуванням індексу інфляції, оскільки стягнення інфляційних втрат застосовується виключно у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, однак, відповідач такого прострочення не допустив. Крім того, статтею 785 ЦК України не передбачено можливість нарахування індексу інфляції на суму неустойки. Зазначене стосується і стягнення 3% річних.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне в частині позовних вимог щодо стягнення 3455 грн. 14 коп. - 3% річних та 49869 грн. 13 коп. інфляційних втрат в позові слід відмовити.
У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
2.Зустрічний позов.
Почаївське споживче товариство (позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Почаївської міської ради (відповідач за зустрічним позовом) 125754 грн. 60 коп. лишнє перерахованих коштів за оренду приміщення по вул. Воз'єднання, 5, м. Почаїв у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. за договором найму (оренди) від 13.11.2004р.
Позивач за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві зазначає, що:
-договір оренди не є припинений у розумінні ч. 2 ст. 795 ЦК України, а тому позивач за зустрічним позовом сплачував Почаївській міській раді орендну плату за користування майном в січні-грудні 2015 р.; всього перераховано орендної плати за 12 місяців 2015 р. в сумі 183340 грн. 20 коп;
-Почаївська міська рада за той же період заявила первісний позов на стягнення неустойки за неповернення орендованого приміщення в сумі 115171 грн. 20 коп;
-договором від 18.05.2012 р. визначена сума орендної плати за користування майном - 3798 грн. 80 коп за кожний місяць оренди; в той час товариством помилково перераховувалось Почаївській міській раді щомісяця орендної плати не 4 798 грн. 80 коп., а 15 278 грн. 35 коп. що більше щомісячно на 10479 грн. 55 коп;
-за період січень-грудень 2015 р. позивачем за зустрічним позовом лишнє перераховано Почаївській міській раді 125754 грн. 60 коп.;
-вказані кошти акумульовані на рахунку Почаївської міської ради в Управлінні Державної казначейської служби України у Кременецькому районі Тернопільської області.
До зустрічної позовної заяви позивач надав Розрахунок зустрічної позовної заяви Почаївського споживчого товариства, в якому, зокрема, зазначено, що сума до повернення лишнє сплачених коштів за січень-грудень 2015 року -125754,60 грн (183340,20 грн. - 57585,60 грн.), де сума 57585,60 грн 94798,80 х12 місяців), яка мала бути нарахована у січні-грудні 2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Почаївське споживче товариство перерахувало на рахунок державного казначейства в рахунок орендної плати за користування цілісними майновими комплексами та іншим майном, що перебувають у комунальній власності Почаївської міської ради на підставі:
- платіжного доручення № 1168 від 29.01.2015 р. - 15278 грн. 35 коп.;
- платіжного доручення № 1175 від 16.02.2015 р. - 15278 грн. 35 коп.;
- платіжного доручення № 1202 від 17.03.2015 р. - 15278 грн. 35 коп.;
- платіжного доручення № 1234 від 23.04.2015 р. - 15278 грн. 35 коп.;
- платіжного доручення № 1261 від 19.05.2015 р. - 15278 грн. 35 коп.;
- платіжного доручення № 1282 від 15.06.2015 р. - 15278 грн. 35 коп.;
- платіжного доручення № 1336 від 24.07.2015 р. - 15278 грн. 35 коп.;
- згідно банківської виписки від 28.08.2015 р. - 15278 грн. 35 коп.;
- платіжного доручення № 1397 від 29.09.2015 р. - 15278 грн. 35 коп.;
- платіжного доручення № 1442 від 30.10.2015 р. - 15278 грн. 35 коп.;
- платіжного доручення № 1462 від 26.11.2015 р. - 15278 грн. 35 коп.;
- платіжного доручення № 1482 від 14.12.2015 р. - 15278 грн. 35 коп.;
Всього, Почаївське споживче товариство перерахувало 183340 грн. 20 коп. в рахунок сплати орендної плати за договором найму (оренди) від 30.11.2004 р., посвідченого державним нотаріусом Почаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №2189.
