"25" березня 2016 р.Справа № 916/3587/15
За позовом: Южненської міської ради Одеської області (65481, Одеська обл., м. Южне, пр-т Григоровського десанту, 26-А, код ЄДРПОУ 21018103)
до відповідача: Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) в особі Вагонного депо Одеса - Застава 1 Державного підприємства „Одеська залізниця” (65098, м. Одеса, вул. Стовпова, 100, код ЄДРПОУ 26133678)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20991151)
про стягнення суми збитків у розмірі 66 400,00 грн.
Суддя Шаратов Ю.А.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 29.07.2013 № 108/04-01-14);
Від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 26.11.2015 № 698);
Від третьої особи - Державної фінансової інспекції в Одеській області - ОСОБА_3 (довіреність від 11.01.2016 № 7).
Суть спору:
Южненська міська рада Одеської області (далі - Позивач) звернулась до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Державного підприємства „Одеська залізниця” та Вагонного депо Одеса - Застава 1 Державного підприємства „Одеська залізниця” про стягнення суми збитків у розмірі 66 400,00 грн.
Ухвалою суду від 01.09.2015 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Роздільнянську міжрайонну державну фінансову інспекцію.
Ухвалою суду від 16.10.2015 припинено провадження у справі № 916/3587/15 за позовом Южненської міської ради Одеської області до Державного підприємства „Одеська залізниця” та Вагонного депо Одеса - Застава 1 Державного підприємства „Одеська залізниця” про стягнення суми збитків у розмірі 66 400,00 грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеської області задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 16.10.2015 у справі № 916/3587/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 03.12.2015 № 1890 справу № 916/3587/15-г на підставі п. 3.13 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 03.06.2015 №17-9/2015) призначено на повторний автоматичний розподіл.
В порядку статті 2-1 ГПК України, для розгляду справи визначено суддю господарського суду Одеської області Шаратова Ю.А.
Ухвалою суду від 07.12.2015 справу № 916/3587/15 прийнято до свого провадження суддею Шаратовим Ю.А. та призначено її розгляд на 23.12.2015.
Ухвалою суду від 23.12.2015 відкладено розгляд справи на 15.01.2016.
Ухвалою суду від 15.01.2016 здійснено заміну неналежного відповідача - Вагонне депо Одеса-Застава 1 Державного підприємства „Одеська залізниця” належним відповідачем - Державним підприємством „Одеська залізниця” (далі - Відповідач) в особі Вагонного депо Одеса-Застава 1 Державного підприємства „Одеська залізниця” та відкладено розгляд справи на 01.02.2016.
Ухвалою суду від 01.02.2016 відкладено розгляд справи на 26.02.2016.
Ухвалою суду від 26.02.2016 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Роздільнянську міжрайонну державну фінансову інспекцію у справі № 916/3587/15 на її правонаступника Державну фінансову інспекцію в Одеській області.
У судовому засіданні оголошувались перерви з 26.02.2016 до 14.03.2016, з 14.03.2016 до 25.03.2016.
Ухвалою від 14.03.2016 продовжено строк розгляду спору на 15 календарних днів до 30.03.2016.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Позовні вимоги з посиланням на статтю 58 Конституції України, статті 22, 611 Цивільного кодексу України, статті 224, 225, 261 Господарського кодексу України, статтю 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», обґрунтовані завданням збитків у вигляді не отриманих доходів внаслідок не укладення Відповідачем договору пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Розмір збитків розрахований Позивачем як 10 % від загальної вартості будівництва (реконструкції) зазначеній у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 24.05.2011.
Позивач зазначає, що дізнався про невиконання Відповідачем обов'язку щодо сплати встановленого розміру дольової участі у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Южне лише в липні 2014 року, отримавши лист Роздільянської міжрайонної державної фінансової інспекції від 25.06.2014 № 730-28/444. А відтак, Позивач вважає, що позовна давність для звернення із вимогою про стягнення збитків не сплила.
