Справа № 182/159/16-к
Провадження № 1-кп/0182/227/2016
29.03.2016 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі кримінальне провадження №12015040340003234 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Зміїв, Харківської області, гр.України, освіта вища, неодружений, працює ТОВ «Ютіст», зареєстрований і проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ст.125 ч.2 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , суд
03 вересня 2015 року, приблизно о 13 годині 43 хвилини , ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні відділення банку «Фінанси та кредит» за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, пр.Трубників,37 на грунті раптово виниклих неприязливих стосунків, у зв'язку з тим, що банк не здійснює виплату грошових коштів за депозитним договором, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, зайшов в кабінет начальника відділення банку - ОСОБА_5 , де умисно наніс гр. ОСОБА_5 один удар правою рукою в обличчя. Внаслідок чого завдав потерпілій ОСОБА_5 , згідно висновку експерта тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, синця обличчя зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 не визнав, але не спростовував того, що дійсно 03.09.2015 року, під час перебування разом з братом в приміщенні відділення банку, заходив безпосередньо до кабінету ОСОБА_5 . Але стверджував що між ними лише відбулася розмова на підвищених тонах, бо він мав намір лише спитати коли йому виплатять його кошти, а ОСОБА_5 почала хіхікати і сказала що викликає поліцію. Після чого він вийшов з її кабінету. Через деякий час приїхали співробітники охорони і почали з ним розмову і доставили в відділення поліції. Стверджує, що особисто він не бачив навіть почервоніння на обличчі потерпілої. Вважає що потерпіла просто вимагає грошей у нього, тому усе вигадала та підмовила свідків з якими знайома. Позовні вимоги потерпілої не визнав.
Свідок ОСОБА_7 , який є рідним братом обвинуваченого, допитаний за клопотанням сторони захисту, будучи приведеним судом до присяги, підтвердив, що дійсно перебував 03.09.2015 року разом з братом - ОСОБА_3 у відділенні банку «Фінанси та кредит». Його брат заходив у кабінет керівника - ОСОБА_5 і одразу ж вийшов. Потім з'явилися співробітники охорони і ОСОБА_5 показала рукою на його брата. Охоронці вивели брата у тамбур і з їх слів він дізнався що його брат ніби-то вдарив ОСОБА_5 по обличчю. Але він особисто бачив її та видимих тілесних ушкоджень на обличчі не помітив.
Показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_8 повністю спростовуються показаннями потерпілої, свідків та матеріалами кримінального провадження, які за клопотання прокурора та за згодою сторін провадження досліджені судом.
Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що з серпня 2013 року по 04.01.2016 року вона працювала керівником відділення КБ «Фінанси та кредит». Приблизно з квітня 2015 року банківські рахунки були заблоковані, тому зняти кошти було неможливо. 03.09.2015 року вона і ще двоє співробітниць банку перебували на робочому місці. Одразу ж після обідньої перерви, приблизно о 13 год. 40 хвил., перебуваючи у своєму кабінеті вона почула шум і в кабінет увійшов обвинувачений, який спитав коли будуть гроші? Не дочекавшись відповіді він одразу ж вдарив її долонею правої руки по лівій щоці, тобто в обличчя. При цьому вона сиділа в кріслі та ледве не вдарилася головою об металевий сейф. Вона викликала охорону, яка з'явилася приблизно через кілька хвилин і вона вийшла в зал та вказала на обвинуваченого як на особу, який вдарив її. Після чого співробітники охорони розмовляли з ОСОБА_3 і з'ясувавши, що вона буде писати заяву в поліцію відвезли їх обох у відділення поліції. Стверджує, що у неї пекла щока, око, боліла голова. Від удару у неї був синець під оком. Вона вимушена була вдягати окуляри, але лікарняний лист не відкривала у зв'язку з виробничої необхідністю. Весь час перебувала на роботі. Наступного дня звернулася до лікарів, які поставили діагноз - струс головного мозку, їй призначили лікування, витрати на проведення якого у сумі 325 гривень просить стягнути з обвинуваченого. А також просила стягнути моральну шкоду у сумі 16882 гривні з урахуванням завдання шкоди її діловій репутації, глибини душевних страждань.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона працювала економістом у відділенні КБ «Фінанси та кредит». Братів ОСОБА_8 знала як клієнтів банку. 03.09.3015 року брати ОСОБА_8 вдвох прийшли в банк та були обурені тим, що їм не виплачують кошти. Їх обслуговувала її напарниця ОСОБА_10 і розповідала про те як можна отримати частину вкладу. ОСОБА_11 запитав у обвинуваченого « ОСОБА_12 не надо?». Але обвинувачений пішов в кабінет до ОСОБА_5 . Що там відбувалося їй невідомо. Обвинувачений швидко повернувся до віконця, де його й брата обслуговувала ОСОБА_10 . Потім приїхали співробітники охорони до яких вийшла ОСОБА_5 та вказала на ОСОБА_3 . По її очах було видно, що вона плакала та в неї було почервоніння на щоці. Після чого усі поїхали до відділу поліції. Наступного дня ОСОБА_5 прийшла на роботу, але у неї під лівим оком до вечора був синець. Про те, що ОСОБА_13 вдарив її стало відомо лише зі слів потерпілої.
