29 березня 2016 р. Справа № 876/3527/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Ніколіна В.В., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,
представників позивача Тарана О.П.,
Матчука Ю.С.,
представника відповідача Борсук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клеодора-М» до Ягодинської митниці Міндоходів про визнання дій неправомірними, скасування рішення та картки відмови,-
17.02.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Клеодора-М» звернулося до суду з позовом до Ягодинської митниці Міндоходів, в якому просило: визнати неправомірними дії відповідача щодо прийняття картки відмови № 205000004/2014/00003 від 28.01.2014 року у прийнятті митної декларації (по невідповідності ціни товару), рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2014 року № 20500004/2014/000008/2; скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості від 21.01.2014 року № 205000004/2014/000008/2; скасувати картку відмови № 205000004/2014/00003 від 28.01.2014 року у прийнятті митної декларації.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що Ягодинською митницею необґрунтовано та неправомірно було відмовлено у здійсненні митного оформлення кузова до легкового автомобіля BMW, модель X5, що використовувався, 2008 року випуску, номер кузова: WBAFF41090L1117621, тип кузова - універсал, чорного кольору за ціною 12 120 євро, придбаного позивачем згідно контракту купівлі-продажу №01-09/02 від 2 вересня 2013 року. В графах 12, 45 вантажно-митної декларації (далі - ВМД) №205060000/2014/001367 від 28 січня 2014 року позивачем було вказано митну вартість у розмірі 12 120 євро (131 033 грн. 34 коп.), визначену за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до наданих відповідачу документів та в порядку, передбаченому статтею 60 Митного кодексу України. За результатами розгляду 28 січня 2014 року було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів (далі - рішення) № 205000004/2014/000008/2, яким було скориговано митну вартість даного товару та визначено її в сумі 16 120 євро (174 278 грн. 67 коп.) у зв'язку з тим, що подані для підтвердження митної вартості товару документи не містять усіх даних, необхідних для обраного декларантом методу, а неподання експортної декларації та поданий декларантом висновок експертного автотоварознавчого дослідження не дає змоги перевірити достовірність заявленої митної вартості. Митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі Методики товарознавчої експертизи з врахуванням каталогу «SchwackeListe» 2014 SPS-01/2014 ст. 314. 28 січня 2014 року позивачем отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № 205000004/2014/00003, в зв'язку з невідповідністю заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам пунктів 2, 3 статті 53 Митного кодексу України. У цій же картці відмови визначено умову, виконання якої забезпечує можливість здійснення митного оформлення - привести рівень митної вартості у відповідності до рішення від 28 січня 2014 року№ 205000004/2014/000008/2. Таким чином, різниця між митною вартістю, визначеною митницею та митною вартістю, визначеною декларантом становить 4 000 євро на користь першої. З метою подальшого збуту придбаного товару 28 січня 2014 року позивачем через представника подано для митного оформлення товару нову ВМД № 205060000/2014/001413, вказавши у ній митну вартість, визначену посадовими особами відповідача Ягодинської митниці. Митне оформлення у цьому випадку проводилось із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави. Вважає, що у Ягодинської митниці не було підстав для відмови у митному оформленні товару через невідповідність заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 Митного кодексу України.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Ягодинської митниці Міндоходів про коригування митної вартості від 21.01.2014 року № 205000004/2014/000008/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Ягодинської митниці Міндоходів від 28.01.2014 року № 205000004/2014/00003. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що рішення про коригування митної вартості товарів від 28 січня 2014 року за № 205000004/2014/000008/2 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 січня 2014 року № 205000004/2014/00003 винесені з порушенням вимог чинного митного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Ягодинська митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Постанова в частині відмови у задоволенні позову не оскаржена, тому відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України в апеляційному порядку не переглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем 28 січня 2014 року до підрозділу митного оформлення митного поста «Ковель» через представника-декларанта було подано для митного оформлення кузов до легкового автомобіля BMW, модель X5, що використовувався, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, тип кузова - універсал, чорного кольору, придбаного позивачем згідно контракту купівлі-продажу №01-09/02 від 2 вересня 2013 року за ціною 12 120 євро.
Декларантом для митного оформлення товару були подані: уніфікована митна квитанція МД-1 серії 20502Ж № 0452587 від 28 січня 2014 року; картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №205/2012/0000447 від 28 листопада 2012 року; висновок експертного дослідження від 28 січня 2014 року № 107; рахунок-фактура (інвойс) №2342К від 23 січня 2014 року; контракт № 01-09/02 від 2 вересня 2013 року; специфікація №2341К від 23 січня 2014 року до контракту № 01-09/02 від 2 вересня 2013 року; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 1 жовтня 2013 року; рішення державного підприємства «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі - ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації») № 0003д/2-6 від 28 січня 2014 року; рішення ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» № 3449с/2-5 від 1 листопада 2013 року; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 23 січня 2014 року; інші некласифіковані документи від 28 січня 2014 року та від 6 грудня 2013 року(а.с.8-21).
В графах 12 та 45 ВМД № 205060000/2014/001367 від 28 січня 2014 року декларантом вказано митну вартість товару у розмірі 12 120 євро або 131 033 грн. 34 коп., визначену за резервним методом визначення митної вартості, що передбачений статтею 64 Митного кодексу України, на підставі Методики товарознавчої експертизи із врахуванням каталогу «SchwackeListe» 2014 SPS-01/2014 ст. 314.(а.с.22-25).
За результатами проведеної процедури консультації з декларантом досягнуто згоди щодо неможливості застосування методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товару, та методу 2в та 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі Методики товарознавчої експертизи з врахуванням каталогу «SchwackeListe» 2014 SPS-01/2014 ст. 314, згідно якого вартість автомобіля марки BMW, модель X5, 2008 року випуску становить 20 150 євро.
На підставі частини шостої статті 54 Митного кодексу України Ягодинською митницею 28 січня 2014 року прийнято рішення про коригування митної вартості № 205000004/2014/000008/2, яким встановлено митну вартість товару на рівні 16 120 євро, що становить 174 278 грн. 67 коп.(а.с.27).
Митну вартість визначено Ягодинською митницею за резервним методом згідно із статтею 64 Митного кодексу України на підставі Методики товарознавчої експертизи із врахуванням каталогу «SchwackeListe» 2014 SPS-01/2014 ст. 314.(а.с.39-40).
28 січня 2014 року Ягодинською митницею було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205000004/2014/00003 (а.с.26). Різниця між митною вартістю визначеною відповідачем та митною вартістю визначеною декларантом за другорядним методом склала 4 000 євро.
Позивачем через декларанта 28 січня 2014 року подано нову ВМД № 205060000/2014/001413 вказавши у графах 12 та 45 митну вартість, визначену органом доходів і зборів. Митне оформлення проведено за резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави (а.с.28-32).
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність виданої відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 28 січня 2014 року за № 205000004/2014/000008/2.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів та інше.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особо. Методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим, саме припущення митного органу щодо подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного декларантом методу визначення митної вартості, у зв'язку з чим вимагає від суду в кожному випадку здійснювати аналіз поданих декларантом документів. Колегія суддів зазначає, що необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.
Згідно з частинами другою, третьою, четвертою, п'ятою, шостою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, декларуючи договірну вартість товару згідно із ВМД №205060000/2014/001367 від 28.01.2014 року, тобто, за резервним методом встановленим статтею 64 Митного кодексу України, позивач керувався інформацією з каталогу SchwackeListe 2014 SPS-01/2014 стор. 314, згідно якого вартість автомобіля марки " BMW, модель X5, 2008 року випуску становить 20 150 євро та висновком експертного дослідження від 28.01.2014 року №1965, висновком експортного автотоварознавчого дослідження від 06.12.2013 року №8546, висновком експертного дослідження від 28.01.2014 року № 107, ВМД від 14.08.2013 року №205060000/2013/020724, ВМД від 15.08.2013 року №205060000/2013/020851, ВМД від 21.08.2013 року № 205060000/2013/021497, ВМД від 23.08.2013 року № 205060000/2013/021757.
З матеріалів справи слідує, що позивачем було надано митному органу всі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, що дають можливість визначити митну вартість за резервним методом визначення митної вартості.
В свою чергу, відповідачем не подано жодного належного доказу того, що свідчило б про недостовірність поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару. Митницею не наведено переконливих доказів стосовно того, що числове значення складових заявленої митної вартості товару не може бути визначене на підставі висновку дослідження від 28.01.2014 року №1965, експортного автотоварознавчого дослідження від 06.12.2013 року №8546, експертного дослідження від 28.01.2014 року № 107, які були подані декларантом для митного оформлення товару.
Зокрема, позивач з метою надання витребуваних органом доходів і зборів документів, а саме: митної декларації країни відправлення, звертався до контрагента, у якого придбавався імпортований товар, із проханням надати експортну декларацію (а.с.44,54).
Відповідно до отриманої позивачем відповіді від 05.02.2014 року, прохання ТОВ "Клеодора-М" про надання експортних декларацій задоволено не було, оскільки товари, які отримує позивач за контрактом №01-09/02 від 02.09.2013 року, надсилаються саме із зони Євросоюзу і мають походження з країн ЄС, при цьому з 01.07.2009 року митними органами ЄС, для оформлення приймаються експортні декларації виключно в електронному вигляді. Згідно правил міжнародної торгівлі ІНКОТЕРМС 2000 товар вартістю до 1000 євро та вагою до 1000 кг не потребує оформлення експортної декларації. На підставі цього, фірма-продавець не рахувала важливим та потрібним оформлення декларації взагалі. Також контрагент, який продав позивачу товар, зазначає, що оформлення експортної декларації необхідно для підтвердження заявленої нульової ставки ПДВ. Тобто оформлення експортної декларації є важливим та необхідним, якщо нею планується відшкодування ПДВ. Крім того, виникають додаткові витрати при оформленні експортної декларації. Так як фірма не планує відшкодування ПДВ, то вона не рахує за потрібне оформлювати експортну декларацію та нести додаткові витрати, які виникатимуть при її оформленні. Крім того, зазначає, що експортна декларація в рамках зовнішньоторговельної угоди - це документ , який оформляється в момент експортного митного оформлення перед вивезенням товару. Таким чином можна визначити експортну декларацію як формальну заяву з наданням усіх відомостей про експортовані товари, а саме: комплект документів, пропонованих на митниці, в тому числі митна декларація, декларація митної вартості та інші документи, які містять необхідні відомості про товари, що вивозяться. Згідно правил ІНКОТЕРМС 2000 експортну декларацію повинен оформити продавець товару чи покупець за умовою EXW, якщо інше не зазначено в зовнішньоторговельному контракті), проте, згідно розділу 3 пункту "а" контракту №01-09/02 від 02.09.2013 року продавець поставляє товар на умовах DAF, і оформлення та надання експортної декларації контрактом не передбачено (а.с.55).
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості від 28 січня 2014 року за № 205000004/2014/000008/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 січня 2014 року № 205000004/2014/00003 є протиправними.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року у справі № 803/316/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: В.В. Ніколін
А.І. Рибачук