Справа № 203/759/16-к
Провадження №1-кп/0203/155/2016
23.03.2016 року м. Дніпропетровськ
Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № №12016040670000322 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, грузин, громадянина України, офіційно не працевлаштований, одружений, малолітніх дітей не утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-23.11.1990 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 140 КК України до двох років та шести місяців позбавлення волі;
-05.04.1995 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 140 КК України до чотирьох років позбавлення волі;
-22.03.1999 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 140 КК України до двох років позбавлення волі;
-13.01.2004 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до двох років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України строком на три роки;
-09.03.2005 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України до двох років та шести місяців позбавлення волі;
-28.05.2010 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до п'яти років позбавлення волі, звільненого 19.06.2014 відповідно до ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році», обвинуваченого за ч.2 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи раніше засуджений за ст.185 КК України, вчинюючи злочин повторно, 31.01.2016, близько 11.50 годин, знаходячись біля будівлі СЗШ № 1 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Привокзальна 1, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що ОСОБА_6 відволікся, переконавшись в тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає і він діє таємно, взяв правою рукою з правою кишені куртки одягненої на ОСОБА_6 , мобільний телефон марки «Fly» модель «TS 111» імеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , чорного кольору, вартістю 640 гривень, який належить ОСОБА_6 . Після чого, поклавши вказаний телефон у правий карман своєї куртки, з викраденим зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 640,00 гривень.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину визнав повністю, пояснивши суду, що дійсно о 11.00 год. 31.01.2016 він, перебуваючи на вулиці біля школи по вул. Привокзальна, 1, де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно взяв з кишені куртки потерпілого мобільний телефон марки «Fly», після чого з місця скоєння злочину зник.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Підводячи підсумок викладеному суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання суд виходить із ступеня тяжкості вчиненого злочину та особистості обвинуваченого, який характеризується задовільно, вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, шкода потерпілого вчиненням злочину відшкодована, що суд відносить до пом'якшуючих покарання обставин. Також суд враховує стан здоров'я ОСОБА_4 та положення в його родині.
Призначення покарання обвинуваченому у вигляді арешту або обмеження волі, суд вважає недоцільним, оскільки таке покарання не буде відповідати тяжкості скоєного ним злочину, його особистості та не сприятиме його виправленню.
Із врахуванням викладеного суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, однак із звільненням його від відбування покарання в порядку, передбаченому ст.ст. 75,76 КК України, оскільки тільки таке покарання буде відповідати тяжкості скоєного ним злочину і сприятиме його виправленню.
При цьому відповідно до вимог ст. 124 ч.2 КПК України не вбачає правових підстави для стягнення з обвинуваченого витрат, пов'язаних з проведення судових експертиз, оскільки виходячи із положень ст. 122 ч.4 КПК України експертам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком.
Вирішуючи питання про речові докази - мобільний телефон марки «Fly» модель «TS 111» імеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 - залишити за належністю у ОСОБА_6 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.
У відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину, буде періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти вказані органі про зміну місця свого мешкання, не буде виїжджати за межі України на постійне місце мешкання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Fly» модель «TS 111» імеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 - залишити за належністю у ОСОБА_6 .
На вирок можуть подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Головуючий ОСОБА_1