Свідок ОСОБА_14 надала аналогічні пояснення, зазначивши, що бачила лише як ОСОБА_3 заходив в кабінет ОСОБА_5 . При цьому його брат казав « ОСОБА_15 может не надо..» Коли приїхали співробітники охорони особисто їй ніхто нічого не розповідав. Лише ввечері ОСОБА_5 розповіла, що ОСОБА_3 , перебуваючи в кабінеті вдарив її. У неї були заплакані очі та червона щока. Наступного дня ОСОБА_5 скаржилася на те, що в неї болить голова та носила окуляри. Стверджує, що наступного разу, коли брати ОСОБА_8 приходили в банк вони вибачилися перед нею та її напарницею.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він разом з ОСОБА_17 приїхали на виклик керівника банку «Фінанси і кредит». Зайшли до кабінету ОСОБА_5 і вона пояснила, що її вдарив відвідувач. Вона вказала на обвинуваченого. Якого вони вивели в тамбур де розмовляли. Під час розмови ОСОБА_8 не визнав, що вдарив ОСОБА_5 , але спитав, « а щоб ви робили, якби вам не видавали гроші»». Про те, що він вдарив її він відповів на запитання свого брата, який запитав «Ти що вдарив її?» Після чого вони потерпілу та ОСОБА_18 доставили у відділ поліції. Стверджує, що у ОСОБА_5 було червоне обличчя лише з однієї сторони.
Свідок ОСОБА_17 надав аналогічні пояснення, зауваживши, що у ОСОБА_5 було очевидне почервоніння під оком.
В судовому засіданні за клопотання обвинуваченого були переглянуті відеозаписи з камер відеоспостереження, які встановлені в операційному залі та біля каси відділення банку та які вилучені і оглянуті під час досудового розслідування (а.п.17-19). На яких видно як о 13 год.43хвил ОСОБА_3 зайшов в кабінет керівника банку і приблизно через хвилину повернувся до операційного залу. Ще через кілька хвилин з'явилися співробітники охорони, які пройшли в кабінет ОСОБА_5 , вийшли разом з нею і потерпіла рукою вказала їм на ОСОБА_3 . При цьому обличчя потерпілою крупним планом не зафіксовано.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 577від 25.09.2015 року (а.п.22) у потерпілої ОСОБА_5 за даними медичних документів виявлені тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, синця обличчя зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів або від ударів об такі предмети. Давність спричинення може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого, тобто 03.09.2015 року. При цьому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №578 від25.09.2015 року експерт прийшов до висновку, що виявлені у потерпілої тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах і механізмі, вказаному потерпілою під час слідчого експерименту (а.п.23-26), а саме одним ударом правою рукою в область лівого ока.
Допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста судово-медичний експерт ОСОБА_19 підтвердив наданий ним висновок, пояснивши, що після отриманих тілесних ушкоджень потерпіла могла вчиняти активні дії і перебування її на лікарняному листі не є обв'язковим при наявності виявлених тілесних ушкоджень. Діагноз струс головного мозку визначений відповідними спеціалістами та на наявність струсу головного мозку потерпілої вказує запис у її медичній картці, а саме наявність « мелкоразмашистого горизонтального нистагма» що є однією з ознак струсу головного мозку, крім того, позу Ромберга потерпіла виконувала з проявами відповідної інтенції, що також вказує на правильність поставленого лікарями діагнозу.
За таких обставин у суду немає сумнівів в достовірності показів потерпілої ОСОБА_5 . При цьому обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що раніше у нього не було конфліктів з потерпілою та свідками, тому не зміг пояснити чому його оговорили. Про умисел обвинуваченого свідчить його поведінка, а саме умисно пішов в службовий кабінет ОСОБА_5 , де без будь-яких пояснень умисно вдарив її в обличчя. Тому вважає, що дії ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч.2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги невелику ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, враховує пом'якшуючі обставини, до яких відносить позитивну характеристику з місця проживання та місця роботи ОСОБА_3 . Суд також враховує ту обставину, що він вперше вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості але по відношенню до жінки, у вчиненому не розкаявся, будь-яких заходів спрямованих на відшкодування завданої шкоди не здійснював, навіть не вибачився за свій вчинок. З урахуванням думки потерпілої, суд вважає за можливе призначити йому покарання, яке буде достатнім для його виправлення та перевиховання, а також відповідатиме вчиненому та його наслідкам, у вигляді громадських робіт. Обставин, що обтяжують вину обвинуваченого судом не встановлено. Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана діями винної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Вина ОСОБА_3 доведена і визначена сума витрат потерпілої на лікування внаслідок одержаних тілесних ушкоджень, яка становить 325 гривень. А також, відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. З урахуванням обставин встановлених судом, з урахуванням завдання шкоди діловій репутації потерпілої як керівника банківської установи, глибини її душевних страждань, вважаю, що достатньою мірою буде відповідати сума компенсації у розмірі 2 тис. гривень.
Керуючись 370,371,374,376 КПК України, ст.1166, 1167 ЦК України суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.125 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком на сто годин.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 триста двадцять п'ять гривень (325) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та дві тисячі гривень (2тис.) в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Головуючий :