18.01.2016 року позивач за зустрічним позовом звернувся із Заявою № 1 від 18.01.2016 року (вх. № 24 від 18.01.2016 р. згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції Почаївської міської ради) до Почаївської міської ради, в якій зазначив, зокрема, що за період з січня по грудень 2015 р. Почаївське споживче товариство перерахувало міській раді на розрахунковий рахунок в Управлінні державної казначейської служби України у Кременецькому районі Тернопільської області кошти на загальну суму 183340 грн. 20 коп. та вимагав невідкладно направити на адресу Управління державної казначейської служби України у Кременецькому районі Тернопільської області відповідне подання, у противному випадку буде ставити питання про повернення коштів в примусовому порядку через суд.
11.02.2016 року позивач за зустрічним позовом направив Почаївській міській раді Уточнення № 8 від 11.02.2016 року до заяви № 1 від 18.01.2016 року, в якому зазначив, зокрема, що уточнює суму коштів, які підлягають поверненню і просить направити Управлінню державної казначейської служби України у Кременецькому районі Тернопільської області подання на повернення Почаївському споживчому товариству не 183340 грн. 20 коп., а 125754 грн. 60 коп, або суму за мінусом 57585 грн. 60 коп. орендної плати (4798 грн. 80 коп. * 12 місяців) за користування приміщенням з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. (належним чином засвідчені копії опису вкладення до рекомендованого листа від 11.02.2016 р. та фіскального чеку № 0693 від 11.02.2016 року як доказів направлення Уточнення відповідачу за зустрічним позовом знаходяться в матеріалах справи).
В листі № 148 від 11.02.2016 року Почаївська міська рада надала відповідь на Заяву № 1 від 18.01.2016 року, в якому вказала, зокрема, що протягом 2015 року Почаївським СТ перераховано на рахунок Почаївської міської ради 183340 грн. 20 коп.; однак, дана сума значно перевищує ту суму коштів, яку Почаївське СТ заборгувало за актом № 19-22/63 від 26.06.2013 р. Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції (21173 грн. 75 коп.) та згідно акта № 19-19-12-15/652 від 14.07.2014 року Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції, відтак, Почаївська міська рада надає згоду на повернення коштів в сумі 154941 грн. 23 коп.
24.02.2016 року від відповідача за зустрічним позовом - Почаївської міської ради надійшла Заява №183 від 23.02.2016 р., в якій зазначається, зокрема, що:
- Почаївська міська рада визнає зустрічний позов лише в частині повернення
97 355,63 грн. Це пов'язано з тим, що Почаївське СТ заборгувало за актом №19-22/63 від 26.06.2013 р. Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції (21 173,75 грн.) та згідно акта №19-19-12-15/652 від 14.07.2014 р. Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції (7225,22 грн.). Тобто, сума 97 355,63 грн. є різницею між сумою заборгованості по вищевказаних актах ревізії та сумою, яку Почаївське СТ просить повернути;
- посилання Почаївського СТ по зустрічній позовній заяві щодо відсутності досудового врегулювання спору безпідставні та необґрунтовані, це підтверджується тим, що Почаївська міська рада неодноразово зверталась до Почаївського СТ щодо звільнення приміщення, яке було об'єктом договору оренди від 30.11.2004 р. і необхідності складання та підписання акту прийому-передачі даного приміщення. Однак, законні вимоги Почаївської міської ради як власника приміщення були проігнорованими.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 14.07.2014 р. Кременецькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією складався саме Акт під номером 19-22/144, а не під номером 19-19-12-15/652, як зазначено Почаївською міською радою в Заяві №183 від 23.02.2016 р. Номером 19-19-12-15/652 є номер вимоги від 14.07.2014 року Кременецької міжрайонної фінансової інспекції "Про усунення порушень, виявлених ревізією" на адресу Почаївської міської ради.
