ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
28 березня 2016 року Справа № 913/238/16
Провадження № 25/913/238/16
Розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області
до Селянського (фермерського) господарства "НАДЕЖДА", с. Свистунівка Сватівського району Луганської області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
про виділення в натурі 1/3 частини майна, визнання права власності на виділене майно та стягнення 12 873 790 грн. 00 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Іноземцева Л.В.
Секретар судового засідання - помічник судді Ткаченко Д.І.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 - НОМЕР_1 виданий Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області 12.02.1998;
ОСОБА_4 - представник за довіреністю № 1430 від 16.05.2013.
від відповідача: ОСОБА_5 - представник за довіреністю № б/н від 15.06.2015.
від третіх осіб: представники не прибули.
ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства "Надежда" про:
1)виділення в натурі 1/3 частини майна, а саме:
- автопричеп 2006 року випуску вартістю 45 889 грн. 83 коп.;
- трактор - Т150К 1990 року випуску вартістю 4 785 грн. 00 коп.;
- автомобіль КАМАЗ 45143-013 2006 року випуску вартістю 134 500 грн. 67 коп.;
- трактор "Беларус-920" 2007 року випуску вартістю 56 498 грн. 67 коп.;
- трактор К-701 1984 року випуску вартістю 40 625 грн. 00 коп.;
- трактор "Беларус 1025" 2008 року випуску вартістю 106 750 грн. 00 коп.;
- культиватор КПС-4ПП 2009 року випуску вартістю 12 667 грн. 33 коп.;
- сівалка УПС-8.2 2009 року випуску вартістю 50 000 грн. 00 коп.;
- сівалка СЗ-5.4 2009 року випуску вартістю 63 332 грн. 67 коп.
2) визнання права власності на майно, а саме:
- автопричеп 2006 року випуску вартістю 45 889 грн. 83 коп.;
- трактор-Т150К 1990 року випуску вартістю 4 785 грн. 00 коп.;
- автомобіль КАМАЗ 45143-013 2006 року випуску вартістю 134 500 грн. 67 коп.;
- трактор "Беларус-920" 2007 року випуску вартістю 56 498 грн. 67 коп.;
- трактор К-701 1984 року випуску вартістю 40 625 грн. 00 коп.;
- трактор "Беларус 1025" 2008 року випуску вартістю 106 750 грн. 00 коп.;
- культиватор КПС-4ПП 2009 року випуску вартістю 12 667 грн. 33 коп.;
- сівалка УПС-8.2 2009 року випуску вартістю 50 000 грн. 00 коп.;
- сівалка СЗ-5.4 2009 року випуску вартістю 63 332 грн. 67 коп.
3) виділення в натурі 1/3 частини майна, а саме:
- селітра аміачна 10,25 тон;
- отрута хімікат "Прима" 34 одиниці;
- отрута хімікат "Вимпел" 23 одиниці;
- отрута хімікат "Естерон" 11 одиниць;
- отрута хімікат "Реглон Супер" 173 одиниці;
- отрута хімікат "Кінто-Дуо" 240 одиниць;
- 132 голів свиней.
4) стягнення 12 873 790 грн. 00 коп., що складається із:
- 562 тонни озимої пшениці вартістю 2 276 100 грн. 00 коп.;
- 762 тонни насіння соняшнику вартістю 7 696 200 грн. 00 коп.;
- 202 тонни ячменю вартістю 729 220 грн. 00 коп.;
- 703 тонни кукурудзи вартістю 2 172 270 грн. 00 коп.
Позовні вимоги з посиланням на статті 357, 364 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), статтю 20 Закону України "Про фермерське господарство" обґрунтовані порушенням її права, як колишнього члена фермерського господарства, на отримання частки майна Селянського (фермерського) господарства "Надежда" при виході зі складу членів господарства.
Відповідач подав відзив № б/н від 11.03.2016 на позовну заяву, який судом не розглядається, оскільки суд не перейшов до розгляду справи по суті.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відзив на позовну заяву не подали, участь своїх представників у судові засідання 01.03.2016, 14.03.2016 та 28.03.2016 не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Ухвалою про порушення провадження у справі від 15.02.2016 суд за заявою позивача відстрочив сплату судового збору до 01.03.2016 - дати першого судового засідання, але позивач ухвалу суду щодо сплати судового збору до встановленої дати не виконав.
