Ухвала від 29.03.2016 по справі 453/686/15а,2а/453/2/16

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 р. Справа № 876/1290/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Довгої О.І.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Тарпач Х.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сколівського районного суду Львівської області від 25.01.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівської області, управління державної казначейської служби у Сколівському районі Львівської області про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до управління пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівської області, управління державної казначейської служби у Сколівському районі Львівської області про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що на час виходу на пенсію 28 вересня 2011 року йому призначена йому пенсія відповідно до ч.4 ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від оподаткування звільняється. Зміни в податкове законодавство внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року і введені в дію з 1 січня 2015 року, після призначення йому пенсії без права на її оподаткування. Поширюючи дію нормативно-правових актів, які набули чинності після призначення йому пенсії, на період до введення їх в дію 28 вересня 2011 року, відповідач надав їм зворотної сили, що є неприпустимим.. Просив позов задоволити.

Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 25.01.2016 року у задоволені позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 з 10.10.2003 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», з 28.09.2011 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

З 01.01.2015р. пенсія позивача зменшилась на суму оподаткування в частині перевищення пенсії трьох розмірів мінімальної заробітної плати зі ставкою оподаткування 15%, у зв'язку із чим він звертався до відповідача з питанням роз'яснити зменшення його пенсійного забезпечення та просив відновити його порушені пенсійні права, однак отримав відмову.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», встановлено осіб, з яких утримується податок на доходи фізичних осіб, що визначені пунктом162.1. ст.162 ПК України, тобто, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи, що визначені п.162.1. ст.163 ПК України, тобто, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно з пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України з 01.01.2015 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються зокрема суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, зокрема, нарахованих (виплачених, наданих) у вигляді пенсій, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

З 1 січня 2015 року відповідно до ст. 8 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80- VIII «Про Державний бюджет на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 гривень на місяць.

Тобто починаючи з 1 січня 2015 року, при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3654 грн. (1218 грн. х 3), з суми перевищення утримується податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України у частині оподаткування військовим збором.

Відповідно до п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу). Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

При цьому ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Розмір пенсії ОСОБА_1 становить 5281 грн. 26 коп., до виплати 5012 грн. 76 коп., а розмір податку на доходи фізичних осіб становить 244 грн. 09 коп. і військовий збір становить 24 грн. 41 коп., а всього: 268 грн. 50 коп.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сколівського районного суду Львівської області від 25.01.2016 року у справі №453/686/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

О. Довга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30.03.2016 року

Попередній документ
56788372
Наступний документ
56788374
Інформація про рішення:
№ рішення: 56788373
№ справи: 453/686/15а,2а/453/2/16
Дата рішення: 29.03.2016
Дата публікації: 04.04.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку з доходів фізичних осіб