Справа № 185/8893/15-ц
Провадження № 2/185/138/16
23 березня 2016 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Врони А.О., за участю секретаря - Гайди Т.А., за участю позивача, представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача, представника відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання житлового будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного сумісного майна подружжя, -
14 серпня 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить (з урахуванням уточнення позову від 08 вересня 2015 року) встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка - ОСОБА_3 та жінки - ОСОБА_5 без шлюбу в період з 01.01.2008 р. по 04.03.2010 р., визнати, що житловий будинок АДРЕСА_2 збудовано під час проживання чоловіка - ОСОБА_3 та жінки - ОСОБА_5 однією сім'єю без шлюбу й під час зареєстрованого шлюбу є об'єктом права спільної сумісної власності, розділити майно, що є спільною сумісною власністю: виділити позивачу кухонний гарнітур, вартістю - 3.345 грн.; ліжко спальне, вартістю - 860 грн.; морозильна камера «Веко», вартістю -13.120 грн.; електром'ясорубка «Kenwood», вартістю - 3.000 грн., визнати за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку № 61 по вул.Жовтнева в с.В'язівок Павлоградського району Дніпропетровської області, вартістю 227509 грн. 48 коп., на загальну суму - 134.079 гривен 74 копійок., виділити відповідачу: холодильник «Атлант», вартістю - 6.980 грн.; пральна машина «Candy», вартістю - 6.690 грн.; бойлер для нагріву води, вартістю - 2.030 грн.; бензокосарка, вартістю - 2.400 грн.; болгарка - 2 шт., вартістю - по 1.000 грн. за 1 шт. на суму - 2.000 грн.; балагани для розсади - 2 шт. площею по 10 кв.м. кожен, вартістю - по 1.000 грн. за 1 шт.,на суму - 2000 грн.; визнати за відповідачем право власності на 1/2 частину житлового будинку № 61 по вул.Жовтнева в с.В'язівок Павлоградського району Дніпропетровської області, вартістю 227509 грн. 48 коп., на загальну суму - 135.854 гривен 74 копійок., для зрівняння часток стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі - 887грн. 50 коп..
Позов мотивовано тим, що позивач та відповідач в період з 01.01.2008 р. по 04.03.2010 р. проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, в квартирі відповідача за адресою: АДРЕСА_1, мали спільний бюджет та турбувалися один про одного, сторонами склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. З 05.03.20010 р. й по теперішній час позивач з відповідачем в справі перебуває у зареєстрованому шлюбі. Фактично шлюбні відносини між сторонами припинені з 01.07.2015р.. Спільне господарство з цього часу не ведеться. За час проживання однією сім'єю без шлюбу й під час зареєстрованого шлюбу за спільні кошти побудували житловий будинок АДРЕСА_2. Також за час проживання однією сім'єю без шлюбу й під час зареєстрованого шлюбу за спільні кошти придбали кухонний гарнітур, вартістю - 3.345 грн.; ліжко спальне, вартістю - 860 грн.; морозильна камера «Веко», вартістю -13.120 грн.; електром'ясорубка «Kenwood», вартістю - 3.000 грн., холодильник «Атлант», вартістю - 6.980 грн.; пральна машина «Candy», вартістю - 6.690 грн.; бойлер для нагріву води, вартістю - 2.030 грн.; бензокосарка, вартістю - 2.400 грн.; болгарка - 2 шт., вартістю - по 1.000 грн. за 1 шт. на суму - 2.000 грн.; балагани для розсади - 2 шт. площею по 10 кв.м. кожен, вартістю - по 1.000 грн. за 1 шт.,на суму - 2000 грн. В добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо поділу спірного майна, тому позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач та представник відповідача позов не визнали, просили відмовити в задоволенні позову, вказали, що будинок було побудовано до реєстрації шлюбу з позивачем за кошти сина відповідача, з 01 січня 2008 року спільно з позивачем відповідач не проживав.
З'ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази у справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_5 підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 05 березня 2010 року укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3.11 серпня 2015 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розірвано.
Згідно довідки В'язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 07 грудня 2015 року №1121 ОСОБА_5 проживала за адресою: АДРЕСА_2, з 01.01.2008 року по 01.02.2012 року без реєстрації, з 02.02.2012 року зареєстрована за вказаною адресою.
