Справа № 212/141/16-ц
2/212/856/16
22 березня 2016 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Дехта Р.В., за участі секретаря Більченко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
12 січня 2016 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу.
В обґрунтування позову зазначено, що 08.08.2015 року ОСОБА_2 надала у борг ОСОБА_3 4 000 гривень строком повернення до 08.09.2015 року про що остання склала відповідну розписку. 18.09.2015 року знову надала ОСОБА_3 у борг 14 000 грн. та 35 000 грн. також на підставі розписок в яких було зазначено зобов'язання повернути кошти в певний строк. Після спливу строку повернення коштів ОСОБА_2 зверталася до ОСОБА_3 щодо повернення коштів. Оскільки станом на момент звернення до суду вимоги щодо повернення коштів не виконано, позивачка через свого представника звернулась до суду із зазначеним позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_3 суму заборгованості у загальному розмірі 53 000 грн. а також судові витрати по справі у розмірі 530 грн.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити .
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_5, який був під розпис повідомлений про час та дату розгляду справи, розгляд якої призначено на 22.03.2016 року в судове засідання не з'явилися та на момент розгляду справи не повідомили суд про причини неявки.
В судовому засіданні, що відбулося 09 березня 2016 року, з'явились особи ОСОБА_6, та адвокат ОСОБА_5, які не надали судові документи, що посвідчують повноваження діяти від імені відповідача ОСОБА_3. ОСОБА_6 суду пояснила, що є донькою відповідача та діє від імені відповідача на підставі довіреності, оригінал та копію якою не може надати. ОСОБА_5 суду пояснив, що є адвокатом та представляє інтереси відповідача ОСОБА_3, надати судові документи не має можливості, але вони існують.
Вислухавши представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, за таких підстав.
Рішення суду повинно відповідати вимогам ст. 213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом було роз'яснено представнику позивача право заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отриманні, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі.
Представник позивача в судових засіданнях відмовилися надати судові додаткові докази, просив суд розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи.
Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі розписок, які містяться в матеріалах справи відповідачка ОСОБА_3 брала у позивачки ОСОБА_2 грошові кошти в якості позики у наступних розмірах:
-Розпискою від 08.08.2015 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 К,М. у борг грошові кошти у розмірі 4 000 грн. та зобов'язалась повернути кошти протягом місяця.
-Розпискою від 18.09.2015 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 К,М. у борг грошові кошти у розмірі 14 000 грн.
-Розпискою від 18.09.2015 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 К,М. у борг грошові кошти у розмірі 35 000 грн. та зобов'язалась повернути кошти протягом місяця, тобто до 18.09.
В судовому засіданні судом встановлено, що представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, що діє на підставі нотаріальної довіреності на адресу відповідача ОСОБА_303 листопада 2015 року направив вимогу про повернення позики, що підтверджується матеріалами цивільної справи.
Відповідачка добровільно кошти не повернула в зазначені терміни, не реагує та уникає будь яких контактів з позивачкою.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, строки повернення грошових коштів за розписками від 08.08.2015 року та 18.09.2015 року сплинули, однак кошти добровільно повернуті не були.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідачки суми боргу за розписками від 08.08.2015 року та 18.09.2015 року в загальному розмірі 53 000 гривень 00 копійок є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому стягненню з відповідача на користь позивача також підлягають витрати по сплаті судового збору у сумі 521 гривня 20 копійок. що належним чином підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими квитанціями та становить мінімальний розмір сплати судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, що повинно бути сплачено позивачем при зверненні до суду з позовною заявою.
Керуючись, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88,169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ід. код НОМЕР_1), яка зареєстрована за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 (ід. код НОМЕР_2) суму боргу в загальному розмірі 53 000 (п'ятдесят три тисячі ) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ід. код НОМЕР_1) , яка зареєстрована за адресою : м. Кривий Ріг . АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 (ід. код НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 551 гривня 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Р. В. Дехта