Рішення від 29.03.2016 по справі 202/1839/16-ц

Справа № 202/1839/16-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. та двох народних засідателів Максименко Л.І., Полтовця С.М., за участю секретаря судового засідання Солодової А.О., представника заявника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в міста Дніпропетровську цивільну справу за заявою Комунального закладу «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Адміністрація Комунального закладу «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» звернулася до суду з заявою про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу ОСОБА_2, посилаючись на те, що остання перебуває на диспансерному обліку в диспансерно-поліклінічному відділенні № 2 Комунального закладу "Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради з відкритою формою туберкульозу легенів. Зміни в легенях виявлені в листопаді 2015 року. Діагноз: інший туберкульоз легень (дисемінований), деструкція (+), МБТ (+), М (+), К (0), Р (0), Г (0), 2 категорія, 4 когорта (2015). Лікувалася в туберкульозному відділенні на ко-інфекцію легеневий туберкульоз/ВІЛ Комунального закладу "Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради з 19.11.2015 року по 25.01.2016 року. У зв'язку зі зміною діагнозу переведена на подальше лікування в легенево-туберкульозне відділення № 3. Виписана з відділення за порушення лікарняного режиму - самовільний ухід. Повторно була госпіталізована до легенево-туберкульозного відділення № 3 Комунального закладу "Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради 08.02.2016 року, де лікувалася по 15.02.2016 року. Виписана за порушення лікарняного режиму - самовільний ухід з відділення стаціонару. 17 лютого 2016 року направлена на лікування до маніпуляційного кабінету диспансерно-поліклінічного відділення № 2 Комунального закладу "Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради. До диспансеру на лікування приходила не регулярно. З 24.02.2016 року по 28.02.2016 року ОСОБА_2 лікування не приймала. З 20.03.2016 року до теперішнього часу до диспансеру не з'являється, на виклики медичних працівників не реагує. ОСОБА_2 має діагноз: мультирезистентний туберкульоз (24.11.2015) легень (дисемінований), деструкція (+), МБТ (+), М (+), МГ (+), Rif (+), K (+), PI (HRES) P II (-), Г (0), 4 категорія, 4 когорта (2015). Хвора є бактеріовиділювачем, розповсюджувачем інфекції туберкульозу, не дотримується протиепідеміологічного режиму та становить епідемічну загрозу для суспільства, порушує права громадян на безпечні умови життя. Згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії КЗ "Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер" ДОР" від 21.03.2016 року № 20 підлягає госпіталізації до протитуберкульозного закладу строком на три місяці.

У судовому засіданні представник Комунального закладу «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_1 заяву підтримала.

Особа, щодо якої вирішується питання про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. Згідно з довідкою лікувального закладу ОСОБА_2 є бактеріовиділювачем, у зв'язку з чим приймати участь у судовому засіданні не рекомендується, тому суд вважає можливим справу розглядати у її відсутність.

Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що заява Комунального закладу «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до п.п. 6, 12, 13 ст. 1 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" протиепідемічний режим - спеціальні протиепідемічні заходи (правила поведінки особи, хворої на заразну форму туберкульозу), встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, спрямовані на захист населення, у тому числі медичних та інших працівників, від зараження збудником туберкульозу.

Туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу.

Хворий на заразну форму туберкульозу - хворий на туберкульоз, у мокротинні якого виявляються мікобактерії туберкульозу, який є джерелом інфекції для осіб, які з ним контактують.

Відповідно до статті 11 вказаного Закону у разі якщо хворі на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, що мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих.

Статтею 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", зокрема, передбачено, що особливо небезпечні інфекційні хвороби - це інфекційні хвороби, що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення.

Згідно з частиною 2 статті 28 Закону Україну "Про забезпечення санітарного та епідемічноо благополуччя населення" особи, хворі на особливо небезпечні інфекційні хвороби, в разі відмови від госпіталізації підлягають примусовому стаціонарному лікуванню, а носії збудників зазначених хвороб та особи, які мали контакт з такими хворими, - обов'язковому медичному нагляду і карантину в установленому порядку.

Відповідно до ст. 53 Основ законодавства України про охорону здоров'я з метою охорони здоров'я населення органи і заклади охорони здоров'я зобов'язані здійснювати спеціальні заходи профілактики та лікування соціально небезпечних захворювань (туберкульоз, психічні, венеричні захворювання, СНІД, лепра, хронічний алкоголізм, наркоманія), а також карантинних захворювань.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 З з листопада 2015 року перебуває на диспансерному обліку в Комунальному закладі «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради».

В лютому ОСОБА_2 самовільно залишила відділення стаціонарну, від диспансерного лікування в добровільному порядку ухиляється.

ОСОБА_2 має діагноз: мультирезистентний туберкульоз (24.11.2015) легень (дисемінований), деструкція (+), МБТ (+), М (+), МГ (+), Rif (+), K (+), PI (HRES) P II (-), Г (0), 4 категорія, 4 когорта (2015).

Згідно з висновком ЛКК № 20 від 21.03.2016 року ОСОБА_2 становить епідеміологічну загрозу для суспільства та потребує примусової госпіталізації до стаціонару протитуберкульозного закладу строком на три місяці.

Виходячи з наведеного, суд вважає можливим заяву Комунального закладу «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» задовольнити та примусово госпіталізувати ОСОБА_2 до туберкульозного відділення № 3 Комунального закладу «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» на строк до трьох місяців.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» рішення про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу підлягає негайному виконанню. Органи внутрішніх справ за зверненням керівника протитуберкульозного закладу надають у межах своїх повноважень допомогу у забезпеченні виконання рішення суду.

У зв'язку з наведеним виконання примусової госпіталізації ОСОБА_2 необхідно покласти на Індустріальний відділ поліції Дніпропетровського відділення поліції Головного управління Національної поліції України.

Керуючись ст. ст. 209, 212-215, 285-286 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Комунального закладу «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу ОСОБА_2 задовольнити.

Госпіталізувати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 до туберкульозного відділення № 3 Комунального закладу «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» (м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 13) на строк до трьох місяців.

Виконання примусової госпіталізації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 до туберкульозного відділення № 3 Комунального закладу «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» покласти на Індустріальний відділ поліції Дніпропетровського відділення поліції Головного управління Національної поліції України.

Рішення відповідно до ст. 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. Ю. Марченко

Народні засідателі: Л.І. Максименко

С.М. Полтовець

Попередній документ
56802804
Наступний документ
56802806
Інформація про рішення:
№ рішення: 56802805
№ справи: 202/1839/16-ц
Дата рішення: 29.03.2016
Дата публікації: 04.04.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу