18 березня 2016 р. м. Чернівці справа № 824/47/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Спіжавки Г.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Тимофєєва А.О.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника третьої особи Полевика О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про скасування рішення про державну реєстрацію, -
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_3 (позивач) просила скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни (відповідач) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24278215 від 09.09.2015 року про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (третя особа) на об'єкт нерухомого майна: житловий будинок АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.06.2006 року між ним та ПАТ "Сведбанк" був укладений Іпотечний договір №81/12-Ф/ІП-1, відповідно до умов якого в іпотеку було передано житловий будинок АДРЕСА_1. В подальшому, 28.11.2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено Договір факторингу №15 та Договір про відступлення прав за іпотечним договором.
В грудні 2015 року позивачу стало відомо про те, що на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24278215 від 09.09.2015 року ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" набуло у власність житловий будинок АДРЕСА_1. Вказане рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Посилаючись на норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України позивач зазначив, що прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, нотаріус здійснює лише у випадку наявності в нього повноважень державного реєстратора. А такі повноваження наявні у нотаріуса у разі вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном. При цьому, засвідчення справжності підпису особи на заяві не є вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном.
Таким чином, на думку позивача, у відповідача були відсутні повноваження на прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 24278215 від 09.09.2015 року , на підставі якого ним до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на житловий будинок за ТОВ "Факторінгова компанія "Вектор Плюс".
Позивач стверджує, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24278215 від 09.09.2015 року приватним нотаріусом винесено при наявності відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме постанов виконавчих служб, правомірність яких оскаржувалась ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до Чернівецького окружного адміністративного суду у адміністративній справі №824/1975/15. При цьому, ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" не було надано нотаріусу документу, який підтверджує факт невиконання позивачем основного зобов'язання за Іпотечним договором.
З аналізу Іпотечного договору, позивач прийшов до висновків, що продаж іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки передбачався лише за договором купівлі-продажу, однак такий договір відсутній, натомість, продаж предмету іпотеки був засвідчений договором про відступлення прав за іпотечним договором; пунктом 4.5 іпотечного договору передбачено договір позасудового врегулювання звернення стягнення, який також відсутній.
Також позивач зазначив, що за приписами ст. 38 Закону України "Про іпотеку", якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Однак, будь-якого повідомлення про намір ПАТ "Сведбанк" продати предмет іпотеки позивач не отримував.
Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення, в яких зазначив наступне.
Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім випадків передбачених Законом. Отже, ТОВ "ФК "Вектор Плюс", мало всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, звернулося до приватного нотаріуса Київського МНО Кобелєвої А.М. для реєстрації права власності на нерухоме іпотечне майно - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за собою.
Окрім того, враховуючи норми Законів України "Про іпотеку", "Про нотаріат" та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іпотекодержатель, який обрав для звернення стягнення на предмет іпотеки позасудовий спосіб врегулювання та виконав всі передбачені чинним законодавством вимоги (направив вимогу, здійснив експертну оцінку), повинен укласти правочин (договір) з цим нерухомим іпотечним майном.
Тому, для вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, а саме: посвідчення правочину з відчуження спірного іпотечного нерухомого майна, яке належало позивачам, ТОВ "ФК "Вектор Плюс" звернулося до приватного нотаріуса Київського МНО Єгорової М.Є. за посвідченням одностороннього правочину - заяви, надавши, як того вимагають норми чинного законодавства, Іпотечний договір № 81/І2-Ф/ІП-1 від 18.06.2007 року, в якому міститься застереження про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.
Оскільки, зазначена заява має реальний характер, то її письмова форма є доказом укладення ТОВ "ФК "Вектор Плюс" одностороннього договору, у зв'язку з чим і був посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Кобелєвою А.М. Більше того, про те, що вказана заява є одностороннім договором свідчить і те, що після підписання цієї заяви всі обов'язки згідно її умов несе Іпотекодержатель, а Іпотекодавець, набув права, зокрема, вимагати від іншої сторони утримуватись від дій щодо подальшого стягнення заборгованості.
Щодо твердження позивача про те, що йому не було направлено відповідної вимоги, відповідач зазначає, що на іпотекодержателя покладається виключно обов'язок щодо надіслання вимоги, а такого обов'язку як контроль отримання боржником зазначеної вимоги не передбачено; 30-ти денний строк для виконання вимоги іпотекодавцем (боржником) є строком, який починається з моменту надіслання вимоги іпотекодержателем засобами поштового зв'язку та в який включаються: термін пересилки вимоги іпотекодержателя засобами поштового зв'язку; термін отримання іпотекодавцем (боржником) зазначеної вимоги; термін виконання іпотекодавцем (боржником) зазначеної вимоги.