В Акті №19-22/144 від 14.07.2014 р. ревізії Почаївського міського бюджету за період з 01.07.2010 по 01.05.2014 Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції (а.45-46 Акту) зазначається, зокрема, що:
- договір найму (оренди) укладено 30.11.2004 р. між Почаївською міською радою, в особі начальника Почаївського комбінату комунальних підприємств ОСОБА_4 (надалі - наймодавець) та Почаївським споживчим товариством, в особі голови правління ОСОБА_5 (надалі - наймач);
- за цим договором наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне користування 25/100 частин 5-ти поверхового житлового будинку з вбудованим не житловим приміщенням по вул. Воз'єднання під номером 5 в м. Почаїв Кременецького району, Тернопільської області, загальною площею 399,9 кв. м;
- строк дії договору встановлюється сторонами у 5 років; якщо наймач продовжує користуватися предметом цього договору після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечення наймодавця протягом одного місяця. договір вважається поновленим на строк, який був раніше застановлений договором найму;
- відповідно даний договір поновлювався у 2009 році на термін до 2014 року і являється діючим на час проведення зустрічної звірки;
- до вищезгаданого договору найму (оренди) вносилися зміни 18.05.2012 року, а саме змінено строк дії договору до 31.12.2014 та орендна плата з 01.01.2012 року розраховується таким чином: 12 грн. за квадратний метр і становить 4798 грн. 80 коп. в місяць;
- орендна плата визначалася згідно розрахунку орендної плати відповідно до методики Почаївського ККП затвердженою Почаївською міською радою від 26.03.204 року №169 та методики розрахунку затвердженої рішенням сесії від 27.06.2006 року №43
(с. 45 Акту).
У вказаному Акті (с. 48 Акту) вказано, що внаслідок допущених порушень міському бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 129595 грн. 57 коп.(вказана загальна сума матеріальної шкоди (збитків)).
В Акті №19-22/63 від 26.06.2013 р. позапланової документальної ревізії в Почаївській міській раді з метою перевірки дотримання вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" при передачі в оренду об'єктів комунального майна третім особам за період з 01.01.2002 по 01.04.2013 Кременецькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією зазначено, зокрема, що: проведеною зустрічною перевіркою з Почаївським споживчим товариством встановлено, що станом на 01.06.2013 року по даних бухгалтерського обліку рахується дебіторська заборгованість за оренду майна в сумі 5000 грн. (с.9).
22.02.2016 р. від позивача за зустрічним позовом поступило Клопотання №1/34 від 22.02.2016 р., в якому зазначено, зокрема, що позивач за зустрічним позовом залучив до участі у справі Управління Державної казначейської служби України у Кременецькому районі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом, оскільки Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області перерахування коштів здійснюється транзитом через Головне управління, а кошти, на які заявлено зустрічний позов, фактично є на рахунку Почаївської міської ради, який обслуговує Управління Державної казначейської служби України у Кременецькому районі.
У судовому засіданні 24.02.2016 року представник відповідача за зустрічним позовом в усному порядку повідомив суд, що всі рахунки Почаївської міської ради обслуговує Управління Державної казначейської служби України у Кременецькому районі, а також зазначив, що кошти, перераховані позивачем за зустрічним позовом, на даний час знаходяться на рахунку Почаївської міської ради.
18.03.2016 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Управління Державної казначейської служби у Кременецькому районі Тернопільської області надійшли Письмові пояснення № 2-12.1/162 від 14.03.2016 року, у яких зазначено. зокрема, що:
- за період з січня по грудень 2015 року, відповідно до платіжних доручень Почаївського споживчого товариства (код ЄДРПОУ 30917486): №1168 від 29.01.2015р., №1175 від 16.02.2015р., №1202 від 17.03.2015р., №1234 від 23.04.2015р., №1261 від 19.05.2015р., №1282 від 15.06.2015р., №1336 від 24.07.2015р., №23 від 28.08.2015р., №1397 від 29.09.2015р., №1442 від 30.10.2015р., №1462 від 26.11.2015р., №1482 від 14.12.2015р., на рахунок місцевого бюджету м. Почаїв №33219850700318. за кодом бюджетної класифікації доходів 22080402 «Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності (району у місті, міста районного значення, села, селища чи їх об'єднань» надійшли кошти загальною сумою 183340,20 (Сто вісімдесят три тисячі триста сорок гривень 20 копійок) (довідка про поступлення коштів додається).
- згідно пункту 14 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, зазначені кошти в повному обсязі зараховані на рахунок загального фонду Почаївської міської ради №31422001000979, МФО 838012, код ЄДРПОУ 14052785.
- відповідно до чинного законодавства існує два способи повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
- Перший - За поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, згідно ст. 45 Бюджетного кодексу України відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», якщо рішенням суду буде зобов'язано Почаївську міську раду повернути надміру перераховані до бюджету кошти.
