29 березня 2016 р. Справа № 815/6389/15
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Милосердного М.М.
при секретарі - Павлюк К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Кепітал Інвест" до Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал Кепітал Інвест" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за формою "Р" від 26 жовтня 2015 року №0000332200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 230 330 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафу) у розмірі 1 615 165 грн.; за формою "В4" від 26 жовтня 2015 року №0000322200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 884 127 грн.; за формою "Р" від 26 жовтня 2015 року №0000312200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 408 511 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафу) у розмірі 204 256 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області за формою "Р" від 26 жовтня 2015 року №0000332200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 230 330 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 615 165 грн.; за формою "В4" від 26 жовтня 2015 року №0000322200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 884 127 грн.; за формою "Р" від 26 жовтня 2015 року №0000312200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 408 511 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 204 256 грн.
В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Термінал Кепітал Інвест" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 травня 2015 року.
За результатами перевірки складено акт №000060/15-33-22/31039918 від 02 жовтня 2015 року, яким встановлено порушення ТОВ "Термінал Кепітал Інвест" вимог податкового законодавства, зокрема: в порушення вимог п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 408 511 грн.; в порушення вимог п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 230 330 грн.; в порушення вимог п.198.1, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за рядком 24 Декларації з ПДВ у сумі 1 884 127 грн.
26 жовтня 2015 року на підставі висновків вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Южному прийняті податкові повідомлення-рішення:
- за формою "Р" №0000332200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 230 330 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 615 165 грн.;
- за формою "В4" від 26 жовтня 2015 року №0000322200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 884 127 грн.;
- за формою "Р" від 26 жовтня 2015 року №0000312200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 408 511 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 204 256 грн.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість по спірним операціям, підтверджується документально, то відсутні підстави для висновку про завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по таких господарських операціях, у зв'язку з чим вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень за формою "Р" від 26 жовтня 2015 року №0000332200, за формою "В4" від 26 жовтня 2015 року №0000322200 та за формою "Р" від 26 жовтня 2015 року №0000312200 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат, згідно з положеннями пп.139.1.1 та п.п.139.1 9 п.139 ст. 139 Податкового кодексу України, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно зі статтею 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинна здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Відповідно до акту перевірки №000060/15-33-22/31039918 від 02 жовтня 2015 року, податковим органом поставлено під сумнів виконання контрагентом позивача ПП "Спец-Монтаж-Сервіс" будівельно-монтажних робіт, внаслідок чого завищено податковий кредит та витрати товариства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "Термінал Кепітал Інвест" та ПП "Спец-Монтаж-Сервіс" у перевіряємий період були укладені, зокрема, договір генерального підряду №11-02-2013 від 11 лютого 2013 року на виконання робіт з будівництва станції наливу світлих нафтопродуктів у автоцистерни на території "Бункеровальної бази ТОВ "Трансбункер - ЮГ" в порту Южний" за адресою: м. Южне, вул. Берегова, 3; договір №14-03/13 від 14 березня 2013 року щодо виконання загально будівельних та ремонтних робіт на території "Бункеровальної бази ТОВ "Трансбункер - ЮГ" в порту Южний"; договір генерального підряду №02-04-2013 від 02 квітня 2013 року на виконання робіт з будівництва парової котельної продуктивністю 8 т. пару на годину на території "Бункеровальної бази ТОВ "Трансбункер - ЮГ" в порту Южний" (1-ша черга будівництва) за адресою: м. Южне, вул. Берегова, 3, згідно із затвердженою технічною та кошторисною документацією; договір №04-07-2013 від 04 липня 2013 року з виконання робіт з дообладнання огорожі верхнього майданчика на території "Бункеровальної бази ТОВ "Трансбункер - ЮГ" в порту Южний" (1-ша черга будівництва); договір №11-09-2013 від 11 вересня 2013 року з виконання робіт по монтажу системи відео спостереження та зв'язку "Бункеровальної бази ТОВ "Трансбункер - ЮГ" в порту Южний"; договір №23-10-2013 від 23 жовтня 2013 року з виконання робіт з будівництва мазутного господарства парової котельні на території "Бункеровальної бази ТОВ "Трансбункер - ЮГ" в порту Южний" за адресою: м. Южне, вул. Берегова, 3; договір №11-11-2013 від 11 листопада 2013 року щодо виконання робіт по технічному переоснащенню на території "Бункеровальної бази ТОВ "Трансбункер - ЮГ" в порту Южний" для перевалки дизельного палива; договір №26-03/14 від 26 березня 2014 року щодо виконання загально будівельних та ремонтних робіт на території "Бункеровальної бази ТОВ "Трансбункер - ЮГ" в порту Южний"; договір генерального підряду на виконання будівельних робіт №07-04-2014 від 07 квітня 2014 року з виконання робіт з будівництва станції наливу світлих нафтопродуктів (бензинів) у автоцистерни на території "Бункеровальної бази ТОВ "Трансбункер - ЮГ" в порту Южний" за адресою: м. Южне, вул. Берегова, 3; договір №18-04-2014 від 18 квітня 2014 року щодо виконання монтажних робіт по технічному переоснащенню "Бункеровальної бази ТОВ "Трансбункер - ЮГ" в порту Южний"; договір генпідряду №29-05-2014 від 29 травня 2014 року щодо виконання робіт з влаштування бетонного майданчику на стоянці автомобілів у районі РВС №16 на території "Бункеровальної бази ТОВ "Трансбункер - ЮГ" в порту Южний" за адресою: м. Южне, вул. Берегова, 3.
Факт виконання умов вказаних договорів підтверджено, зокрема, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами прийому виконаних будівельних робіт, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями, актами готовності об'єкта до експлуатації, актами прийняття в експлуатацію, протоколами проведення комплексних випробувань, сертифікатами ДАБІ України про відповідність закінченого будівництвом об'єкта (2 том а.с.1-117, 3 том а.с.1-188, 4 том а.с.1-169).
Розрахунки між суб'єктами господарювання проведені у безготівковій формі, а дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.
Разом з цим, під час апеляційного розгляду справи, представником ТОВ "Термінал Кепітал Інвест" були надані додаткові докази в підтвердження виконання укладених договорів, зокрема, первинні документи (видаткові накладні, довіреності на отримання продукції, банківські виписки), які підтверджують факт покупки ПП "Спец-Монтаж-Сервіс" у ТОВ ПП "ЗІП" лакофарбової продукції; ліцензію ДАБІ України серії АД №031753, яка отримана ПП "Спец-Монтаж-Сервіс" для господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; довідка ТОВ "Укспар" №7/12 від 07 грудня 2015 року, відповідно до якої ПП "Спец-Монтаж-Сервіс" на підставі договору №7311509 від 12 вересня 2014 року купувало запірну арматуру; копія договору №106 від 11 січня 2014 року, який був укладений ПП "Спец-Монтаж-Сервіс" з ТОВ "Хаджибей" на виконання робіт з технічної допомоги при прийнятті в експлуатацію парового котлу Е-4.0-1.4 ГМ (Э), виконання якого підтверджено податковою накладною та актом виконаних робіт; первинні документи (видаткова та податкова накладні, довіреність, рахунок-фактура) на виконання договору №146 від 15 лютого 2013 року, який був укладений ПП "Спец-Монтаж-Сервіс" з ТОВ "Науково-Виробниче підприємство "Булат-Комплект" на придання продукції; докази виконання договору, укладеного ПП "Спец-Монтаж-Сервіс" з ТОВ "МВФ "Енергетик" про виготовлення та поставку транспортабельної котельні установки ТКУ-9.0 ГМ (Э).
Тобто, позивачем підтверджено, що його контрагент ПП "Спец-Монтаж-Сервіс" залучало до проведення робіт будівельну техніку та придбавало матеріали у третіх осіб на підставі відповідних договорів, що також було вірно встановлено судом першої інстанції.
Окрім цього, до матеріалів справи долучено "Технічний висновок на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву будівель, споруджень, технологічного обладнання, а також робіт по поточному ремонту об'єктів "Бункеровальної бази ТОВ "Трансбункер - ЮГ" в порту Южний, за адресою: м. Южне, вул. Берегова, 3 з визначенням відповідності будівельно-монтажних робіт проектної документації та діючим нормативним вимогам", який був розроблений ТОВ "Науково-виробничий центр "Екострой" від 10 лютого 2016 року, що в свою чергу також підтверджує факт виконання робіт ПП "Спец-Монтаж-Сервіс" у відповідності до укладених з позивачем договорів.
Наведені первинні документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.
Отже, господарські операції ТОВ "Термінал Кепітал Інвест" з ПП "Спец-Монтаж-Сервіс" були реальними, його діяльність була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Термінал Кепітал Інвест" правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаного товару та послуг від контрагента та сформовано податковий кредит на підставі виписаних контрагентом податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість є необґрунтованим.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта стосовно того, що двоє осіб, на яких були виписані перепустки в порт Южний не могли здійснити весь комплекс будівельних робіт, які відображені у представлених позивачем документах, оскільки як було вірно встановлено судом першої інстанції протягом 2013-2014 років за замовленням контрагента позивача було оформлено 229 перепусток, але податковим органом цей факт не був взятий до уваги.
Крім того, в матеріалах справи наявні перепустки, які були замовлені та оформлені МТП "Южний" для пропуску будівельної техніки, вантажного транспорту, завезення і вивезення товарно-матеріальних цінностей на територію порту "Южний" (5 том а.с.5-263).
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що апелянтом безпідставно було знято з витрат позивача суму амортизаційних нарахувань по об'єктах, фактична наявність яких підтверджена проведеною інвентаризацією (6 том а.с.217-258).
Колегія суддів також акцентує увагу на тому, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаним контрагентом та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.
Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року відстрочено ДПІ у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року по справі №815/6389/15 до моменту ухвалення судового рішення, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 121 148, 50 грн. (110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір") підлягає стягненню з апелянта за результатами розгляду апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року залишити без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 121 148, 50 грн. (сто двадцять одна тисяча сто сорок вісім) гривень.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 30 березня 2016 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
М.М. Милосердний