"25" березня 2016 р.Справа № 916/1224/15-г
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петренко Н.Д.
при секретарі Мурачашвілі Х.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу №916/1224/15-г
за позовом: публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "Порто-Франко" ОСОБА_1;
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Нотлексінвест";
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнього підприємства "Маккенлі";
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Блек сі партнерс";
про застосування наслідків недійсності нікчемного договору
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився; належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 13.01.2016р., від 09.02.2016р., від 09.03.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 16.12.2015р.
від третьої особи Дочірнього підприємства "Маккенлі": не з'явився; про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але, судову кореспонденцію повернуто поштою із зазначенням "за закінченням терміну зберігання". За таких обставин суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату та місце судових засідань та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
від третьої особи ТОВ "Блек сі партнерс": не з'явився; належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 13.01.2016р. та від 09.03.2016р.
СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного договору.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченнях на позов.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
20.12.2011р. між публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Порто-Франко" (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нотлексінвест" (Позичальник) було укладено Кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 573/1-11.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, 27.12.2011р. між публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Порто-Франко" (Іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нотлексінвест" (Іпотекодавець) був укладений Іпотечний договір, посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 4433.
Відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору предмет іпотеки за цим договором складається з всіх майнових прав Іпотекодавця, які існують на момент укладання цього договору. Майнові права, що зазначені в цьому договорі, це ті майнові права, які випливають з Договору купівлі-продажу майнових прав № 1/Н/5 від 23.12.2011р., укладеного між дочірнім підприємством "Маккенлі" та Іпотекодавцем, згідно якого Іпотекодавець за рахунок своїх коштів фінансує, а дочірнє підприємство "Маккенлі" здійснює будівництво нежитлового приміщення під будівельним № 1 на поверсі 5, орієнтувальною загальною площею 46,65 кв.м., у житловому будинку за адресою: 67571, Одеська область, Комінтернівський район, село Фонтанка, вулиця Центральна, будинок № 25, корпус 2 та стане власністю Іпотекодавця після відбудування будинк.
12.03.2014р. між вищевказаними сторонами був укладений Договір (реєстровий номер 471) про розірвання (відмову) від Іпотечного договору, посвідченого ОСОБА_3 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 27.12.2011 року за реєстровим № 4433.
Позивач вважає зазначений Договір від 12.03.2014р. про розірвання (відмову) від Іпотечного договору - нікчемним і просить застосувати наслідки недійсності цього нікчемного договору шляхом відновлення становища, яке існувало, а саме: визнання за публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Порто-Франко" прав та обов'язків Іпотекодержателя за Іпотечним договором від 27.12.2011 року, посвідченим ОСОБА_3, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 4433.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Постановою Правління Національного банку України від 30.01.2015 № 67 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 30.01.2015 № 19 "Про початок процедури ліквідації АБ "Порто-Франко" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ "Порто-Франко" ОСОБА_1 строком на 1 рік з 30.01.2015р. по 29.01.2016р. включно.
Відповідно до ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує повноваження органів управління банку; виконує повноваження, які визначені частиною другою статті 37 цього Закону.
Відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Наказом № 52 від 17.11.2014 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ "Порто-Франко", серед інших, було визнано нікчемним Договір реєстровий номер 471 про розірвання (відмову) від іпотечного договору, укладений 12.03.2014р. між ПАТ АБ "Порто-Франко" та ТОВ"Нотлексінвест".
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) є нікчемними зокрема у випадку коли банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
Тобто, нікчемність Договору від 12.03.2014р., на думку позивача, полягає в тому, що, ПАТ АБ "Порто-Франко" уклавши даний правочин відмовилось від власних майнових вимог, що були передбачені вищевказаним Іпотечним договором.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та наявності передбачених законом підстав для визнання договору недійсним, а спірний договір було укладено за згодою сторін, у відповідності до вимог чинного законодавства щодо свободи договору та відсутності законодавчих заборон щодо можливості укладення такого договору.
Також, відповідач вважає, що позивачем не надано доказів того, що спірним договором передбачали відмову ПАТ АБ "Порто-Франко" від майнових вимог.
Крім того, відповідач стверджує, що вимоги, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на яких ґрунтуються позовні вимоги, набрали чинності з 11.07.2014р. після укладення спірного договору і не можуть бути застосовані при вирішенні спору, оскільки не мають зворотної сили.
Як зазначалось вище, пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції закону № 1586-VII від 04.07.2014р. встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав того, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
Відповідно до ст. 546 ЦК України - застава є одним з видів забезпечення зобов'язання.
Частиною 1 статті 575 ЦК України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Як передбачено абзацом другим статті 1 Закону України "Про іпотеку" - іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Основне зобов'язання, відповідно до абзацу четвертого вказаної статті - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.