В даному випадку органом, що контролює справляння надходжень бюджету по коду класифікації доходів 22080402 «Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності (району у місті, міста районного значення, села, селища чи їх об'єднань» є Почаївська міська рада.
-Другий - За рішенням суду про стягнення надходжень з бюджету.
Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011р. №845, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 №45 (далі - Порядок), рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів;
- у зустрічній позовній заяві, Почаївське споживче товариство просить стягнути лишнє перераховані кошти за оренду приміщення з Почаївської міської ради, однак дані кошти мають стягуватися з надходжень місцевого бюджету м. Почаїв по коду класифікації доходів 22080402 «Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності (району у місті, міста районного значення, села, селища чи їх об'єднань».
- у разі прийняття рішення про стягнення надходжень з місцевого бюджету м. Почаїв по коду класифікації доходів 22080402 «Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності (району у місті, міста районного значення, села, селища чи їх об'єднань», стягувану необхідно звернутися до Управління Державної казначейської служби України у Кременецькому районі Тернопільській області із документами, зазначеними у пункті 6 Порядку.
Згідно Довідки № 3-08/159 від 14.03.2016 року Управління Державної казначейської служби у Кременецькому районі Тернопільської області за період з січень - грудень 2015 року, відповідно до платіжних доручень Почаївського споживчого товариства (код ЄДРПОУ 30917486): №1168 від 29.01.2015р., №1175 від 16.02.2015р., №1202 від 17.03.2015р., №1234 від 23.04.2015р., №1261 від 19.05.2015р., №1282 від 15.06.2015р., №1336 від 24.07.2015р., №23 від 28.08.2015р., №1397 від 29.09.2015р., №1442 від 30.10.2015р., №1462 від 26.11.2015р., №1482 від 14.12.2015р., на рахунок місцевого бюджету м. Почаїв №33219850700318. за кодом бюджетної класифікації доходів 22080402 «Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності (району у місті, міста районного значення, села, селища чи їх об'єднань» надійшли кошти загальною сумою 183340 грн. 20 коп.
Також як зазначається у зазначеній Довідці, дані кошти, згідно пункту 14 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, зараховані на рахунок 31422001000979 Почаївської міської ради, код ЄДРПОУ 14052785, МФО 838012.
Ухвалою суду від 24.02.2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Кременецьку міжрайонну державну фінансову інспекцію, вул. Шевченка, 56, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область.
Ухвалою суду, зокрема, від 03.03.2016 року від зазначеної третьої особи було витребувано письмові пояснення по суті спору та проведення ревізій Почаївської міської ради, за результатами яких складені Акти ревізії №19-22/63 від 26.06.2013 року та №19-19-12-15/652 від 14.07.2014 року (стосується договору найму (оренди) укладено 30.11.2004 року між Почаївською міською радою та Почаївським споживчим товариством), зустрічних звірок із Почаївським споживчим товариством, направлення вимог до Почаївської міської ради щодо усунення виявлених порушень; Довідки зустрічних звірок до Актів ревізій №19-22/63 від 26.06.2013 року та №19-19-12-15/652 від 14.07.2014 року; акт ревізії №19-19-12-15/652 від 14.07.2014 року.
Однак, вимоги суду залишились невиконаними.
Разом з тим, 17.03.2016 року Почаївською міською радою було подано Заяву № 294 від 16.03.2016 року, згідно якої було долучено до матеріалів справи копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.03.2016 року, з якого вбачається, що Кременецьку міжрайонну державну фінансову інспекцію закрито (запис від 30.12.2015 р. № 16461040007007094).
