справа №176/948/16-к
провадження №1-кс/176/34/16
07 березня 2016 р. м. Жовті Води
Слідча суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , слідчого Жовтоводського ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , підозрюваної особи, що до якої розглядається клопотання - ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , судового розпорядника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води в залі суду клопотання слідчого Жовтоводського ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12016040220000101, відомості про яке 06.02.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Сосново-Озерське Єравнінського району Республіка Бурятія Російської Федерації, громадянину України, з середньою спеціальною освітою, не одруженому, маючому малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
якому повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-
07 березня 2016 року слідчий Жовтоводського ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , звернувсь до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з клопотанням, узгодженим з прокурором Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 строком на 60 днів.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 , 05.02.2016 р. приблизно о 23 год. 45 хв., перебуваючи в кімнаті АДРЕСА_2 , маючи умисел, направлений на напад з метою заволодіння будь-яким чужим майном, вирішив піти в кімнату АДРЕСА_3 де мешкає його знайомий гр. ОСОБА_9 .. Реалізуючи свій злочинний намір направлений на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_5 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_10 , підійшов до дверей блоку, що ведуть до кімнати АДРЕСА_3 , які були зачинені на замок. Підійшовши до вказаних дверей ОСОБА_5 почав в них гучно стукати та намагатися вибити з метою проникнення до блоку в якому знаходиться кімната АДРЕСА_4 . З метою недопущення руйнування вхідних дверей до блоку в якому знаходиться кімната № НОМЕР_1 ОСОБА_9 відкрив їх.
Після чого ОСОБА_5 зайшов до вказаного блоку та прослідував до кімнати № НОМЕР_1 , в якій проживає ОСОБА_9 і не отримуючи дозволу власника, проник до житлової кімнати АДРЕСА_3 , де в цей час перебував ОСОБА_11 . ОСОБА_5 , побачивши ОСОБА_11 , який сидів на ліжку вказаної кімнати, 05.02.2016 року приблизно о 23 год. 50 хв. почав кулаками рук наносити останньому множинні удари в область лівої частини голови та обличчя, при цьому вимагаючи у нього грошові кошти та алкогольні напої. На, що ОСОБА_5 отримав відмову від ОСОБА_11 .. ОСОБА_5 побачивши в руках ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Bravis Biz» ІМЕІ: НОМЕР_2 та ІМЕІ: НОМЕР_3 , з метою заволодіння чужим майном, шляхом нападу на потерпілого, маючи умисел на придушення його волі, відламав дерев'яну ніжку від стільця, що знаходився у вказаній кімнаті та почав наносити множинні удари вказаною дерев'яною ніжкою від стільця по ногах, тулубу та голові потерпілого ОСОБА_11 , спричинивши останньому: забійні рани голови, гематому обличчя та садна на обличчі. Після цього, ОСОБА_5 заволодів вказаним мобільним телефоном та зник з місця вчинення злочину.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2016 року за № 12016040220000101.
06.02.2016 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вище вказаного кримінального правопорушення.
При цьому, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 297 КК України, що вчинені 29.12.2015 року, 06.01.2016 року
08 лютого 2016 року ухвалою слідчого судді Жовтоводського міського суду відмовлено у задоволені клопотання слідчого Жовтоводського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 строком до 05.04.2016 року з покладенням на підозрюваного обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з міста Жовті Води Дніпропетровської області; носити електронний засіб контролю
Однак, 06 березня 2016 року до чергової частини Жовтоводського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідовлення від чергового Криворізького ВП про пошкодження ЕКЗ (браслету 078СЕ27927) який застосовано до ОСОБА_5 . Під час виїзду на місце СОГ Жовтоводського ВП ДВП ГУНП встановлено, що ОСОБА_5 знаходився за місцем проживання у стані сп'яніння із розстебнутим бросленом, пояснюючи, що пошкодження здійснено випадково.
07 березня 2016 року при перевірці місця перебування підозрюваного за місцем застосування запобіжного заходу виявлено відсутність останнього. У подальшому місцезнаходження ОСОБА_12 встановлено на території Центрального залізничного вокзалу м. Дніпропетровськ.
Обґрунтовуючи необхідність обрання ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий та прокурор посилалися крім іншого на те, що ОСОБА_5 обвинувачується також у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.297 КК України.
