Справа № 194/281/16-ц
Провадження№2-о/194/22/16
23 березня 2016 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Пономаренко І.П.
за участю: секретаря судового засідання Сафонової А.Г.
представника заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3, відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернівського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, про встановлення факту народження дитини, суд, -
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту народження дитини. В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що 25 жовтня 2013 року він уклав шлюб з ОСОБА_4, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів про шлюб реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим. 24 грудня 2015 року його дружина народила доньку в м. Сімферополі. У січні 2016 року, після отримання свідоцтва про народження доньки у м. Сімферополі, він виїхав за місцем своєї реєстрації в м. Тернівка та звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернівського міського управління юстиції у Дніпропетровській області для проведення реєстрації народженої дитини на території України, однак отримав відмову, оскільки надані ним документи на підтвердження народження дитини не відповідають законодавству України. У зв'язку з чим просить встановити факт народження громадянкою України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дитини жіночої статті - ОСОБА_5, 24 грудня 2015 року в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна; записати матір'ю дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; записати батьком дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4; заяву розглянути без його участі.
Представник заявника в судовому засіданні заяву ОСОБА_2 підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на вищезазначені обставини.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася про час та місце слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутності.
Представник заінтересованої особи відділ державної реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції в Дніпропетровській області надала суду заяву, згідно якої просила розглядати справу за її відсутності та рішення по справі просила прийняти на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, допитавши свідків та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 4ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» також передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно ч. 2 ст. 259 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану, державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Згідно вимог ст. 122 Сімейного кодексу України, дитина, яка народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоровя про народження дружиною дитини.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 25 жовтня 2013 року зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, яке видано відділом державної реєстрації актів про шлюб реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим (а.с.15).
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є громадянами України, що підтверджується копіями їх паспортів (а.с.8,11).
Відділом реєстрації народження м. Сімферополь Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим 14 січня 2016 року видано свідоцтво про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, в якому зазначені батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_3 (а.с.16).
Частиною 1 ст. 59 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а тому суд не бере до уваги як доказ вище зазначене свідоцтво про народження дитини.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона працює у «ПП Гейєр» та ОСОБА_3 знає більше року. ОСОБА_7 в жовтні-листопаді 2015 року і вона була десь на сьомому місяці вагітності. В грудні 2015 року їм на роботу подзвонив ОСОБА_2 і повідомив, що в нього народилася донька.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що він працює водієм у «ПП Гейєр». ОСОБА_2 знає вже більше десяти років, його дружина ОСОБА_3 мешкає у м. Сімферополі. Він був у них в гостях у м. Сімферополі десь з 22 по 24 грудня 2015 року, ОСОБА_3 була вагітна, потім її 24 грудня 2015 року забрали до пологового будинку. Новонароджену дівчинку він бачив у січні 2016 року, коли їздив у м. Сімферополь. Дівчинку назвали ОСОБА_5. Документів, які підтверджують що він перетинав кордон, у нього не має.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показала, що вона знає ОСОБА_2 вісім років. Зараз він одружений у друге, дружину звати ОСОБА_9. ОСОБА_3 вона бачила у жовтні 2015 року, ОСОБА_3 була на сьомому місяці вагітності. 24 грудня 2015 року їй зателефонував із м. Сімферополь Гейєр ОСОБА_2 та повідомив, що в нього народилася донька. Дитину вона не бачила.
Таким чином, суд вважає за можливе встановити факт народження дитини громадянкою ОСОБА_3, про який просить заявник, та вважає доведеним факт народження у заявника 24 грудня 2015 року у м. Сімферополі дитини жіночої статі.
При цьому суд відмовляє в заяві в частині зазначення батька та матері дитини, оскільки визначення прізвища, власного імені та по батькові дитини, а також її походження, відноситься до компетенції органу, що проводитиме державну реєстрацію народження дитини на підставі даного рішення суду про встановлення факту народження дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 223, 257-1 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3, відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернівського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, про встановлення факту народження дитини, - задовольнити частково.
Встановити факт народження громадянкою України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка народилася в місті Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна, дитини жіночої статі 24 грудня 2015 року в місті Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна.
В іншій частині заяви відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення.
Головуючий суддя І.П. Пономаренко