Позивачем у судове засідання 01.03.2016 були надані дві заяви:
- заява про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із тяжким фінансовим становищем, у задоволенні якої суд відмовив, про що була винесена ухвала від 01.03.2016;
- заява про зменшення розміру судового збору до 1 378 грн. 00 коп., яка у судовому засідання 01.03.2016 по суті не розглядалась, оскільки не було представлено суду документів, які б стали підставою для зменшення розміру судового збору.
Ухвалою суду від 01.03.2016 строк відстрочення сплати судового збору продовжений до 14.03.2016, позивач був зобов'язаний надати суду докази сплати судового збору. У судове засідання позивач з'явився, але доказів сплати судового збору не надав. Позивач просив суд задовольнити його заяву про зменшення розміру судового збору до 1 378 грн. 00 коп.
На підтвердження доводів тяжкого майнового стану позивачем подані:
- копія довідки з Райффайзен Банк Аваль ВЛ/0050 від 09.03.2016;
- копія довідки з Державного ощадного банку України від 09.03.2016 № 77-02-172/451;
- копія інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 54789938 від 10.03.2016;
- копія довідки з ПАТ КБ "Приватбанк" від 09.03.2016 № S5BF-TDMH-CE68-BVHR;
- копія довідки ДФС України в особі Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Луганській області № 1942/15-102 від 10.03.2016;
- інформаційна довідка з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків від 11.03.2016 № 35458;
- копія договору купівлі-продажу житлового будинку від 17.04.2002;
- копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Фермерське господарство "Анна-Марія7";
- копія Статуту Фермерського господарства "Анна-Марія7".
За змістом перелічених документів позивач має карткові та бонусні рахунки в ПАТ КБ "Приватбанк", але станом на 09.03.2016 залишок коштів по ним складає 48 грн. 73 коп., по поточному рахунку в АТ "Райффайзен Банк Аваль" позивач не має невиконаних зобов'язань перед банком, інформації щодо залишків коштів по рахунку довідка не містить, за позивачем на праві приватної власності зареєстрований об'єкт нерухомого майна - вагова з навісом, ЗАВ - 25 з ямою загальною площею 220,4 кв.м.; Фермерським господарством "Анна-Марія7", головою якого є позивачка, в деклараціях з єдиного податку з юридичних осіб сума доходу за звітні податкові періоди 2012-2015 роки задекларована на рівні 0 грн.; транспортні засоби за позивачкою не зареєстровані, на праві власності їй належить будинок з житловою площею 42,06 кв.м.; протягом 2014-2015 років позивачу виплачувались доходи з державного бюджету за кодом "128" - соціальні виплати; позивачка є опікуном неповнолітньої дитини.
Відповідач заперечує проти доводів позивача стосовно тяжкого матеріального стану і неможливості сплати судового збору, обґрунтовуючи це тим, що позивач ОСОБА_1 є засновником та керівником юридичної особи - Фермерського господарства "Анна-Марія7"; власником об'єктів нерухомого майна - зерноочисного комплексу ЗАВ-25 з ямою, а також вагової з навісом; власником земельних ділянок площею 1,5857 га та 0,4143 га, отриманих на підставі договорів дарування земельних ділянок, та власником земельних ділянок площею 2 га, 8,9006 га, 1 га, отриманих на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення фермерського господарства та особистого селянського господарства. В підтвердження своїх доводів відповідач надав суду:
- копію Витягу з Єдиного державного реєстру станом на 03.03.2016;
- копію Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.02.2010 № 2531222;
- копію Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.02.2010;
- копію договору дарування від 17.05.2012 № 1459;
- копію договору дарування від 17.05.2012 № 1458;
- копію Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 01.12.2010;
- копію Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 від 01.12.2010;
- копію Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4 від 23.03.2009.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 % ціни позову, але не менше одного розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (тобто не менше 1378 грн. 00 коп. та не більше 206 700 грн. 00 коп.).
Згідно із п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 позовні заяви про стягнення грошей і про витребування майна мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом вищенаведеної норми законодавства.