На виконання вказаної вимоги норми Закону ТОВ "ФК "Вектор Плюс" направило на адресу ОСОБА_3 повідомлення (вимогу) вих.№ 1683-юр від 02.11.2013 року про усунення порушення основного зобов'язання згідно з кредитним договором, яке отримане позивачем особисто.
Щодо твердження позивача про те, що "ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" не було надано нотаріусу документу, який підтверджує факт невиконання відповідачем основного зобов'язання, відповідач зазначив, що статтею 24 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, який не підлягає розширеному тлумаченню, серед яких відсутня така підстава як ненадання документу про невиконання боржником (іпотекодавцем) основного зобов'язання.
Відповідач зазначив, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена. Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 43543191 від 09.09.2015 року (який доданий позивачем до позову) підставою виникнення права власності є договір іпотеки, а не договір про відступлення прав за іпотечним договором як стверджує позивач.
Відповідно до п. 4.5. іпотечного договору № 81/12-Ф/ІГТ-1 від 18.06.2007 року, зазначене у пункті 4.2. Іпотечного договору є застереженням про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, необхідним та достатнім для звернення іпотекодержателем стягнення на предмет іпотеки. Визначені сторонами способи позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджають іпотекодержателю: або запропонувати іпотекодавцю укласти та посвідчити нотаріально окремий договір про позасудове врегулювання, або застосувати інші способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису чи до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вказаний пункт Іпотечного договору лише передбачає можливість, а не обов'язок іпотекодержателя запропонувати іпотекодавцю укласти та посвідчити нотаріально окремий договір про позасудове врегулювання, незважаючи на наявність способів позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених п. 4.2. цього договору.
Щодо твердження позивача про те, що будь-якого повідомлення про намір ПАТ "Сведбанк" продати предмет іпотеки не отримувала, відповідач зазначив, що ТОВ "ФК "Вектор Плюс" не продавало предмет іпотеки третім особам, як спосіб позасудового задоволення вимог іпотекодержателя, передбачений статтею 38 ЗУ "Про іпотеку", а зареєструвало право власності на предмет іпотеки за собою, що передбачено статтею 37 ЗУ "Про іпотеку", що підтверджується витягом № 43543191 від 09.09.2015 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Довідки КЖРЕП-6 від 20.04.2015 року №1052 позивач, разом із донькою та сином, проживають без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 55).
18.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест" (Банк) та ОСОБА_3 (позичальник) укладено кредитний договір №81/12-Ф за умовами якого, Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає Позичальнику кредит у доларах США на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, сплатити проценти за користування нею та виконати інші зобов'язання, передбачені договором (а.с. 99-101).
На забезпечення наступних зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору від 18.06.2008 року №81/12-Ф, який укладено між ЗАТ "Сведбанк Інвест" та ОСОБА_3 та згідно з яким кредитодавець надає позичальнику право користуватися кредитом у доларах США, що надаються кредитодавцем для споживчих потреб, в межах кредитної лінії, що відновлюється, з загальним лімітом заборгованості 80000,00 доларів США, між ОСОБА_3 (іпотекодавець) та Закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест" (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір №81/12-Ф/ІП-1. За умовами зазначеного іпотечного договору іпотекодавець, як боржник, передає, а іпоттекодеоржавтель приймає у іпотеку предмет іпотеки (житловий будинок загальною площею 370,10 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1).
Відповідно до п. 4.2. Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя одним із наступних способів: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку"; шляхом продажу іпотекодержателю від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому у ст. 38 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до п. 4.2. Іпотечного договору зазначене у пункті 4.2. Іпотечного договору є застереженням про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, необхідним та достатнім для звернення іпотекодержавтелем стягнення на предмет іпотеки. Визначені сторонами способи позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджають іпотекодержателю: або запропонувати іпотекодавцю укласти та посвідчити нотаріально окремий договір про позасудове врегулювання, або застосувати інші способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, звернутися до нотаріуса за вчинення виконавчого напису чи до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки. Після одержання виконавчого документу, предмет іпотеки може бути реалізовано за згодою сторін обраним ним способом, а при недосягненні такої згоди предмет іпотеки реалізується у процесі виконавчого провадження.