Згідно даних паспорту ОСОБА_5, її місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2, з 01.02.2012 року.
Згідно акту В'язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 24 грудня 2015 рокуОСОБА_5 фактично не проживала за адресою: АДРЕСА_2, з 01.01.2008 року по 01.02.2012 року.
Згідно довідки В'язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 24 грудня 2015 року №1191 довідка від 07 грудня 2015 року виданаОСОБА_5 на підставі її особистої заяви без опитування сусідів.
Згідно акту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Радянська,81» від 30 жовтня 2015 року, який складено головою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Радянська,81» та сусідами, ОСОБА_5 з 01.01.2008 року по серпень 2012 року проживала за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно акту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Радянська,81» від 09 листопада 2015 року, який складено головою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Радянська,81» та сусідами, ОСОБА_5 з 30 червня 2010 року, дати створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Радянська,81», дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_1.
Вказані акти не суперечать один одному.
Відповідно до частин 2,4 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Позивач, ОСОБА_5, яка за її клопотанням була допитана в судовому засіданні як свідок, підтвердила факт її проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки з 01 січня 2008 року по 04 березня 2010 року з ОСОБА_3. Проживання сторін у справі однією сім'єю як чоловіка та жінки до реєстрації шлюбу також підтвердили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17
Покази вказаних вище свідків не спростовуються матеріалами справи та показами свідка ОСОБА_18, друга відповідача, який вказав, що не бачив за місцем проживання відповідача ОСОБА_5 в 2007-2008 роках, оскільки вказаний свідок бував іноді в гостях у ОСОБА_3, показами свідка ОСОБА_19, голови ОСББ «Радянська, 81», який знає, що з ОСОБА_5 проживала по АДРЕСА_1, з 2010 року, до 2010 року інформації не має, показами свідка ОСОБА_20, товариша відповідача, який знає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зустрічались, показами свідка ОСОБА_21, сусідки з с.В'язівок, яка з 2008 року почала бачити разом ОСОБА_5 та ОСОБА_3, однак ОСОБА_5 рідко бачила, показами свідка ОСОБА_22, друга відповідача, який вказав, що не бачив за місцем проживання відповідача ОСОБА_5, вказаний свідок рідко бував в гостях у ОСОБА_3, показами свідка ОСОБА_23, сусіда по АДРЕСА_1, який вказав, що не помітив змін в квартирі відповідача, щоденно не бачив ОСОБА_5 в будинку, проте постійно не слідкував, показами свідка ОСОБА_24, сусіда по АДРЕСА_1, який вказав, що бачив ОСОБА_5 в будинку, вдома у ОСОБА_3 не бував, також показами свідків ОСОБА_25, яка проживала разом з відповідачем раніше, ОСОБА_26, знайомого сторін, які не повідомили обставин проживання або не проживання разом ОСОБА_5 та ОСОБА_3
У зв'язку з наведеним суд вважає, що матеріалами справи доведено факт спільного проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, однією сім'єю як чоловіка та жінки з 01 січня 2008 року по 04 березня 2010 року.
Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу (Глава 8. Право спільної сумісної власності подружжя, ст.ст.60-74 СК України).
Як роз'яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Ані позивач, ані відповідач з 01 січня 2008 року по 04 березня 2010 року не знаходились в зареєстрованому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 16 грудня 2005 року ОСОБА_3 належить на праві приватної власності земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно рішення В'язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 15 вересня 2008 року №37 ОСОБА_3 дозволено будівництво житлового будинку, гаражу, сараю над погрібом за адресою: АДРЕСА_2.
22 жовтня 2008 року між ОСОБА_3, забудовником, та Павлоградською районною державною адміністрацією в особі головного архітектора району, укладено договір №117/08 на будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.
19 грудня 2008 року ОСОБА_3 надано дозвіл №440 на виконання будівельних робіт будівництва житлового будинку, гаражу, сараю над погрібом за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно рішення В'язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 12 березня 2010 року №7 ОСОБА_3 дозволено провести побудову господарського приміщення для худоби, зберігання кормів за адресою: АДРЕСА_2.
