28 березня 2016 рокусправа № 808/8390/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Андросович Г.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2015 р. в справі № 808/8390/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Запорізькому районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002881700 від 30.08.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 176210,46 грн., в тому числі за основним платежем - 140968,37 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35242,09 грн. В обґрунтування позову позивач зазначила, що основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі. Позивач зазначає, що відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2015 р. позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав порушення норм матеріального права, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, зазначає, що перевіркою встановлено, що позивач повинна була задекларувати дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року у сумі 939789,10 грн., сплатити податок у сумі 140968,37 грн., а також, відобразити у річній податковій декларації за 2013 рік вищезазначений дохід та податкове зобов'язання.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Позивач та її представник в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26.09.2008 р. ОСОБА_1 уклала договір іпотеки нерухомого майна № 1139662300/З з Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», за умовами якого в забезпечення виконання грошових зобов'язань за яким укладається даний договір, зобов'язання по поверненню в повному обсязі отриманих, в порядку та на умовах відповідно до Кредитного договору 1, кредитних коштів у сумі 140 000,00 доларів США, що на день укладання Кредитного договору 1 складало 680 638,00 грн. Зобов'язання по поверненню отриманого кредиту за кредитним договором № 11396623000/З від 26.09.2008 р. в термін до 25.09.2031 р., якщо інший термін повернення кредиту не встановлено згідно з умовами кредитного договору. Зобов'язання по сплаті плати за кредит (відсотки та комісії за видачу кредитних коштів) в розмірі: відсотків - 14,5% річних; комісії за видачу кредитних коштів - у розмірі 2% від суми кредиту. Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Договору № 11396623000/З від 26.09.2008 р. Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: житловий будинок літ.А, житловий будинок літ.Г, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу від 26.09.2008 р. за реєстровим № 4732. Запис про реєстрацію правочину внесено до Державного реєстру правочинів за реєстраційним номером 3156788 від 26.09.2008 р.
18.02.2013 р. позивачем продано житловий будинок літ. Г зі всіма будівлями і господарчими спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_3) загальною площею 0,1000 га.
Відповідно до квитанції № 9531589 від 18.02.2013 р. позивачем погашено кредитну заборгованість у розмірі 731716,23 грн.
18.02.2013 р. позивачем на підставі рішення Кредитного комітету АТ «Дельта Банк» 100/ЗІ-2 від 13 листопада 2012 року та у відповідності до вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України повідомлено про прийняття рішення щодо анулювання (прощення) частини заборгованості позивача за Договором про надання споживчого кредиту (з Правилами) № 11396623000 від 26 вересня 2008 року у сумі 960072,00 грн., що підтверджується повідомленням №11396623000 від 08 лютого 2013 року.
Відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 з питань оподаткування доходу як додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, за період з 01.01.2013 р. по 21.12.2013 р., за результатами якої складено акт № 88/1711/НОМЕР_2 від 16.09.2014 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України в частині заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2013 р. у розмірі 140968,37 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Запорізькому районі 30.09.2014 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002881700 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 176210,46 грн., в тому числі за основним платежем - 140968,37 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35242,09 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Позивач в силу п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України є платником податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Як встановлено п. 163.1 ст. 163 цього кодексу об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
За змістом п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164).
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені пунктом 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, згідно з абз. «д» пп. 164.2.17якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Відтак, обов'язок щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням; надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу; включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.
Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
За змістом пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
В свою чергу, за приписами пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).
Відтак, визначальною ознакою доходу платника податку на доходи фізичних осіб як об'єкта та бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
Сукупність приведених норм податкового законодавства дає суду апеляційної інстанції вважати, що висновок суду першої інстанції, що відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2015 р. в справі № 808/8390/15 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2015 р. в справі № 808/8390/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 29.03.2016 р.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко