№ 201/11300/15- ц
Провадження 2/412/467/2016
29 березня 2016 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
в складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі - Дашкевич Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, Акціонерного товариства закритого типу «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель», ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору і витрат, -
ПАТ «Укрсоцбанк» 13 липня 2015 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, АТЗТ «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель», ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору і витрат. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2015 року провадження по цій справі було відкрито та призначено дату судового засідання.
В судове засідання від відповідача ОСОБА_2 та представника АТЗТ «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки в п. 6.2 кредитного договору сторін є застереження про те, що у разі виникнення спору і неможливості його врегулювання шляхом перемов, сторони передають спір на розгляд певного конкретного третейського суду (Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків), тому суд повинен справу залишити без розгляду з підстав п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти вказаного клопотання, відповідачі підтримали це клопотання.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши думку учасників судового засідання, суд приходить наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України при здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.
Згідно статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Позовні вимоги заявлені в рамках ЦПК України, де передбачено право позивача на звернення до суду за захистом (ст. 3 ЦПК України), позивач звернувся до суду з позовом про захист прав банку, раніше винесене рішення «Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків» (м. Київ) від 30 серпня 2011 року дійсно було, але по спору не між тими самими сторонами (там була учасником лише ОСОБА_1 і банк), воно було постановлене по спору з інших підстав і за інший період часу виникнення заборгованості (ці вимоги заявлені не на суму позову по рішенню третейського суду), вказане заявниками третейське застереження зазначене лише в кредитному договорі, в договорах поруки, де сторонами АТЗТ «НВО «Созидатель» і ОСОБА_2, такого застереження немає.
Крім того, за наявності вказаного третейського застереження (окремої третейської угоди) залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є неприпустимим. Такі заяви підлягають вирішенню і за наявності з цього приводу рішення третейського суду, прийнятого за межами його компетенції. Договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду у випадках, передбачених законом (стаття 17 ЦПК), не є відмовою від права на звернення до суду за захистом, а одним зі способів реалізації права на захист своїх прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вказане, суд приходить до висновку про те, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, розгляд спору цим судом можливий, клопотання не обґрунтоване і не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 207, ст. ст. 3, 168, 208-210, 293 ЦПК України, суд -
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 та представника АТЗТ «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» про залишення позову без розгляду відмовити.
Суддя -