29 березня 2016 р. Справа № 876/1495/16
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
за участю позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Сичова Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 08.12.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, заступника начальника Львівської митниці ДФС Шокало Володимира Степановича про визнання протиправною та скасування постанови,-
У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС України про поновлення строк на оскарження постанови, визнання протиправною та скасування постанову №1438/20908/15 та також зобов'язання відповідача повернути йому вилучений причіп.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що оскаржуваною постановою його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.481 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Як зазначено у постанові ОСОБА_1 22.04.2012 року ввіз на територію України автомобіль «Mercedes Benz Е290», р.н.НОМЕР_1 терміном на 1 рік, який станом на 07.07.2015 року, з митної території України не вивіз. Вважає постанову протиправною, оскільки вказаний автомобіль позивач вчасно вивіз з митної території України, а саме 26.04.2012 року виїхав на вказаному автомобілі до Російської Федерації, а згодом до Республіки Абхазія, де даний автомобіль був розмитнений та зареєстрований на іншого власника. Просив позов задоволити.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 08.12.2015 року у задоволені позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.07.2015 року близько 13.00 год. в зону митного контролю п/п «Краковець» Львівської митниці ДФС, із Республіки Польща до України, в'їхав автомобіль марки «FORD GALAXY» р.н.НОМЕР_2 з причепом «BUERSTNER ANH WOHNWAGEN» р.н.НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1
Під час митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього в ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС ДМСУ виявилось, що ОСОБА_1 22.04.2012 року, через митний пост «Мостиська» Львівської митниці, було ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «Mercedes Benz Е290» р.н. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_3, який станом на 07.07.2015р. з митної території України не вивезено.
Частиною 1 ст.108 МК України встановлено, що строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.
Згідно ч.ч. 1,5 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Відтак, судова колегія апеляційного суду вважає, що ОСОБА_1 станом на 07.07.2015 року (дата складення протоколу про порушення митних правил) не вивозив з митної території України транспортний засіб марки ««Mercedes Benz Е290» р.н. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_3, який був ввезений ним 22.04.2012 року.
У разі якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу (ч.1 ст.192 МК України).
Судова колегія апеляційного суду не бере до уваги твердження позивача щодо зазначеного транспортного засобу який ним було вивезено за межі митної території України до Російської Федерації, а згодом до Республіки Абхазія, де даний автомобіль був розмитнений та зареєстровано на іншого власника, оскільки надані позивачем копії документів під час розгляду справи у суді першої інстанції на підтвердження цієї обставини жодним чином не завірені, а тому є неналежним доказом в силу дії ст.70 КАС України.
Разом з тим, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо застосування ч.1 ст.102 КАС України та поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач приїхав на територію України лише 27.10.2015 року, коли і дізнався про оскаржувану постанову.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 08.12.2015 року у справі №461/11554/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
І. Запотічний
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30.03.2016 року