Оскільки ОСОБА_5 ніде не працює, не має постійних джерел для існування, наявний ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
У разі визнання підозрюваного винним у вчиненні вказаного правопорушення останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. З метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а тому наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
На думку ініціатора клопотання, раніше застосований запобіжний захід не забезпечує виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків тому просить змінити запобіжний захід на тримання під вартою.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання за обставин викладених в ньому і просили змінити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід застосувавши тримання під вартою строком 60 днів.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. При цьому зазначив, що електронний засіб контролю він пошкодив випадково і сам звернувся до слідчого із повідовленням про пошкодження. Також вказав, що 07 березня 2016 року він був викрадений невідомими особами і поміщений на поїзд слідуванням до міста Дніпропетровська, де вийшов на залізничному вокзалі і подзвотив слідчому, що не має коштів повернутись. За порадою слідчого звернувся до найближчого відділу поліції.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив застовувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Зазначив, що 06 березня 2016 року останній телефоном повідомив його про пошкодження електронного засобу контролю і він порадив звернутись до уповноваженої відповідальної особи. Щодо доводів підозрюваного стосовно його викладення неможе нічого вказати.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу і застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. При цьому у клопотанні обов'язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
У свою чергу частина перша ст.177 КПК України, визначила, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід, може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Розглядаючи клопотання слідчого про заміну запобіжного заходу застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, суд враховує, що тримання під вартою є найсуворішим заходом забезпечення кримінального провадження.
Саме лише існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення не може бути підставою для позбавлення свободи, а тому в судовому рішенні суд зобов'язаний, розглянувши можливість обрання альтернативних запобіжних заходів, навести інші підстави для подальшого тримання особи під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини від 20 січня 2011 року у справі "Прокопенко проти України").
Окрім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Проте, попереднє ув'язнення не повинно визначати покарання у виді позбавлення волі, не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.
Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини випливає, що у справі, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може бути застосовано попереднє ув'язнення. Але воно не повинно бути очікуванням обвинувального вироку, а при його обранні суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справі і тільки, за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений законом, застосувати запобіжний захід у вигляд тримання під вартою.
Під час обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 у судовому засіданні встановлено, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, про яке йде мова і в данному клопотанні, доведено наявність ризиків, на які останній посилається в клопотанні, зокрема наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Однак у задоволені клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено у зв'язку із недоведеністю обставини, що більш м'який запобіжний захід, не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків.
Однак, на даний час встановлено, що 06 березня 2016 року ОСОБА_5 пошкоджено застосований до останнього електронний засіб контролю, про що він повідомив чергового Жовтоводського ВП. При цьому, підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 , 7 березня 2016 року покинув зазначене місце і виявлений був у іншому населенному пункті, а сааме місці Дніпропетровську, чого сам не заперечує.
Слідчий суддя не може прийняти доводи підозрюваного, що він був викрадений невідомими особами та поміщений на поїзд слідуванням до міста Дніпропетровська, оскільки вони нічим не підтверджені.
Слідчим суддею, як при обрані запобіжного заходу раніше так і на разі встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є батьком малолітньої дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра підозрюваний не перебуває.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором доведено та обґрунтовано клопотання про заміну запобіжного заходу і застосування підозрюваному ОСОБА_5 такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
На думку слідчого судді, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тобто наявні ризики, передбачені п.1,п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначені ризики знайшли своє підтвердження за обставин викладених вище в ухвалі слідої судді.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний посадовими особами поліції в порядку ст.208 КПК України не затримувався і з'явився особисто до слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, на розгляд клопотання слідчого, тобто на 19 год. 00 хв. 07 березня 2016 року. Слідча суддя приходить до висновку, що саме цей час вважається часом затримання ОСОБА_5 ..
Оскільки ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення 06.02.2016 року, а запобіжний захід обирається а межах строку досудового розслідування, то строк тримання під вартою підозрюваного слідча суддя визначає - 29 днів.
Окрім того, у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне визначати в ухвалі розмір застави в сумі 41340 грн. /30 розмірів мінімальної заробітної плати/, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 131, 132, 173, 176-178, 182-183, 193, 196, 200 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання слідчого Жовтоводського ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12016040220000101, відомості про яке 06.02.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 квітня 2016 року до 19 год. 0 хв.
Встановити підозрюваному ОСОБА_5 розмір грошової застави в сумі 41 340 (сорок одної тисячі триста сорок) гривень, яка підлягає сплаті на р/р 37312022006709, одержувач ТУ ДСА в Дніпропетровській області, МФО 805012.
У разі сплати зазначеного розміру грошової застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 зобов'язання, передбачені ч.3 ст.182 КПК України у вигляді забезпечення його належної поведінки та явки за викликом органів досудового розслідування та суду.
У разі невиконання вказаних обов'язків, тобто якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави в порядку передбаченому ч. 8 ст.182 КПК України.
Строк оскарження ухвали 5 днів з дня її проголошення шляхом подачі безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідча суддя Жовтоводського міського суду ОСОБА_1