Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" березня 2016 р.Справа № 922/583/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.
розглянувши справу
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НВП СЕМ-ЕМЗ", м. Харків
до 1. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ", м. Харків , 2. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" , 3. Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання права власності та стягнення коштів
за участю представників сторін:
представник позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 09.03.2016 р.;
представник 1-го відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 02.07.2015 р.;
представник 2-го відповідача - ОСОБА_4, довіреність б/н від 29.02.2016 р.;
представник 3-го відповідача - ОСОБА_5, довіреність №20-22/62 від 30.12.2015.
Позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини -ЕМЗ", ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні 1-го відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить суд:
- визнати право власності позивача на грошові кошти у розмірі 259 700,00 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку 1-го відповідача;
- зняти арешт з грошових коштів у розмірі 259 700,00 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку 1-го відповідача;
- стягнути з 1-го відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 259700,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач помилково перерахував 1-му відповідачеві кошти в сумі 259 700,00 грн. згідно платіжного доручення №105 від 29.01.2016 р., після чого звернувся до 1-го відповідача з вимогою про повернення помилково перерахованих коштів, однак останній повідомив про відсутність можливості повернути кошти в зв'язку з накладенням відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України арешту на розрахунковий рахунок підприємства.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 березня 2016 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №922/583/16 та призначено її до розгляду на 10 березня 2016 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні 1-го відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Разом з позовною заявою позивачем було надано до суду клопотання про забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2016 р. задоволено клопотання позивача про забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2016 р. залучено до участі у справі в якості третього відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відкладено розгляд справи на 22 березня 2016 року.
В судовому засіданні 22.03.2016 р. судом оголошено перерву до 24.03.2016 р.
24 березня 2016 року через канцелярію суду від представника 1-го відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. №9799), які досліджені та долучені судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 24.03.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.
Присутній у судовому засіданні представник 1-го відповідача позов визнав у повному обсязі та просив суд його задовольнити
Представник 2-го відповідача позов визнав частково, проти повернення грошових коштів не заперечував. В судовому засіданні 24.03.2016 р. пояснив, що грошові кошти дійсно належать позивачу. Представник 2-го відповідача заперечував в частині того, що він не може бути відповідачем у справі.
Представник 3-го відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.
Присутні у судовому засіданні представники сторін пояснили, що ними надані всі необхідні для розгляду справи письмові докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.
За висновками суду, в матеріалах справи № 922/583/16 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, суд встановив наступне.
Згідно платіжного доручення №105 від 29.01.2016 р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НВП СЕМ-ЕМЗ" перерахувало грошові кошти в сумі 259 700,00 грн. на кредитний рахунок №26001052203323, отримувач - СЕМ-ЕМЗ ТОВ (1-ий відповідач). В графі призначення платежу зазначено - "надання безвідсоткового займу зг. дог. №241215-3 від 24.12.2015 без ПДВ".
Вважаючи, що кошти в сумі 259 700,00 грн. були переховано на рахунок ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ", позивач звернувся з письмовою вимогою №01/22 від 29.01.2016 р. до 1-го відповідача про повернення помилково перерахованих коштів.
Листом від 01.02.2016 р. №01/337 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" надало відповідь на вимогу позивача, якою підтвердив про безпідставність отриманої суми в розмірі 259 700,00 грн., однак повернути не має можливості, оскільки рахунок, на який були перераховані кошти, арештований за постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 від 16.01.016 р.
Позивач звернувся із листом №01/23 від 29.01.2016 до Відділення №41 ХФ ПАТ КБ "Приватбанк" з проханням повернути помилково перераховані ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" кошти в сумі 259700,00 грн.
ПАТ КБ "Приватбанк" у своєму листі №20.1.0.0.0/7-20160129/2813 від 02.02.2016 р. повідомив, що повернути помилково перераховані кошти немає можливості, оскільки списання коштів можливе лише за дорученням власників цих рахунків, тобто, в даному випадку, отримувача коштів - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ".
Листом №01/27 від 08.02.2016 позивач повторно звернувся з вимогою до 1-го відповідача про повернення помилково перерахованих коштів.
09.02.2016 р. позивач звернувся до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС України Міністерства юстиції України (лист № 01/347) щодо зняття арешту з суми коштів у розмірі 259 700,00 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ "Силові енергетичні машини-ЕМЗ".
