29 березня 2016 року Справа № 876/3982/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Ніколіна В.В., Старунського Д.М.,
за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
20.03.2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо надання неповної, неточної, необ'єктивної та приховування інформації від надання на запит від 31.01.2014 року; зобов'язати відповідача надати позивачу повну, достовірну, об'єктивну, точну, неприховану інформацію, яка запитувалась згідно інформаційного запиту від 31.01.2014 року; надати копії документів про діяльність постійних депутатських комісій з питань землекористування, протоколів, рішень, планів роботи, інформації Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області за 2010 рік.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що на звернення до відповідача про надання йому публічної інформації - копій документів про діяльність постійних депутатських комісій з питань землекористування Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області (протоколів, рішень, планів роботи, інформації) за 2010 рік, йому відмовлено в отриманні такої з посиланням на відсутність відповідних матеріалів, що, на думку позивача, не відповідає вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що матеріалів, які запитує позивач у Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області немає, тому відповідь на запит є повною, точною та об'єктивною і відповідає вимогам ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Не погодившись з вищенаведеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до Ізківської сільської ради із запитом від 31 січня 2014 року про надання копій документів про діяльність постійних депутатських комісій з питань землекористування Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області за 2010 рік (протоколів, рішень, планів роботи, інформації). Вказаний запит був відправлений поштовим зв'язком 23 лютого 2014 року (а.с.3-4).
03 березня 2014 року Ізківською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області позивачу надана відповідь № 33, в якій зазначено про відсутність запитуваних матеріалів (а.с.12).
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Однак колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Згідно з ст. 6 вказаного Закону право на інформацію забезпечується, зокрема, обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення та обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
З аналізу цієї статті вбачається, що публічна інформація повинна володіти наступними ознаками: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 13 вищевказаного Закону передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Тобто публічна інформація одержується чи створюється суб'єктами владних повноважень на виконання обов'язків, визначених чинним законодавством.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Згідно ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає, зокрема, сільську, селищну, міську раду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 26 цього Закону, питання про утворення і ліквідацію постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Частиною 13 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.
Відповідно до ст. 47 того ж Закону постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею.
Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради.
З огляду на вказані вище правові норми, Ізківська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області є розпорядником запитуваної позивачем у листі від 31 січня 2014 року інформації, яка за своїм правовим статусом є публічною.
Позивачем на підтвердження своїх доводів надано номенклатуру справ Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області за 2006 рік (а.с. 16), у якій під індексом 01-02 значаться документи про діяльність постійних комісій (протоколи, рішення, плани, звіти, тексти виступів).
Крім того, позивачем надано перелік комісій, які створені в Ізківській сільській раді Міжгірського району Закарпатської області, який засвідчений печаткою сільської ради та підписом сільського голови ОСОБА_2 (а.с. 24). Серед переліку цих комісій значиться і комісія з питань землекористування.
З наведених вище обставин справи, можна дійти висновку, що в Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, яка є розпорядником публічної інформації, повинні бути документи щодо діяльності комісії з питань землекористування, а отже відповідач зазначивши у своїй відповіді про відсутність таких документів, повідомив позивачу недостовірну інформацію.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Виключний перелік підстав за яких може бути відмовлено у отриманні публічної інформації визначений у ч. 1 ст. 19 вищевказаного Закону, а саме це може мати місце у таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Отже, вказаний перелік не передбачає права розпорядника публічної інформації відмовити особі у отриманні цієї інформації у зв'язку з її відсутністю, якщо відповідно до законодавства України така повинна бути створена та перебувати у його розпорядженні.
Згідно ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Пунктом 1 частини 1 статті 22 того ж Закону передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 вищевказаного Закону відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Згідно з ч. 4 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 23 вказаного Закону, запитувач має право оскаржити, зокрема, відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, повідомлення позивача про відсутність запитуваних ним документів свідчить про відмову відповідача в їх наданні.
Однак, така відмова не відповідає зазначеним вище правовим нормам, оскільки в ній відсутні мотивована підстава відмови та порядок її оскарження.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо відмови в задоволенні запиту позивача про надання публічної інформації від 31 січня 2014 року є протиправними, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2014 року у справі № 302/353/14-а скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області щодо надання неповної та недостовірної інформації на запит ОСОБА_1 від 31 січня 2014 року.
Зобов'язати Ізківську сільську раду Міжгірського району Закарпатської області надати ОСОБА_1 повну та достовірну публічну інформацію запитувану ним у запиті від 31 січня 2014 року, а саме: копії документів про діяльність постійної комісії з питань землекористування (протоколів, рішень, планів роботи) за 2010 рік.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: В.В. Ніколін
Д.М. Старунський