28.11.2012 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (Банк), яке виступає правонаступником відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (Фактор) укладено Договір факторингу №15 за умовами якого Банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості Боржників, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації, а Фактор шляхом надання фінансової послуги Банку набуває права вимоги такої заборгованості від Боржників та передає Банку за плату грошові кошти в розпорядження в розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором (а.с. 18-21).
Також, 28.11.2015 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк", яке виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено Договір про відступлення прав за іпотечними договорами, за умовами якого сторони домовились, що разом з відступленням прав вимоги заборгованостей по кредитних договорах від Боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 28.11.2012 року №15, укладеного між сторонами, одночасно відступаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим договором (а.с. 22-23).
02.11.2013 року ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" направила позивачу повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу від власного імені житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу. Даним повідомленням ТОВ "ФК "Вектор Плюс" надало позивачу можливість погасити заборгованість за кредитним договором від 18.06.2008 року. Пропозиція була дійсна протягом 30-ти днів з моменту отримання позивачем даного повідомлення (а.с. 98).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №43543191 від 09.09.2015 року, приватним нотаріусом Кобелєвою Аллою Михайлівною, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №24278215 від 09.09.2015 року, зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Вектор Плюс" право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1. Підставою виникнення права власності став Договір іпотеки від 18.06.2008 рку (а.с. 34).
Також, згідно Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №43544555 від 09.09.2015 року, приватним нотаріусом Кобелєвою Аллою Михайлівною, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №24278215 від 09.09.2015 року, припинено іпотеку (а.с. 35).
Відповідно до Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 10.03.2015 року №34673791, 18.06.2008 року приватним нотаріусом Новосельською І.Л. зареєстровано заборону на нерухоме майно, а саме: будинок, адреса: АДРЕСА_1, номер РПВН 19746283. Реєстраційний номер обтяження: 7405750. Підстава обтяження: Іпотечний договір від 18.06.2008 року.
Також, згідно відомостей з Держаного реєстру іпотек, 28.11.2012 року приватним нотаріусом Сазановою О.М. зареєстровано іпотеку на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН 19746283. Підстава обтяження: договір про відступлення прав за іпотечним договором від 28.11.2012 року (а.с. 24-26).
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 28.10.2015 року №46435234, приватним нотаріусом Кобелєвою Аллою Михайлівною, на підставі рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), №24278215 від 09.09.2015 року, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Вектор Плюс" право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1. Підставою виникнення права власності став Договір іпотеки від 18.06.2008 року (а.с. 29).
Супровідним листом №217/01-30 від 12.09.2015 року відповідач передав Реєстраційній службі Чернівецького міського управління юстиції документи з описом вкладення щодо державної реєстрації права власності (виникнення) на об'єкт нерухомого майна житловий будинок, який знаходиться: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта в ДРРП:720666373101, для формування реєстраційної справи на даний об'єкт (а.с. 95).
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року №898-IV (Закон №898-IV) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Частиною третьою вказаної статті встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно ст. 35 Закону №898-IV у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
В свою чергу, відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року N 1952-IV, чинний на момент виникнення спірних правовідносин (Закон N1952-IV).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону N1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно п. 1 ч. 1 Закону N1952-IV орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.
Згідно п.1-1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. N868, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, повноваження державного реєстратора з прийому та видачі документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг та нотаріуси.
Відповідно до п. 46 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону N1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Отже, державний реєстратор перевіряючи відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями встановлює наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.
Так, відповідачем при здійсненні реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Вектор Плюс" на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 не взято до уваги, що приватним нотаріусом Новосельською І.Л. зареєстровано заборону на зазначене нерухоме майно.
Чинне законодавство України, а саме Закон №1952 та Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року, №1141 не надає право державному реєстратору самостійно скасовувати державну реєстрацію права власності, у зв'язку з визнанням недійсним рішення на підставі якого така реєстрація була здійснена.
Частиною 2 ст. 26 Закону №1952 передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Аналогічний нормативний припис містить п.41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року, №1141.
Отже, відповідно до чинного законодавства виключно суд може скасувати рішення про державну реєстрацію прав, якщо документи на підставі яких така реєстрація проведена скасовані або визнані недійсними.
За таких обставин, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24278215 від 09.09.2015 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24278215 від 09.09.2015 р., прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (код ЄДРПОУ 38004195) на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1.
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Г.Г. Спіжавка
Постанова в повному обсязі складена 23 березня 2016 р.