За змістом абзаців третього та четвертого статті 3 Закону "Про іпотеку" - предметом іпотеки можу бути майнові права на об'єкт незавершеного будівництва та нею може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Як зазначалось вище, предметом Іпотечного договору від 27.12.2011р., укладеного між позивачем та відповідачем по справі, були майнові права Іпотекодавця (ТОВ "Нотлексінвест"), які випливають з Договору купівлі-продажу майнових прав № 1/Н/5 від 23.12.2011р., укладеного між дочірнім підприємством "Маккенлі" та Іпотекодавцем згідно якого Іпотекодавець за рахунок своїх коштів фінансує, а дочірнє підприємство "Маккенлі" здійснює будівництво нежитлового приміщення під будівельним № 1 на поверсі 5, орієнтувальною загальною площею 46,65 кв.м., у житловому будинку за адресою: 67571, Одеська область, Комінтернівський район, село Фонтанка, вулиця Центральна, будинок № 25, корпус 2 та стане власністю Іпотекодавця після відбудування будинку.
Вказаною іпотекою було забезпечено виконання зобов'язань ТОВ "Нотлексінвест" за Кредитним договором (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 573/1-11 від 20.12.2011р.
Абзацами 5, 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Позивач стверджує, що спірним Договором від 12.03.2014р. про розірвання (відмову) від вищевказаного Іпотечного договору, ПАТ АБ "Порто-Франко" відмовилось від власних майнових вимог по цьому договору, що свідчить про нікчемність такого правочину, з огляду на положення п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Суд не погоджується з такими висновками позивача, оскільки, як зазначалось вище, іпотекою є вид забезпечення зобов'язання і право на задоволення, забезпечених нею вимог у іпотекодержателя виникає у разі невиконання основного зобов'язання.
Тобто, станом на дату укладення між сторонами спірного Договору від 12.03.2014р. про розірвання (відмову) від Іпотечного договору, майнові вимоги до відповідача, в розумінні вищевказаної норми Закону, у позивача існували лише по основному договору (Кредитному договору № 573/1-11 від 20.12.2011р.).
При цьому, Додатковими угодами № 10, 11, 12, 13 до Кредитного договору (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 573/1-11 від 20.12.2011р., строки на який надавався кредит встановлювались, відповідно, до 18.03.2014р., 18.06.2014р., 17.07.2014р. та 15.08.2014р.
Станом на 12.03.2014р. ПАТ АБ "Порто-Франко" не заявляло претензій до відповідача з приводу порушення останнім основного зобов'язання і не ставило питань щодо задоволення своїх майнових вимог по погашенню кредиту та процентів по ньому за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, у т.ч. шляхом надання до суду відповідної позовної заяви.
Таким чином, на вищезазначену дату у позивача не існувало майнових вимог до відповідача по Іпотечному договору від 27.12.2011р.
Тому, при укладенні спірного Договору від 12.03.2014р. про розірвання (відмову) від Іпотечного договору не могло мати місце здійснення відмови позивача від власних майнових вимог, оскільки неможливо відмовитись від того чого не існує.
Крім того, в позовній заяві вказується на нікчемність договору від 12.03.2014р. про розірвання (відмову) від Іпотечного договору за дефектом його змісту, у зв'язку із незаконністю договору згідно з п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014р.
На дату укладання договору про розірвання (відмову) від Іпотечного договору стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містила положення, яке вказувало на нечемність такого договору, а сторони вільні в укладанні та розірванні договорів в межах діючого законодавства на момент їх вчинення.
Що стосується Наказу № 52 від 17.11.2014 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ "Порто-Франко", яким серед інших, було визнано нікчемним Договір реєстровий номер 471 про розірвання (відмову) від Іпотечного договору, укладений 12.03.2014р. між ПАТ АБ "Порто-Франко" та ТОВ "Нотлексінвест", то для суду цей наказ не є обов'язковим, оскільки є внутрішнім документом, складеним під час здійснення вищевказаною Уповноваженою особою функцій тимчасової адміністрації в ПАТ АБ "Порто-Франко".
Крім того, відповідно до частини другої статті 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти на відповідають законодавству України.
За таких обставин, на думку суду, відсутні підстави вважати, зазначений Договір від 12.03.2014р. про розірвання (відмову) від Іпотечного договору - нікчемним у зв'язку з чим немає підстав застосувати наслідки недійсності цього нікчемного договору шляхом відновлення становища, яке існувало, а саме - визнання за Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Порто-Франко" прав та обов'язків іпотекодержателя за Іпотечним договором від 27.12.2011р., посвідченим ОСОБА_3, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 4433.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Що стосується вимоги позивача про визначення способу виконання рішення суду, встановивши, що зазначене рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження у виді заборони на наступний об'єкт: майнові права, які випливають з Договору купівлі-продажу майнових прав № 1/Н/5 від 23.12.2011р., укладеного між ДП "Маккенлі" та Іпотекодавцем, згідно якого Іпотекодавець за рахунок власних коштів фінансує, а ДП "Маккенлі" здійснює будівництво нежитлового приміщення під будівельним № 1 на поверсі 5, орієнтовною загальною площею 46,65 кв.м., у житловому будинку за адресою: 67571, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Фонтанка, вул. Центральна, буд. № 25, корпус 2, то, на думку суду, ця вимога задоволенню не підлягає, адже, по-перше, чинним законодавством України не передбачено такого способу захисту права як визначення способу виконання рішення суду. По-друге, порядок вчинення дій, необхідних у випадку повернення записів до Єдиного реєстру обтяжень речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру іпотек передбачений чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (із змінами та доповненнями).
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 30 березня 2016 р.
Суддя Н.Д. Петренко