Представник Відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні повністю. У Запереченнях на позов від 02.10.2015 (вхід. від 05.02.2015 № 24675/15) Відповідачем із посиланням на статтю 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», зазначає, що величина його пайової участі повинна визначатись у договорі. А відтак, на думку Відповідача, у разі відсутності підписаного договору про пайову участь замовника у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, неможливе завдання збитків від невиконання зобов'язання.
Відповідач також вказує на пропуск строку для сплати пайового внеску встановленого частиною тринадцятою статтю 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», згідно із якою граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.
Позиція Відповідача також полягає у тому, що, на його думку, до спірних правовідносин слід застосовувати не положення Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III, який діяв до 12.03.2011, а норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI. Відповідно до частини дев'ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Ця норма є імперативною, а відтак, у даному випадку, оскільки об'єкт будівництва введено в експлуатацію 24.05.2011, стягнення коштів після цього є неправомірним.
Представник третьої особи - Державної фінансової інспекції в Одеській області у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача, Відповідача та третьої особи, суд
13.08.2010 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № 534. Цей дозвіл надано відокремленому структурному підрозділу - Вагонне депо станції Одеса-Застава-1 Одеської залізниці, та Службі будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Одеської залізниці на виконання будівельних робіт з перепланування будівлі під розміщення санітарно-побутових приміщень та кімнат відпочинку локомотивних бригад по станції Берегова Одеської залізниці по вул. Берегова, 2-Ж у м. Южне, Одеської області /а.с. 156/.
Відповідно до частин другої, третьої статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III, який діяв до 12.03.2011, тобто на момент видачі Дозволу на виконання будівельних робіт від 13.08.2010 № 534, замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Частинами п'ятою, десятою статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III, передбачалось, що величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно із частиною тринадцятою статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III, пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.
Рішенням Южненської міської ради «Про внесення змін та доповнень до рішення Южненської міської ради від 31.03.2005 р. № 829-IV «Про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Южненської територіальної громади»» від 07.05.2010 № 1371-V, встановлені наступні відсотки від вартості будівництва для залучення коштів змовників, як дольової частки у вказаному фінансуванні з об'єктів будівництва, зокрема: 10 % загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення, об'єктів транспорту, промисловості, зв'язку); 3 % загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для об'єктів транспорту, промисловості та зв'язку /а.с. 29/.
Відповідно до частин другої, п'ятої, дев'ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, який набрав чинності 12.03.2011, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Частиною третьої, абзацом сьомим частини дев'ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, які відповідно до підпункту 3 пункту 1 Розділу V «Прикінцеві положення» набули чинності з 01.01.2013, передбачено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Судом встановлено, що відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК в Одеській області 24.05.2011 № ОД14111000447, введено в експлуатацію санітарно-побутові приміщення та кімнати відпочинку локомотивних бригад по станції Берегова Одеської залізниці /а.с.17-19/.
При цьому, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до вимог статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III та статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI між Позивачем і Відповідачем не укладався.
Згідно із частинами першою, другою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов'язання за договором. З огляду на положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Поведінка відповідача не має ознак протиправності, оскільки відповідно до норм статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» та статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI право оферти мав як відповідач, так і позивач, але договір пайової участі не був укладений. Тобто, не укладення вказаного договору є також й результатом бездіяльності Позивача.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню. Враховуючи відсутність договірних зобов'язань між сторонами, протиправності у діях відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та неотриманням позивачем коштів (оскільки договір про пайову участь міг би бути укладений за належних та своєчасних дій самого позивача), суд дійшов висновку про недоведеність наявності складу цивільного правопорушення, і, як наслідок, про відсутність підстав для стягнення збитків.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у позові в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові покладаються на Позивача.
Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 30 березня 2016 р.
Керуючись частинами першою, другою статті 22, частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України, статтею 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III, статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, статтями 32, 33, 34, 36, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суддя Ю.А. Шаратов