01.03.2016 р. від Почаївського споживчого товариства поступили Заперечення №1/42 від 01.03.2016 р., в яких зазначається, зокрема, що відповідач за зустрічним позовом не надав суду доказів звернення до Почаївського споживчого товариства про сплату сум, які наведені в заяві з посиланням на акти перевірки Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції №19-22/63 від 26.06.2013 р. та №19-19-15/652 від 14.07.2014 р.; долучені Почаївською міською радою до матеріалів справи листи, зазначені у додатку до заяви від 23.02.2016 р., не є належними і допустимими доказами, оскільки не надані докази направлення листів Почаївському споживчому товариству і усі вони не стосуються предмету як первісного, так і зустрічного позовів, а звільнення Почаївським споживчим товариством приміщення по вул. Взз'єднання, 5, м. Почаїв, про що вказано безпосередньо у заяві; долучені Почаївською міською радою до заяви від 23.02.2016 р. акти перевірки за 2013 та 2014 роки не стосуються предмету, зокрема, зустрічного позову по стягненню сум, які виникли у 2015 р.; крім того, з огляду на чинне законодавство, не передбачено зарахування коштів, які є різними по природі їх виникнення.
Ухвалою суду від 03.03.2016 р. від відповідача за зустрічним позовом було витребувано, зокрема:
- розрахунок суми невизнаних позовних вимог з посиланням на письмові докази;
- акт ревізії №19-19-12-15/652 від 14.07.2014 року та додатки до акту ревізії №19-19-12-15/652 від 14.07.2014 року;
-вимоги, які отримані Почаївською міською радою щодо усунення порушень, виявлених Кременецькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією по актах ревізій №19-22/63 від 26.06.2013 року та №19-19-12-15/652 від 14.07.2014 року;
-додатки до акту ревізії від 26.06.2013 року №19-22/63.
Разом з тим, витребуваних судом документів відповідач за зустрічним позовом до матеріалів справи повністю не надав, зокрема не надав розрахунок суми невизнаних позовних вимог з посиланням на письмові докази; вимоги, які отримані Почаївською міською радою щодо усунення порушень, виявлених Кременецькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією по Акту ревізії №19-22/63 від 26.06.2013 року; додатки до Акту ревізії від 26.06.2013 року №19-22/63. З приводу витребування Акту ревізії №19-19-12-15/652 від 14.07.2014 року та додатків до Акту ревізії №19-19-12-15/652 від 14.07.2014 року відповідач письмових пояснень не надав. Також відповідач і не надав додатків і до Акту №19-22/144 від 14.07.2014 р. ревізії.
Почаївська міська рада визнала зустрічний позов лише в частині повернення 97 355 грн 63 коп. Сума невизнаних позовних вимог становить 28398 грн 97 коп., розрахунок якої не надано Почаївською міською радою, що унеможливлює встановити конкретні періоди виникнення такої заборгованості та сум заборгованості. В наданому Почаївською міською радою до Клопотання від 21.03.2016 р. (вх.№7139 від 21.03.2016 року) Розрахунку недоотриманих коштів місцевим бюджетом відображено суму недоотриманих коштів за 2013 рік-33338,42 грн, за період 01.01.2014-01.05.2014 - 27861,33 грн.
Як стверджує відповідач у своїй Заяві №183 від 23.02.2016 р., що Почаївське СТ заборгувало за актом №19-22/63 від 26.06.2013 р. Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції (21173,75 грн.) та згідно акта №19-19-12-15/652 від 14.07.2014 р. Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції (7225,22 грн.); тобто, сума 97 355,63 грн. є різницею між сумою заборгованості по вищевказаних актах ревізії та сумою, яку Почаївське СТ просить повернути. Разом з тим, згідно Акту №19-22/63 від 26.06.2013 р. позапланової документальної ревізії станом на 01.06.2013 року по даних бухгалтерського обліку рахується дебіторська заборгованість за оренду майна в сумі 5000 грн. (с.9 Акту). Разом з тим, в даному Акті не зазначено що саме послужило виникненню такої заборгованості по орендній платі, та відсутні детальні розрахунки з конкретними сумами та періодами виникнення такої заборгованості. Також зазначене неможливо і встановити із Довідки зустрічної звірки операцій Почаївського споживчого товариства №19-22/58 від 21 червня 2013 року (додано до Клопотання від 21.03.2016 року (вх.№7139 від 21.03.2016 р.).
Також в Акті №19-22/144 від 14.07.2014 р. ревізії Почаївського міського бюджету за період з 01.07.2010 по 01.05.2014 Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції не зазначено що саме послужило виникненню заборгованості по орендній платі та не вказано взагалі суми заборгованості по орендній платі Почаївського споживчого товариства перед Почаївською міською радою по договору найму(оренди) від 30.11.