13 січня 2012 року виконкомом В'язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, на підставі рішення В'язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року №34.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Покази свідка ОСОБА_27 щодо надання своїх особистих коштів батьку, ОСОБА_3, в розмірі 120000 грн. для побудови будинку АДРЕСА_2, або використання при будуванні вказаного будинку особистих коштів свідка ОСОБА_27 не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи. Факт передачі грошових коштів ОСОБА_3 документально не підтверджено.
Вищенаведене свідчить про наявність підстав для визнання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя житлового будинку АДРЕСА_2.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їх на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
ОСОБА_5 та ОСОБА_3 визнали факт придбання за час спільного сумісного проживання та шлюбу холодильнику «Атлант», вартістю 3059грн., ліжка спального, вартістю 574,80 грн., кухонного гарнітуру «Аліна» та кухонного куточку, вартістю 2895 грн., пральної машини «Candy», вартістю 1898 грн., ціна вказаного вище майна погоджена в судовому засіданні.
Враховуючи пояснення сторін, показання допитаних в судовому засідання свідків, письмові докази, надані сторонами, суду не надано доказів щодо наявності та місцезнаходження на час розгляду справи морозильної камери «Веко», електром'ясорубки «Kenwood».
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що бойлер для нагріву води, бензокосарка, болгарки, балагани для розсади були придбані ним до знайомства з ОСОБА_5, ОСОБА_5 не надала суду доказів придбання вказаних товарів за час спільного проживання, шлюбу з ОСОБА_3, не надала суду доказів щодо наявності та місцезнаходження вказаного майна на час розгляду справи. Свідок ОСОБА_25, яка проживала разом з відповідачем раніше, вказала, що балагани для розсади були придбані та зібрані нею та ОСОБА_3 за час їх спільного проживання.
За таких обставин, суд вважає, що в поділі майна, відомості про наявність якого на час розгляду справи у суду відсутні, а також в поділі майна, щодо якого відсутні докази його придбання за час спільного проживання, шлюбу, необхідно відмовити.
При поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3, виходячи з рівності часток ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у майні, суд враховує об'єкти права спільної сумісної власності: житловий будинок АДРЕСА_2,холодильник «Атлант», вартістю 3059грн., ліжко спальне, вартістю 574,80 грн., кухонний гарнітур «Аліна» та кухонний куточок, вартістю 2895 грн., пральну машину «Candy», вартістю 1898 грн.
При поділі майна суд враховує, що ОСОБА_3 проживає на даний час в будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_5 проживає за іншою адресою, кухонний гарнітур «Аліна» та кухонний куточок є вбудованими меблями та знаходяться за місцем проживання ОСОБА_3.
Враховуючи позовні вимоги, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне поділити спільне сумісне майно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 наступним чином: виділити у власність ОСОБА_5 холодильник «Атлант», вартістю 3059 грн., ліжко спальне, вартістю 574,80 грн., виділити у власність ОСОБА_3 кухонний гарнітур «Аліна» та кухонний куточок, вартістю 2895 грн., пральну машину «Candy», вартістю 1898 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
При розрахунку компенсації суд виходив з наступного: 1529,50 грн. (1/2 вартості холодильника «Атлант») + 287,40 грн. (1/2 вартості спального ліжка) = 1816,90 грн.;
1447,50 грн. (1/2 вартості кухонного гарнітуру «Аліна» та кухонного куточка) + 949грн. (1/2 вартості пральної машини «Candy») = 2396,50 грн.;
2396,50 грн. - 1816,90 грн. = 579,60 грн.
Таким чином, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання житлового будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного сумісного майна подружжя - задовольнити частково.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, однією сім'єю як чоловіка та жінки з 01 січня 2008 року по 04 березня 2010 року.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 житловий будинок АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2.
Поділити спільне сумісне майно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 наступним чином: виділити у власність ОСОБА_5 холодильник «Атлант», вартістю 3059 грн., ліжко спальне, вартістю 574,80 грн., виділити у власність ОСОБА_3 кухонний гарнітур «Аліна» та кухонний куточок, вартістю 2895 грн., пральну машину «Candy», вартістю 1898 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію в розмірі 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять)грн. 60 коп. для зрівняння часток у спільній сумісній власності.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Рішення в повному обсязі складено 28 березня 2016 року.
Суддя А. О. Врона