У відповідь на вищезазначений лист Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС України Міністерства юстиції України направило листи від 02.02.2016 р. за № 20.1/69/8 та від 01.03.2016 р. за № 4326-0-33-16/20,1/69/8, з яких вбачається, що державним виконавцем прийнято постанови про арешт коштів виключно боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" та виключний перелік підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника визначено статтями 50 та 60 Закону України "Про виконавче провадження".
Станом на дату розгляду справи 1-им відповідачем не повернуто позивачеві помилково перераховані кошти в сумі 259 700,00 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності таких умов: по-перше, щоб мало місце набуття або зберігання майна; по-друге, щоб набуття або зберігання було здійснено за рахунок іншої особи; по-третє, щоб були відсутні правові підстави для набуття або зберігання майна.
Відповідно до п.п.1.23., 1.24. ст.1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під помилковим переказом розуміється рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
В ході вирішення справи судом встановлено, що кошти в сумі 259 700,00 грн. дійсно вибули із водіння позивача відповідно до платіжного доручення №105 від 29.01.2016 помилково та були перераховані на кредитний рахунок №26001052203323, який належить - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ".
Судом також враховується, що між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НВП СЕМ-ЕМЗ" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" були відсутні договірні відносини на підтвердження підстав для перерахування вказаної суми 1-му відповідачу.
Про дане свідчать письмові пояснення позивача та 1-го відповідача, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи відсутність підстав у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" для переказу йому грошових коштів від позивача на його банківські реквізити, останній в розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" є неналежним отримувачем зазначених коштів.
Тому, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" відсутні підстави для набуття грошових коштів, перерахованих позивачем, а відтак, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України зобов'язаний повернути позивачу помилково перераховані кошти в сумі 259 700,00 грн. як такі, що набуті без достатньої правової підстави.
Частиною першою ст.177 Цивільного кодексу України визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Згідно ст. 139 Господарського кодексу України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Непорушність права власності також закріплена у ст.321 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні
Відповідно до п. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з положеннями ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Положеннями статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Зазначеною нормою закріплено презумпцію законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду, а також встановлено відкритість переліку підстав набуття права власності з обмеженням їх виключно тими, що прямо передбачені в законодавстві.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Із матеріалів справи слідує, що постановою про арешт коштів боржника від 16.01.2016 р., винесеної головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 в межах виконавчого провадження №48252556 було накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ", в тому числі: код фінансової установи 351533, назва фінансової установи Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", номер рахунку 26001052203323, валюта рахунку UAH.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до вимог ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду із позовом про визнання права на майно та про звільнення майна з-під арешту.
Зазначена норма закону, вказує, що особа, яка вважає себе власником майна може вимагати визнання за нею права власності на майно та зняття з цього майна арешту.
У пункті 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що „...відповідно до статті 60 Закону України „Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.
Отже, виходячи із змісту зазначених норм власник або особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення матеріально-правових вимог позивача має бути встановлення факту належності позивачеві права власності на спірне майно та безпідставність включення такого майна до опису боржника та накладення на нього арешту.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідачу надане право визнати позов повністю або частково.
У статті 78 цього ж кодексу встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Судом встановлено, що дії відповідача по визнанню позову у частині суми основного боргу не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Приймаючи до уваги, що грошові кошти в сумі 259 700,00 грн. були помилково перераховані ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини-ЕМЗ" без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) і належать вони позивачу, суд вважає позовні вимоги належним чином доведеними, документально підтверджениими,1-им відповідачем визнаними повністю та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Приймаючи до уваги те, що спір виник з вини позивача внаслідок помилкового перерахування коштів іншій особі, суд вважає за необхідне покласти на позивача витрати по оплаті судового збору. Відтак, витрати на оплату судового збору на відповідачів не покладаються.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 316, 319, 328, 392, 1212 Цивільного кодексу України, статями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати право власності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НВП СЕМ-ЕМЗ" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199, код ЄДРПОУ 39939052) на грошові кошти у розмірі 259 700 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп., що знаходяться на розрахунковому рахунку №26001052203323 в Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини-ЕМЗ" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199, код ЄДРПОУ 36224585).
Зняти арешт з грошових коштів у розмірі 259 700 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп., що знаходяться на розрахунковому рахунку №26001052203323 в Харківське ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини-ЕМЗ" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199, код ЄДРПОУ 36224585).
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини-ЕМЗ" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199, код ЄДРПОУ 36224585) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НВП СЕМ-ЕМЗ" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199, код ЄДРПОУ 39939052) грошові кошти у розмірі 259 700 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29.03.2016 р.
Суддя ОСОБА_7
справа №922/583/16