Тобто, матеріали справи свідчать про існування розбіжностей у сумах заборгованості по орендній платі.
Крім того, як встановлено судом (первісний позов) договір найму (оренди) від 30.11.2004 року припинив свою дію 31.12.2014 року. А тому, Почаївська міська рада має право на звернення з окремим позовом про стягнення з Почаївського споживчого товариства сум заборгованості по орендній платі за вказаним договором, яка виникла за період дії даного договору за Актами ревізій. Сума 125754 грн. 60 коп. була лишнє перерахована Почаївським споживчим товариством Почаївській міській раді в період з 01.01.2014 -31.12.2014 року. Тобто, після закінчення дії договору. Тобто, підстави виникнення заборгованостей є різними, а тому не підлягають взаємозарахуванню.
В матеріалах справи знаходиться лист №148 від 11.02.2016 року Почаївської міської ради на адресу Почаївського споживчого товариства, в якому зазначається про те, що на лист Почаївського споживчого товариства за вих..№1 від 18.01.2016 року про повернення коштів повідомляється, що протягом 2015 року Почаївським СТ перераховано на рахунок Почаївської міської ради 183340,20 грн. Однак дана сума значно перевищує ту суму коштів, яку Почаївське СТ заборгувало за актом №19-22/63 від 26.06.2013 року Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції (21173,75 грн.) та згідно акта №19-19-12-15/652 від 14.07.2014 року Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції (7225,22 грн.). На підставі вищевикладеного, Почаївська міська рада надає згоду на повернення коштів в сумі 154941,23 грн.
Разом з тим, в ході розгляду справи судом встановлено, що зазначена сума Почаївською міською радою не була повернута Почаївському споживчому товариству.
Наявними матеріалами справи підтверджується факт надлишкового перерахування коштів в сумі 125754 грн. 60 коп. у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. за оренду приміщення (п.1.1. договору найму (оренди) від 30.11.2004 року) по вул. Воз'єднання, 5, м. Почаїв Почаївським споживчим товариством. Згідно Довідки № 3-08/159 від 14.03.2016 року Управління Державної казначейської служби у Кременецькому районі Тернопільської області дані кошти, згідно пункту 14 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, зараховані на рахунок 31422001000979 Почаївської міської ради, код ЄДРПОУ 14052785, МФО 838012.
У відповідності до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України, відповідно, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України зазначається, відповідно, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінивши подані сторонами письмові докази на підтвердження обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне зустрічний позов задовольнити та стягнути з Почаївської міської ради на користь Почаївського споживчого товариства 125754 грн. 60 коп. лишнє перерахованих коштів за оренду приміщення по вул. Воз'єднання, 5, м. Почаїв у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 року.
Судові витрати по зустрічному позову згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Почаївського споживчого товариства, вул. Шевченка, 19, м. Почаїв Кременецький район Тернопільська область, ідентифікаційний код 30917486 на користь Почаївської міської ради, вул. Воз'єднання, 16, м.Почаїв Кременецький район Тернопільська область ідентифікаційний код 14052785:
- 57585 грн. 60 коп. неустойки;
- 863 грн. 78 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.
3. В решті позовних вимог по первісному позову в задоволенні відмовити.
4. Зустрічний позов задовольнити.
5.Стягнути з Почаївської міської ради, вул. Воз'єднання, 16, м.Почаїв Кременецький район Тернопільська область, ідентифікаційний код 14052785 на користь Почаївського споживчого товариства, вул. Шевченка, 19, м. Почаїв Кременецький район Тернопільська область, ідентифікаційний код 30917486:
- 125754 грн. 60 коп. лишнє перерахованих коштів за оренду приміщення по вул. Воз'єднання, 5, м. Почаїв у період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.
6.Стягнути з Почаївської міської ради, вул. Воз'єднання, 16, м.Почаїв Кременецький район Тернопільська область ідентифікаційний код 14052785 на користь Почаївського споживчого товариства, вул. Шевченка, 19, м. Почаїв Кременецький район Тернопільська область, ідентифікаційний код 30917486:
- 1886 грн. 32 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.
7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 28 березня 2016 року
Суддя С.О. Хома