Як вбачається з позовної заяви, всі заявлені вимоги мають майновий характер, тому позивач має сплатити судовий збір у максимальному розмірі в сумі 206 700 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони.
В п. 3.1 розділу 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру може мати місце за наявності виключних обставин, що характеризують майновий стан позивача. Зважаючи на предмет та характер цього корпоративного спору, розмір та перелік майнових вимог, визначених позивачем, ціну позову, наявність у власності позивача об'єктів нерухомого майна, земельних ділянок та заснування ним юридичної особи Фермерського господарства "Анна-Марія7", суд відхилив заяву позивача про зменшення розміру судового збору.
Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, на яку посилається позивач, дійсно проголошує право особи на доступ до суду, на справедливий розгляд справи безстороннім судом, встановленим законом. Попри це Конвенція не впроваджує застосування судової процедури вирішення спору без оплати судового збору, розмір і порядок сплати якого визначається національним законодавством відповідної держави.
У зв'язку із залишенням судом заяви позивача від 01.03.2016 про зменшення розміру судового збору до 1 378 грн. 00 коп. без задоволення, про що була винесена ухвала від 14.03.2016, якою з метою дотримання процесуальних прав сторін, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, обізнаності сторін щодо їх поведінки і процедур, що здійснюються судом, суд продовжив строк відстрочення сплати судового збору до 28.03.2016 і зобов'язав позивача до цієї дати подати суду докази сплати судового збору. При цьому суд попередив позивача, що у разі несплати судового збору позовна заява буде залишена без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.
У судове засідання 28.03.2016 позивач не подав доказів сплати судового збору, натомість ним знову подана заява від 28.03.2016 про зменшення сплати судового збору до 1 378 грн. 00 коп., до якої додані наступні документи:
- копія довідки № 31/12/4441-1439 від 24.03.2016 регіонального сервісного центру в Луганській області, в якій зазначено, що за ФГ "Анна-Марія" транспортні засоби не зареєстровано;
- копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 55861232 від 24.03.2016, за змістом якої у вищезазначених реєстрах відомості щодо ФГ "Анна-Марія7" відсутні;
- копія довідки № 59/03-16 від 24.03.2016 Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, в якій зазначено, що станом на 24.03.2016 за ФГ "Анна-Марія7" сільськогосподарської техніки та механізмів для сільськогосподарських робіт не зареєстровано.
З приводу перелічених документів суд зазначає, що Фермерське господарство "Анна-Марія7" не є стороною у цій справі, у зв'язку з чим фінансовий стан цього господарства судом не досліджується.
Суд заяву позивача про зменшення сплати судового збору від 28.03.2016 відхиляє, оскільки всі питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору були вирішені у попередніх судових засіданнях, що відображено у відповідних ухвалах.
Серед основних засад судочинства, проголошених статтею 129 Конституції України, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
Вказана норма Конституції запроваджена і в Законі України "Про судоустрій і статус суддів", і в ГПК України. Згідно із статтями 42, 43 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
Відповідно до статті 9 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, передбачених процесуальним законом.
Рівність сторін являє собою наділення останніх процесуальними правами і в той же час покладання на них процесуальних обов'язків. Внаслідок цього сторона, яка звертається до суду за захистом своїх порушених прав, наділяється обов'язком сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі.
Суд, враховуючи майновий стан позивача, порушив провадження у справі та відстрочив сплату судового збору до початку розгляду справи по суті, чим створив умови позивачу для виконання процесуального обов'язку щодо сплати судового збору.
Вирішення цього спору та несплата позивачем судового збору у встановленому законодавством розмірі призведе до порушення процесуальних прав сторін та загальних засад судочинства, таких як рівність перед законом і судом та змагальність.
Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Позивач до встановленої судом дати не сплатив судового збору, підстави для звільнення його від сплати відсутні, у зв'язку з чим суд на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України залишає позов без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд
1.Заяву позивача від 28.03.2016 про зменшення сплати судового збору до 1 378 грн. 00 коп. відхилити.
2.Позовну заяву ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Надежда" про виділення в натурі 1/3 частини майна, визнання права власності на виділене майно та стягнення 12 873 790 грн. 00 коп. залишити без розгляду.
3.Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Суддя Л.В. Іноземцева